Для багатьох буковинських підприємств російські вимоги стали неприйнятними: одні скоротили товарообіг, а інші шукають альтернативу – країни СНД, внутрішній ринок або Європа.
Сигнали першої "сирної" війни з Росією ще кілька років тому невпевнено свідчили про те, що проблеми в українського бізнесу нагромаджуватимуться. Згодом друга "сирна" війна, потім "м’ясна", "шоколадна". З одного боку, це стимулювало наш бізнес до удосконалення, розширення ринків збуту, а з іншого – руйнувалися багаторічні бізнес-контакти, згорали мільярди доларів. Тепер же – глибока політична криза у відносинах Росії з Україною та фактична війна. Усе це ще більше позначиться на бізнес-контактах.
Тож значна частина українських, в тому числі й буковинських, підприємств зменшили бізнес-стосунки з Росією. Згідно зі статистичними даними, у січні 2014 року буковинці продали росіянам товарів на 756 мільйонів 500 тисяч доларів (у січні 2013 року експорт буковинських товарів до Росії обчислювався сумою у більш ніж мільярд доларів). Тепер же частина підприємств скоротила поставки, частина – відмовилася працювати з росіянами.
– З того часу (торішньої торговельної війни, – авт.) вже й не експортуємо продукцію до Росії, – сумно каже кореспонденту "МБ" Анатолій МІНТЯНСЬКИЙ, заступник директора з комерційних питань ТОВ "Букофрут". – Ми вже давно не працюємо з Росією. Складно стало з розмитненням, виникли проблеми із перетином кордону. Вони висунули високі претензії, тож нам дешевше не везти. Гадаю, російські споживачі також страждають від того, що накоїло їхнє керівництво. Перекрили нам кордони, свого не мають, купують у Європі. А якщо Європа їм закриє ринки? Що далі? По суті торговельна війна і не припинялася. Наше підприємство переорієнтовується на європейські ринки. Зараз працюємо з Польщею та Німеччиною. Шукаємо й інші ринки збуту.
У тому, що проблеми бізнесу в стосунках з Росією поглиблюватимуться, впевнені і ті, хто нині доволі непогано співпрацює з нею.
– Важко зараз уявити, що може думати про нас російський бізнес. Адже в Росії іде дуже агресивна політика щодо негативного ставлення до українців. Це також може вплинути на подальші бізнес-стосунки, – зазначив експерт-економіст Андрій Новак.
– В Росії іде дуже потужна пропаганда проти українців. Через це наші російські партнери ставлять нам дуже дивні запитання, – каже й Віктор КОРНЄВ, директор ПП "Артон", яке розробляє та виготовляє прилади пожежної та охоронної сигналізації. Підприємство працює на ринку вже 16 років, постачає свою продукцію у більш як 30 країн світу, в тому числі й Росію. Впродовж останнього року експорт власної електронної продукції підприємство збільшило. І з російськими партнерами зберігаються тісні контакти. Але фірма все ж таки розширює ринки збуту у бік Європи. – Ми розуміємо, що з Росією буде дедалі важче. Ми давно працюємо над тим, щоб потихеньку переорієнтуватися на Європу. Остання машина з товаром пройшла митницю у неділю вранці (16 березня, – авт.) без ексцесів. Ми намагалися пройти митницю у суботу, оскільки в неділю через референдум у Криму боялися ускладнень. Але товар пройшов, розмитнилися, вивантажилися без проблем, російські партнери прийняли товар. Тож все минуло спокійно. А вже після нас, водій розповідав, на митниці вибудувалася досить величезна – до сотні кілометрів – черга.
– Як далі буде – важко сказати. З огляду на ситуацію, що складається, далі може бути гірше. І становище бізнесу з Росією ускладниться. Бачимо, що відбувається з "Рошен". Хоча наші партнери тримають контакт, вони хочуть мати нашу продукцію у себе.
А ми хочемо об’єктивних стосунків, а не залежати від того, що нині захоче Путін. Сподіваємося, що це тимчасово, бо ж бізнес потрібно робити. Ми самі розберемося, як нам жити і що нам робити. З Росією потрібно торгувати і спілкуватися як з рівноправним партнером, а не старшим братом.
Також доволі міцні бізнесові контракти з російськими партнерами зберігає чернівецький "Машзавод". Він експортує майже 70 відсотків продукцію в Росію. Їм, на щастя, не заважає інформаційна агресія проти українців.
Вадим НАУМОВ, начальник відділу маркетингу ТОВ "Машзавод":
– Нещодавно відвантажували продукцію в Перм, Ярославль і жодних питань не виникло. Продукція кордон перетнула без проблем. Більше того, підприємства Росії нас підтримують. У нас тісні бізнес-контакти. У наших стосунках політика у виробництво не втручається. У нас таке враження, що наші російські партнери не звертають увагу на той негатив, який відбувається між нашими країнами. Просто вирішуємо поточні проблеми у робочому порядку.
Ліна НАГІРНЯК
Думка фахівця
Треба шукати нові ринки збуту
Неля МАЛЬКО,
директор Асоціації
виробників Буковини:
– Ускладнення лише збільшуватимуться. Бізнесу потрібно буде вирішувати проблеми насамперед з пошуком нових ринків збуту. Стандарти, за якими звик працювати буковинський бізнес, відрізняються від вимог Євросоюзу. На початковому етапі, доки бізнес шукатиме шляхи виходу, він може зазнати втрат. Скорочення виробництва, перехід на індивідуальний графік роботи для того, щоби максимально зберегти робочі місця. Цілком реально може зрости безробіття, зменшаться податкові надходження.
Будуть переорієнтовуватися й туристичні компанії. Втрата Криму суттєво вдарить по бізнесу, який має там майно, бази відпочинку.
Швидко переорієнтуватися на інші ринки буде складно. До прикладу візьмемо наших меблярів. Наші меблеві підприємства постачають продукцію в Австрію, Францію, Угорщину, Німеччину. Підприємці розповідають, що для європейських країн меблі потрібно покривати олією, яка є натуральною та екологічно чистою. Водночас для країн СНД виготовляються лаковані меблі. А лакована продукція в Європу не піде. Тому підприємцю потрібно вносити зміни у технологічний процес. А це великі капіталовкладення, які часто немає де взяти.
Харчова продукція може зазнати більших збитків. Її можна замінити і на продукцію китайських та інших виробників – пропозиції на ринку багато. Тим паче в Росії вже певний час впроваджується політика створення бази для заміщення тих товарів, яких в них обмаль. Росія готувалася до екстремальних ситуацій, і наразі можемо розуміти, що проблеми бізнесу з російськими партнерами будуть нагромаджуватися.
