Кутя — одна з найсимволічніших страв української традиції. Її готують і подають у дні великих релігійних свят — насамперед на Святий вечір перед Різдвом, а також на Щедрий вечір і Водохреща.
Кутя відкриває святкову трапезу і вважається стравою пам’яті, єднання сім'ї та подяки за прожитий рік. За традицією вона символізує життя, продовження роду, достаток і надію, тому до її приготування завжди ставилися особливо уважно, пише NV.
Кутя здається простою стравою лише на перший погляд. Насправді вона вимагає точності, терпіння та розуміння процесів — саме це визначає не лише смак, а й те, скільки часу вона зможе простояти без кислинки та втрати аромату. Усе починається з основи.
Правильна крупа — половина успіху
В українській традиції для куті використовують різні крупи: пшеницю, жито, рис, ячмінь, перловку, сочевицю. Останніми роками до них додався і булгур — очищена та подрібнена пшениця.
Проте якщо йдеться про канонічний смак і хорошу "стійкість" страви, вибір залишається незмінним: пшениця або рис. Ці крупи найкраще тримають форму і не перетворюють кутю на в’язку масу вже наступного дня.
Перед приготуванням крупу обов’язково потрібно перевірити. Навіть легкий затхлий запах — сигнал, що продукт довго зберігався, особливо в поліетиленовій упаковці. Така крупа зіпсує смак і прискорить процес скисання.
Пшениця не терпить поспіху
Цільнозернова пшениця вважається найвдалішою основою для куті, але потребує часу та правильного підходу.
Щоб зерно вийшло м’яким, але не розвареним, його спочатку замочують у теплій воді на ніч. Потім пшеницю варять близько 30 хвилин без кришки, після чого залишають "дійти" під кришкою на пару кілька годин. Далі процес повторюють: знову варіння без кришки і знову настоювання.
Такий спосіб дає змогу зберегти структуру зерна, уникнути зайвої вологи й отримати розсипчасту, стійку кутю.
Готувати пшеницю краще в посуді з товстим дном або в мультиварці на тривалому режимі. М’які сорти доходять за 30−40 хвилин, твердим потрібно більше часу, але саме вони дають найкращий результат.
Важливо пам’ятати: крупу не перемішують постійно — достатньо одного разу після закипання.
Контроль рідини
Кутя має бути соковитою, але не водянистою. Якщо зерно здається занадто щільним, його допускається злегка розвести кип’яченою водою. У традиційному варіанті для цього використовують узвар або компот, але в мінімальній кількості. Надлишок рідини — головна причина швидкого скисання.
Мак — інгредієнт із характером
Перед перетиранням мак обов’язково замочують у холодній воді на ніч. Після цього його ретельно віджимають через марлю, позбавляючись зайвої вологи, і тільки потім перетирають.
Недосушений або погано підготовлений мак часто стає причиною того, що кутя втрачає свіжість уже наступного дня.
Усе — перед подачею
Мед, горіхи, сухофрукти та мак краще додавати не заздалегідь, а безпосередньо перед тим, як подавати кутю на стіл. Якщо змішати всі інгредієнти заздалегідь і залишити на довгий час, зерно стає жорстким, а страва швидше псується.
Якщо мед з якихось причин не використовується, його можна замінити цукром, розведеним у воді - це традиційний і допустимий варіант.
Класика без зайвого
Для куті найкраще підходять прості та перевірені інгредієнти:
мед або цукровий сироп;
мак;
горіхи;
сухофрукти, насамперед родзинки.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
