Все більшої популярності набуває футбол, в який грають жінки. Жіночі футбольні команди є і в Чернівцях. З тренером однієї з них – дворазовим призером обласних змагань, переможцем міських змагань, переможцем турніру пам’яті Валерія Лобановського – жіночою футбольною командою "Ніка" ми поспілкувалися.
"Навчитеся грати квадратними м’ячами, тоді нічого не страшно"
– Усе почалося чотири роки тому з того, що у нас не було шкільної дівчачої команди з футболу, лише чоловічі, – розповідає тренер жіночої футбольної команди ДЮСШ №1 "Ніка" Тетяна ПАСЬКО. – Тому вирішили спробувати організувати щось своє. Набрали дітей із шостого класу. Дівчата із задоволенням відгукнулися на мою пропозицію. Дуже швидко навчилися грати. Таке враження, що вони багато часу вже тренуються. Першого ж року ми почали виступати на традиційних змаганнях "Шкіряний м’яч". Наймолодший гравець моєї команди – четвертокласниця, але технічно вона грає навіть краще за деяких старших. Вона – вроджена футболістка. Займаємося на асфальтованому майданчику у дворі гімназії №7. На жаль, у нас немає умов для тренувань, наприклад, поля зі штучною травою. Пам’ятаю, коли я грала у жіночій футбольній команді "Буковинка", у нас були такі страшні м’ячі, яких зараз і не побачиш уже. То наш тренер Сергій Ягодкін казав: "Якщо навчитеся грати квадратними м’ячами, потім вам буде легше". Так і нам зараз – граємо в таких умовах, які є, зате потім буде простіше. Через брак коштів ще не виїжджали за межі області, але, сподіваємося, в майбутньому це нам вдасться.
Дівчата прикривають груди руками, і це не є порушенням
– Зараз у мене 14 дівчат віком від 12 до 15 років, – продовжує Тетяна Василівна. – Тренуємося чотири рази на тиждень (понеділок, середа, п’ятниця, субота) по три години. Загалом на футбол беруть із десяти років. Деякі тренери не дуже хочуть мати справу з дівчатками. Бо сьогодні ти з ними займаєшся, вкладаєш душу, а потім у них з’являються інші інтереси і вони вже перестають відвідувати заняття. Хлопці відданіші футболу, з ними простіше працювати. Дуже корисно влаштовувати спільні ігри між хлопцями та дівчатами, бо всі вони завжди намагаються обіграти одне одного. Якщо дівчата виграють, то хлопці наступного дня приходять і кажуть: "Ми сьогодні маємо відігратися". У тому, що дівчата грають у футбол, немає нічого дивного. Адже хлопці теж іноді займаються гімнастикою чи балетом. Загалом до мене приходять дівчата з більш "хлопчачим" характером. Ті, у кого не виходить, самі відсіюються Дівчина, яка грає у футбол, має бути сміливою, енергійною, мати спортивний характер і прагнути до перемоги. Правила гри у жіночому футболі такі ж, як і в чоловічому. Правда, якось краще виглядає, коли жінки грають у міні-футбол (шестеро гравців на полі і воротар). А ще дівчата захищаються, схрещуючи руки на грудях. Це не є порушенням. Граємо у шортах, футболках, буцах, шкіряними м’ячами. Якщо тренуємося на асфальтовому майданчику, одного такого м’яча вистачає на тиждень. Футбол виробляє витривалість, швидкість, спритність, покращує увагу, координацію рухів. Та й думати потрібно під час гри, як краще подати м’яч тощо. Футбол дозволяє залишатися у формі і робить життя цікавішим, веселішим.
Галина Марків
10-06-2008, 11:33
0
7 988
