У березні 2014 року відзначатимемо 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка. 2014 рік оголошено роком Кобзаря.
Відомий чернівецький історик Сергій Комарницький видав книгу "Тарас Шевченко і Буковина". У ній зібрано документи про вшанування Кобзаря в краї у часи панування Австро-Угорської імперії та королівської Румунії.
У бібліотеці зберігається збірник 1883 року
– Коли Буковина перебувала під окупацією іноземних держав, місцева інтелігенція та буковинці, незважаючи на заборони, намагалися належно вшанувати Тараса Шевченка, – запевнив пан Сергій. – Принаймні чотири покоління буковинців виховувалися на його творах. Як засвідчують документи, у 1859 році учень шостого класу Лонгин Лукашевич приніс до Чернівецької гімназії книжечку "Новые стихотворения Пушкина и Шевченка", яку придбав у книгарні Гергарда. А в 1864 році гімназисти старших класів та студенти семінарії пом’янули Кобзаря у церкві Святої Параскеви. На вшанування пам’яті Тараса 1866 року вийшов окремою брошурою вірш Юрія Федьковича "В день скону батька нашого Т. Шевченка". У журналі "Зоря", який виходив у Львові, описується відзначення 30-ї річниці від дня смерті поета в Чернівцях: "…буковинські русини святкували пам’ять Тарасових роковин концертами, вечорницями…Також багато читалень не забули пом’янути батька Тараса".
– Першим твори Шевченка на Буковині почав перекладати австрійський поет Йоганн-Георг Обріст, який учителював у Чернівецькій вищій гімназії. У 1870 році вийшла його книжка "Тарас Григорович Шевченко – малоросійський поет", куди увійшло 14 творів, – розповів Сергій Іванович. – У найпопулярнішому на той час виданні "Буковинський календар" вмістили портрет Шевченка, статтю про нього і вірш "Наймичка". Творчість Тараса на Буковині активно популяризувала письменниця Ольга Кобилянська. Вона цитувала його твори у "Царівні" та своїх листах. У Чернівецькій обласній бібліотеці у відділі рідкісної книги зберігається збірник творів Шевченка, який вийшов 1883 року в Санк-Петербурзі. У квітні 1891 року чернівецькі товариства вшанували пам’ять поета в готелі "Молдавія". 50-річчя від дня смерті Шевченка українська громада відзначила в приміщенні нинішньої обласної філармонії. Влітку 1911 року професор Василь Сімович організував поїздку буковинської молоді на могилу Шевченка до Канева.
Буковинка намалювала портрет Кобзаря
У колекції автора книги є невеличка книжечка під назвою "Віночок", яка була видрукувана у Чернівцях 1922 року. "Тут вміщено вірш поетеси Т. Комарівни "Тарас Шевченко" на 61-і роковини смерті поета, – розповів пан Сергій. – У Чернівецькому краєзнавчому музеї зберігається брошура "Тарас Шевченко" 1920 року, яка оминула румуно-боярську цензуру. Зберігся портрет Кобзаря, намальований мешканкою Глибокої Домнікою Ботушанською в 1929 році. В обласному державному музеї є копія повідомлення особливого відділу сигуранци про постановку твору "Невольник" Шевченка в Німецькому народному домі в Чернівцях 21 березня 1921 року. В ній, зокрема, вказується "Непрямим шляхом здійснюється ворожа пропаганда проти держави, глядачі, в своїй більшості прості люди, під впливом побаченого піддаються агітації…". У 1929 році товариство "Буковинський Кобзар" влаштувало велике шевченківське свято у Чернівцях. Такі свята відбулися у 12 буковинських селах.
Надія БУДНА
Цікавинки
"Заповіт" Тараса Шевченка перекладений більш ніж 150 мовами.
Завідувач етнографічного музею, учитель хореографії Чернівецької гімназії №4 Михайло Покиданець вишив
22 рушники за творами Тараса Шевченка. Такої колекції "вишитої Шевченкіани" немає ні в Україні, ні у світі.
Уперше в Україні марку із портретом Тараса Шевченка (в кучмі та кожусі) і тризубом випустила 1919 року Українська Народна Республіка.
Відомий український художник Осип Курилас, який жив і працював у Чернівцях, намалював серію картин про Кобзаря: "Похорон Тараса Шевченка", "Дивлюсь, як світає…", "Т. Шевченко на засланні".
Перший у світі пам’ятник Тарасові Шевченку спорудили гуцули у 1862 році біля річки Черемош. На ньому були викарбувані слова: "Борімося – поборемо! Нам Бог допоможе".
Одним із кращих фільмів, присвячених Тарасові Шевченку, є фільм "Сон". Головну роль у ньому зіграв легендарний буковинець Іван Миколайчук. На зустрічі з глядачами 4 березня 1965 року в чернівецькому кінотеатрі "Жовтень" актор сказав: "Коли під час зйомок я входив у роль, мене ні на секунду не полишала думка, що гратиму раба, який мріє про жадану, вистраждану волю. І не лише для себе, а для всього нашого знедоленого й уярмленого народу".
