“У стрільбі з лука головне – характер”

Майстер спорту зі стрільби з лука 15-річна Світлана Мікуліна нещодавно на першому етапі Кубка Європи зі стрільби з лука серед кадеток отримала бронзу в командному заліку. Дівчинка розповіла “МБ” про свої враження від змагань, що відбулися в Іспанії, і про заняття таким видом спорту.
Росіяни на змаганнях кричали: “Україно, давай!”
- Від України поїхало 16 спортсменів, із ними двоє тренерів, - розповідає Світлана. – Зокрема четверо з Чернівців: я, Ліда Січенікова (кадетки), Юля Череп і Андрій Боровик (юніори). У командному заліку взяли участь я, Поліна Рудонова (Суми), Ірина Дубас (Львів). Ми змагалися спочатку з італійками і програли їм, а потім зі швейцарками і виграли. Кожна робила по два постріли вісім разів на відстань 60 метрів. Отож, у командному заліку серед кадеток ми посіли третє місце. Коли нам вручали бронзу, підняли український прапор. Звісно, хотілося більшого, але рівень суперників був дуже високим. Під час перебування там потоваришувала з росіянами. Вони підтримували нашу команду, коли ми змагалися. Кричали: “Україно, давай!” Відповідно, ми вболівали за них. Взагалі гарно провели час. Ми жили у будинку біля океану. Купатися і загорати нам не дозволяли, щоби шкіра не спеклася, бо потім ми би не змогли комфортно почуватися на змаганнях. Але дехто таки умудрявся скупатися. Їли двічі на день, щоправда, що то за їжа була, мені важко сказати. Чесно кажучи, я сумувала за українським борщем.
Лук коштує 1000 доларів, одна стріла – 30 умовних одиниць
- Я займаюся стрільбою з лука вже впродовж трьох років у тренера Олега Осипенка, - продовжує Світлана. – Мені цей вид спорту дуже подобається. Раніше займалася легкою атлетикою та спортивним орієнтуванням. У стрільбі з лука головне – характер. Треба бути цілеспрямованою людиною, пересилювати себе і тренуватися навіть якщо не хочеться. Ми тренуємося щодня, крім неділі, по п’ять годин. Займаємося фізичною підготовкою – віджимаємося, підтягуємося, піднімаємо гантелі, плаваємо у басейні школи №27, робимо протяжки зі стрілою (тобто натягуємо тятиву). У цьому виді спорту людина виховується, стає відповідальнішою, у неї немає зайвого часу, щоби витрачати його на дурниці. Для стрільби з лука треба бути фізично сильним, мати міцні руки та ноги. Наприклад, я натягую тятиву правою рукою, тож вона в мене доволі сильна. Для “рівномірного розподілу сил” я іноді натягую тятиву лівою рукою, але так важче. А ще треба бути готовим до всього, адже змагань зі стрільби з лука не відміняють за будь-якої погоди: ні в спеку, ні в дощ, ні у вітер, ні в холод. На змаганнях під час спеки всі спортсмени повинні бути в кепках із козирками, щоби не отримати сонячний удар. Коли розпочала займатися стрільбою з лука, батьки скаржилися, що на це потрібно багато грошей. А це задоволення, справді, не з дешевих: одна стріла коштує 30 доларів, лук – тисячу доларів. Перші свої стріли я купила сама, потім мені вже їх купував клуб, у якому я займаюся – “Спартак”.
- Були випадки, коли я хотіла кинути заняття, - зізнається дівчина. – Але потім усе одно тягнуло. На тренуваннях цікаво, маю тут багато друзів. Усі в школі знають, чим я займаюся, і поважають моє захоплення. Дехто із наших спортсменів, якщо злий на когось, малює на щиті чоловічка і стріляє в нього. Але по-справжньому ми ні на кому не випробовуємо свої вміння. У майбутньому мрію стати тренером зі стрільби з лука.
Галина МАРКІВ