Лікарям доводиться не лише лікувати, забезпечувати медикаментами, одягати у камуфляж своїх колег, але й перекваліфіковуватися "на ходу".
У вільний від роботи час, без вихідних та святкових днів чернівецькі лікарі допомагають пораненим бійцям АТО. Медики піклуються і про вояків, і про своїх колег, які працюють у зоні бойових дій. Чимало й пересічних буковинців також підтримують медиків-земляків.
"Постійно споряджаємо лікарів на Схід"
Вже понад рік про всіх, хто повертався до Чернівців пораненим із Майдану та Сходу, піклується Ольга КОБЕВКО, лікар-інфекціоніст обласної лікарні.
– Чоловік з Глибоцького району віддав свою "таблетку". Ми за свої кошти відремонтували санітарний транспорт і у жовтні віддали на передову. Постійно споряджаємо лікарів на Схід, закуповуємо медикаменти, координуємо і навіть лікуємо на відстані, – розповідає пані Оля. – Часто медики, які закріплені у військових формуваннях, не мають практики лікування людей в умовах війни. Це і зрозуміло. Але сьогодні потрібно терміново перекваліфіковуватися. Скажімо, всі знають, що аспірин знижує температуру, але варто врахувати, що цей препарат також розріджує кров. Тому при пораненні важко зупинити кров людині, яка перед цим лікувалася аспірином. Є такі препарати, які взагалі не можна використовувати на війні. Водночас вони незамінні під час операцій у стаціонарі. Тому все це потрібно координувати. Медикам дуже складно, їм доводиться робити те, чого ніколи не вчилися. Але головна проблема у тому, що медична система в АТО зовсім не продумана і не організована. Люди при владі дуже зручно влаштувалися. Вони знають, що волонтери вдягнуть, нагодують, полікують бійців. Тому, без натяку на сумління, звертаються до волонтерів, щоб забезпечити і ті формування, які офіційно перебувають під цілковитою опікою держави. Так, із військкомату звернулися, щоб забезпечити медикаментами 150 прикордонників. Звісно, ми це зробили. Але ж потім скажуть, що це держава забезпечила. Неодноразово доводилося боротися із чиновниками, щоб ліки пішли туди, де їх найбільше потребують, а не туди, як написано.
Лікувати доводиться і дистанційно. Так, телефоном з Чернівців довелося "зашивати" пораненого. Звичайний хлопець, який пішов воювати, на передовій в одному із підрозділів, де не було медика, керуючись моїми інструкціями, рятував побратима. На щастя, усе вдалося, поранений боєць одужав.
Нічого хорошого від нових "волонтерських" законів доброчинці не очікують. "Благодійні суми обмежили, розпочнуться перевірки. І що з нами буде потім? Ми рятуємо, лікуємо, а нам потім "дякую" від держави у вигляді податків?" – запитує волонтер.
Психологічною реабілітацією бійців ніхто не займається
Леся ХОМКО чернівецький лазаротерапевт із початком Майдану активно долучилася до волонтерства. Сьогодні займається реабілітацією бійців.
– На жаль, держава не надає належного значення реабілітації учасників АТО. А це дуже небезпечно. Наші бійці, навіть якщо вони фізично не постраждали, отримують сильні психоемоційні травми, стреси, які потребують довгого комплексного лікування. Ще вчора потрібно було над цим активно працювати, – каже медик. – Ми об’єдналися з волонтерами і з області, і зі всієї країни, щоб підтримати наших захисників.
Багато чернівецьких медиків допомагають бійцям. Мовчки роблять, те, що вважають за потрібне. Іноді за них говорять їхні пацієнти. Доброволець з батальйону Правого сектору Олександр Журавльов кілька разів поранений і на Майдані, і на Сході, переніс операцію, продовжує лікуватися і зараз безкоштовно в обласній лікарні травматології під керівництвом Василя Василова. Сотні врятованих бійців, їхні рідні та всі небайдужі земляки щиро вдячні медикам-доброчинцям.
Ліна НАГІРНЯК
