Скасування мит, відміна податків, відкриті кордони і для товарів, і для громадян – це невеличкий перелік переваг, який дає Україні Асоціація з Євросоюзом, підписана у Брюсселі 27 червня. Але це ще і тривала тяжка праця, зміна поглядів та цілковите перетворення буковинському бізнесу, якому вдасться вижити…
Днями Україна підписала угоду про Асоціацію з ЄС. Щоправда, документ мають ще ратифікувати всі 28 країн-членів ЄС та Київ. Угода передбачає глибоку економічну інтеграцію України з ЄС, а також створення всеосяжної зони вільної торгівлі.
– Документ має дуже вагомі переваги, які важко переоцінити, – вважає економіст Василь ЮРЧИШИН. – Асоціація, крім економічних переваг, дає й міжнародний діалог. Йдеться про зміцнення миру, безпеки в Європі. Зазвичай такі документи зачіпають дуже об’ємні питання, зокрема озброєння, боротьби з тероризмом, міграційні процеси. Звісно, що відразу не відкриється для українців ринок праці у Західній Європі. Але з іншого боку, це дозволить більш вільно пересуватися Європою.
Розпочнеться серйозна робота
Доки документ розпочне діяти і впроваджуватися в економічне життя України та країн Європи, мине певний час, тож результатів від події ми ще не відчуємо у найближчій перспективі. А поки, щоб можна було тимчасово застосувати угоду, створюватимуть відповідні комітети та підкомітети, мають здійснити чималу роботу.
– Ратифікація угоди затягнеться на певний період. Тому всеосяжного ефекту ми не відчуємо, – пояснює Неля МАЛЬКО, директор Асоціації виробників Буковини. – Втім, вже сьогодні зникають певні кордони для торгівлі, ліквідовано певні мита. Бізнес, який захоче розвиватися, буде мати більше можливостей, оскільки зникає необхідність сплачувати певні види податків, продукція стане дешевшою, конкурентоздатною на ринку Європи.
Скажімо, з Буковини до країн Європи багато підприємств постачають свою продукцію: соки, консервацію, кухонні меблі, електроніку, продукти харчування тощо. Таким підприємствам буде легше працювати.
– Але з іншого боку, стандартами та вимогами до якості продукції, яка надходить на їхній ринок, європейські партнери не поступляться. І харчова продукція, і промислові товари повинні відповідати стандартам Євросоюзу. Для цього багато буковинських підприємств витрачатимуть чимало ресурсів та часу. Їм доведеться співпрацювати з європейськими дозвільними установами, щоб пройти таку сертифікацію. Всі підприємства, які вже сьогодні працюють на європейському ринку, пройшли такий шлях і отримали необхідні сертифікати, – переконана Н. Малько. – Доведеться серйозно попрацювати. І передусім над встановленням контактів. Бо європейський ринок – досить насичений.
Втім, євроасоціація – це і відкриті ринки для європейців. До нас також прийдуть товари, виготовлені у Євросоюзі.
Буковинський бізнес остерігається
Півроку тому, коли в Чернівцях обговорювали можливості із відкриттям економічних кордонів за участю столичних фахівців, буковинський бізнес більше говорив про ризики. Зокрема про те, що на європейському ринку цілком успішно працюють виробники, яким виготовлену продукцію не дозволено реалізовувати на теренах європейських країн. Відтак, відкриті кордони дозволять не дуже якісній продукції легко потрапити до України. Чи захищатиме Україна свого споживача?
– Коли ми говоримо про сертифікацію та формування ринку, то вимоги мають бути однаковими як для української продукції, так і для європейської. Такі питання більше стосуються культури споживання. Споживач обирає товар, продають те, що купують. Зрештою, доки ратифікуватимуть угоду, підготують стоси документів та підготовчих робіт, ейфорія мине. Вона вже починає минати, і Україна сьогодні опиниться у жорсткій ситуації, – говорить Н. Малько. – Росія вже починає закривати кордони. Країни Митного союзу поки що не підтримують це, але Росія – потужний ринок збуту, де пов’язана значна кількість наших підприємств. Тому український бізнес швидкими темпами змушений буде переорієнтовуватися. Зокрема інакше подивиться на внутрішній ринок. Наші виробники скаржаться, що немає ринку збуту. Але якщо подивитися, що ми їмо, носимо, чим користуємося. Сьогодні Україна заповнена китайськими, турецькими товарами. Україна досить об’ємний ринок і тут є куди розвиватися і нашим виробникам. Це буде для багатьох шоковою терапією. Хтось зникне, хтось з’явиться, хтось виросте. Асоціація з Європою – прогресивний крок. Для багатьох підприємств це стане "копняком", який можливо примусить впасти, але це буде приводом піднятися.
