У третьому етапі Чемпіонату світу з мотокросу на мотоциклах з колясками, що відбувся Чернівцях на трасі “Суперкрос”, взяли участь гонщики з Голандії, Швейцарії, Бельгії, Латвії, Чехії, Німеччини, Франції, Естонії, Литви, Білорусії, Росії, Молдови та України.
У фінальних заїздах взяли участь 30 екіпажів (і, відповідно, 60 гонщиків). Чемпіонат складався з двох заїздів тривалістю 30 хвилин плюс два фінальні кола. Подивитися на захопливе видовище зійшлося багато глядачів. Було спекотно, а пилюка стояла така, що часом нічого не було видно. Коли гонщики стартували, то глядачі, які стояли ближче до сітчатої огорожі, змушені були тікати, бо на них сипалася пилюка. Через суху погоду трасу поливали водою.
У кожному екіпажі сиділо по двоє – водій та пасажир у колясці. Останній допомагав утримувати рівновагу і на поворотах нахилявся у потрібний бік. Іноді так, що мало не випадав з коляски. А один таки випав – і відразу побіг наздоганяти свій екіпаж.
Переможцями чемпіонату стали латвійці Крістер Сергіс та Каспарс Ступеліс. Вони перемогли у першому заїзді змагань, а в другому приїхали другими. Коли їх нагороджували, хлопці відкрили шампанське і полили ним глядачів.
– На першому та другому етапах Чемпіонату світу у нас ламався мотоцикл, через це ми не могли перемогти, – розповідає пасажир у колясці екіпажу-переможця із Латвії Каспарс СТУПЕЛІС. – А зараз почуваюся добре, бо переміг. Щоправда, під час змагань у нас виникли проблеми з переднім колесом і було дуже небезпечно їхати. Все ж ми успішно фінішували. Траса дуже складна. Добре, що хоч дощу не було. Я вже виступав у Чернівцях на Чемпіонаті світу, але тоді посів 20 місце.
Багаторазові чемпіони світу Даніель Вільямс (Голландія) та Рело Труттера (Швейцарія) приїхали другими (хоча у другому заїзді вони виграли). Третіми стали брати Вацлав та Марек Розенталь з Чехії (змагалися під п’ятим номером).
Українські екіпажі у фінальних заїздах участі не брали.
– Звісно, я не задоволений результатом, але в Чемпіонаті світу вперше беру участь, тож і це добре, – каже український гонщик з Донецька Євген ПОТАНІН, який змагався під номером 81. – Уся проблема в тому, що у нас немає спонсора. Щоби виграти на змаганнях такого рівня, потрібно мотоцикл вартістю не менше 50 тисяч євро, а мій коштує 15 тисяч доларів. Причому я його купував за власні кошти. Маю свій бізнес, так заробляю гроші і витрачаю на мотоспорт.
– Ми рік працювали над трасою, щоби довести її до належного стану, – розповідає віце-президент Федерації мотоциклетного спорту України Михайло РОТАР. – Траса має довжину 1750 метрів, але через погодні умови її довелося скоротити на 60 метрів. Щодо результатів змагань, то я вважаю, що рівень життя тієї чи іншої країни відповідає її місцю на чемпіонаті.
Не обійшлося і без травм – як повідомили “МБ” у травмпункті обласної лікарні швидкої медичної допомоги, до них привезли одного гонщика з переломом кісток гомілки та двох мотоциклістів із не дуже серйозними забоями.
