Післяреволюційний синдром

Україна переживає післяреволюційний синдром. Хоч вакханалії і розгулу злочинності, як це показують російські ЗМІ, й немає, але окремі факти насильства є.

Масштаби мародерства в Межигір’ї та на дачі в екс-генпрокурора Пшонки російські ЗМІ трохи перебільшують. Але після революції хтось срібну ложку з маєтку Януковича потягнув, а комусь закортіло всістися на золотий унітаз.
Крім цього, повилазила маса новоспечених активістів, які з’ясовують, хто більше кинув коктейлів Молотова на Грушевського, і вимагають за це політичних дивідендів або посад.

На Вижниччині люди, які представилися представниками Правого сектору з Одещини, бряцали автоматами перед керівниками місцевого лісо-мисливського господарства. Керівника підприємства назвали корупціонером і змусили написати заяву на звільнення. Людям, щоправда, вдалося захистити керівника.

У Сторожинецькому районі люди у масках теж погрожували місцевим лісівникам. Хто вони, наразі не відомо.
Експерти кажуть, що позбутися післяреволюційного "похмілля" і скерувати ситуацію в спокійне русло можна завдяки створенню владної вертикалі.

– У нас все відбувається ще досить спокійно, – вважає політолог та історик Ігор БУРКУТ. – Застосування сили до людей пробуджує в них не найкращі якості. Після кожної революції спостерігаються подібні речі. Їх досить важко зупинити. Згадаємо лише, що відбувалося після революції 1917-го року. Тоді навести лад не могли до 1924-го.

Щодо розграбувань маєтків можновладців, то згадаємо, що робили у Зимовому палаці революціонери. Про це чимало написано. Зараз вчасно не були сформовані організації, які би взяли об’єкти під охорону і не допустили розкрадань.

У деяких обласних центрах спалили управління міліції, захопили зброю. Раніше теж були випадки, коли захоплювали райвідділи міліції і зброю. Вона тепер з’являється у кримінальних зведеннях. Це теж не сприятиме порядку. Але зараз у людей з’явився фактор, який їх об’єднує, – зовнішня загроза.

Щоби навести лад, потрібно, щоби правоохоронці запрацювали належно. Зараз вони дискредитовані і трохи розгублені. Найправильнішим зараз є те, що вони співпрацюють із представниками самооборони та громадськими активістами.

Ключову роль у наведенні порядку має зіграти створення Національної гвардії. Для того, щоби повністю навести лад з усіма наслідками революції, нова влада повинна міцніше стати на ноги.

– Потрібно сформувати сильну владну вертикаль і жорстко присікати будь-які подібні дії, – вважає політолог Олександр ПАЛІЙ, – прямо оголосити про те, що міліція тепер наша. Паралельно проводити там люстрацію, розбиратися, хто причетний до злочинів проти людей. Але міліція тепер має працювати на народ.

Найбільш "буйних", тих, хто ходить із автоматами по адмінприміщеннях, – покарати, щоби не виникало відчуття вседозволеності. Зараз багато з’явилося людей із претензіями на посади і амбіціями, яких і близько на Майдані не було. Тим більше в дні, коли там стріляли в людей. Хтось ходить із автоматом, хтось за краватки людей смикає. Такі люди мають можливість йти на вибори і епатувати публіку своєю харизмою там.

Потрібно, щоби запрацювали соціальні ліфти. Щоби людина, яка відчуває в собі потенціал принести користь суспільству, мала можливість піти у органи влади.

Тих, хто, представляючись представниками Правого сектору чи зловживаючи приналежністю до цієї організації, займається чимсь незаконним, – відразу арештовувати. Ходіння з автоматом не сприяє стабілізації ситуації. Це грає на руку зовнішньому ворогу. Потрібно відкрито заявити: всі, хто зараз дестабілізує ситуацію всередині країни, є злочинцями. 
Михайло Салітра