Яскравою перемогою на зіркових міжнародних змаганнях у Дюссельдорфі (Німеччина) розпочала новий сезон найкраща буковинська спортсменка 2009 року Наталка Лупу. Вихованка Анатолія Якимчука та Володимира Степанова виграла 800-метрівку з високим результатом 2.02,86. На фініші вона випередила чешку Ленку Маша (2.02,96), яка цього року вже перемагала в Люксембурзі із часом 2.01,85. Третьою фінішувала ще одна українка Лілія Лобанова – 2.03,95. Чоловічу 800-метрівку виграв олімпійський чемпіон Юрій Борзаковський (Росія).
Дорогою до Німеччини не обійшлося без пригод, про що Наталка Лупу розповіла "МБ".
"Опинилася там без спортивної форми"
– Дуже приємно так вдало розпочинати сезон?
– Приємне в мене в новому сезоні розпочалося ще в січні, коли мене назвали спортсменкою року на Буковині. І премія за це від партнера нашого спортклубу – власника готелю "Буковина" Валерія Чинуша теж була приємною (сміється – авт.).
– Кажуть, до Німеччини ви добралися не без пригод?
– Була справа... Сумка в мене зникла. Ми з Лількою Лобановою мали летіти прямим рейсом до Дюссельдорфа. Але його відмінили. І нам довелося добиратися перекладними (сміється – авт.). Полетіли спочатку до Мюнхена. Але там запізнилися на рейс до Дюссельдорфа. Бігали аеропортом міняти квитки на інший рейс. Усе це було весело, бо ми "чудово" знаємо й німецьку, і англійську (сміється – авт.). Ледве-ледве добралися ми в цей Дюссельдорф. А моя сумка залишилася в Мюнхені... Лілька свій багаж не здавала. Зник багаж у мене й ще в трьох пасажирів. Так я опинилася там без спортивної форми. Ні тобі форми, ні шиповок. Лише джинси й черевички. Думала обгорнутися шарфом і вибігти на доріжку босою (сміється – авт.). Але вчасно встигло екіпірування від "Найк". Зазвичай його дають після змагань, але, очевидно, менеджер пояснив ситуацію, і я була врятована (сміється – авт.). Але все одно хвилювалася за багаж.
– Так він і не знайшовся?
– У день змагань, коли я вже розминалася, десь за годину до старту мене почали розшукувати організатори. Знайшли й кажуть: "Ваш багаж прибув". Я так зраділа, що розцілувала їх. Забрала валізу свою і кажу: "Вже нікому її не віддам!"
"Гадали, доведеться ночувати в аеропорту"
– Ці позитивні емоції перед стартом теж могли вплинути на результат...
– Напевно. Але бігла важкувато. Вочевидь, давалося взнаки те, що нервувала в дорозі. І не лише з багажем. Оскільки ми прибули незапланованим рейсом, нас ніхто в аеропорту не зустрічав. Прилетіли о 01.00 замість 16.00. Адреса готелю в мене виявилася не зовсім правильною. Гадали, доведеться ночувати в аеропорту. Добре, що менеджер зателефонував і повідомив точну адресу готелю, куди ми добралися на таксі. Із цими пригодами вже й на телефонному рахунку не було грошей для дзвінків...
– Основною суперницею у вас була чешка, яка цього року вже бігала з 2.02...
– Вітаю її із цим результатом. Але на старті не приглядалася до суперниць і навіть не знала, хто який результат у сезоні має. До речі, чешка, напевно, помилилася, що так рано почала спуртувати – за 220 м. Ближче до фінішу її "підсадило".
– Це не перший ваш виступ у Дюссельдорфі...
– Так, я бігла тут два роки тому. Тоді встановила свій особистий рекорд у приміщенні. Цього разу теж непогано виступила.
– Рекорд змагань належить українці Тетяні Петлюк – 1.59,69...
– Якщо це натяк на те, чи не націлювалася я на цей рекорд, зізнаюся – такий результат у приміщенні мені ще не по зубах. Хоча, знаючи добродушний
характер Тетяни Петлюк і те, як вона меншим колегам по збірній підказує, допомагає, гадаю, якби раптом вдалося побити цей рекорд, вона мене серед перших щиро й привітала би.
Георгій МАЗУРАШУ