Ліна НАГІРНЯК
Думка
"Не варто будувати ілюзії"
Василь ЮРЧИШИН,
директор економічних програм Центру Разумкова:
Угода – дуже об’ємний документ, який розглядає та зумовлює чимало важливих економічних питань. Зокрема у розділі загальних питань торгівлі йдеться про те, що українські товари можуть безболісно потрапляти на європейські ринки.
Крім того, угода регулює питання співробітництва. Можливо, коли Україна прийме третій енергопакет, ми одразу це не відчуємо, але те, що ми зменшимо залежність від таких сусідів, які щодня змінюють правила гри, – очевидна перевага.
Макроекономіка, навколишнє середовище, транспорт – це ті сфери, які формують сучасну економіку. Насправді ми Європі не цікаві. ВВП України – орієнтовно один відсоток від ВВП Євросоюзу. Але якщо наші підприємства у результаті виконання домовленостей стануть більш конкурентоздатними, Україна отримає величезний плюс. І не треба перебільшувати складнощі, вони будуть. І вони були б незалежно від того, підписали би ми угоду чи ні. Навпаки ця угода дає додатковий шанс для розвитку економіки країни. Для порівняння, якби ми пішли у Митний союз, це означало б консервацію економіки України. Тоді через два-три роки Росія би повністю закрила для нас кордони, а консервація України посилилася б.
Ми всі добре пам’ятаємо серпень минулого року, коли Росія просто перекрила кордон. Якщо це вже відбулося, то може повторитися. Починаючи з 2006 року, у нас з Росією ведуться постійні торговельні війни. Це не партнерські стосунки. Навіть, якщо окремі підприємства сьогодні не мають проблем із російськими партнерами, це не означає, що їх не може бути. Не варто будувати ілюзії. Виникне багато проблем у тих підприємств, які сьогодні зорієнтовані на Росію. Не потрібно ностальгувати за Росією, за єдиним Союзом. Якими б гарними та привабливим не були російські ринки, вони все-таки вузькі.
Росія також залежна й від України. Наприклад, щодо систем для космічної галузі. Ми виготовляємо двигуни для ракетоносіїв значною мірою для Росії. Якщо перекривати кордони, то збитків зазнають й росіяни. Бо це є товари військового значення. Те ж стосується і двигунів для вертольотів.
Асоціація дає також доступ і до ринків третіх країн, тому що нормативи Євросоюзу визнаються у всьому світі.
Але ті, хто сьогодні працює з Європою, отримує додаткові преференції. Нульова квота дає можливість безперешкодно потрапляти на європейський ринок українським товарам. Поки що це обмежено. Але з сьогоднішнього дня (з 1 липня 2014 року, – авт.) українська курятина вже може йти на європейські ринки. Кілька українських "пташиних" підприємств отримали дозвіл на експорт курятини. Тобто швидкі кроки робляться. І якщо ми швидко ратифікуємо угоду, Україна отримає подвійну квоту та нульові ставки. Вже на сьогодні умови для торгівлі України з Євросоюзом покращилися.
Більш важливим сьогодні стоїть питання не те, що робити з Росією, а як швидко компанії зможуть переорієнтуватися на Європу. Найбільше вражає те, що фірми, які вже працюють з Європою, мовчки, але наполегливо намагаються закріпитися там.
Розумію, що це не робиться за один рік і проблем буде багато. Але порівняємо Польщу – індекс людського розвитку в Україні на початку 1990-х був вищим, ніж у Польщі. Але ми пішли різними шляхами, які сьогодні красномовно демонструють наслідки асоціації з Європою: як сьогодні живуть поляки, а як ми".
