У швидкій допомозі взимку викликів більше, а можливостей доїхати вчасно менше. Медики нарікають на непрочищені дороги, затори та старі автомобілі.
"Одягайтеся тепліше – теплу куртку, чоботи", – радить мені заступник головного лікаря Центру екстреної медичної допомоги Богдан Головацький, почувши, що хочу написати, як працює швидка допомога взимку.
Найкраща машина для "швидкої" – УАЗ
Сівши у машину, розумію сенс поради. Тут і справді прохолодно. Лікарі, з якими їду на виклик, зізнаються, що так у більшості машин.
– До нашої бригади прикріплена машина УАЗ, це найкраща машина для "швидкої", – каже фельдшер Іван. – Вона і проходить по усіх дорогах, і тепло у ній. А зараз обіцяють нові іномарки, то водії почнуть їх берегти. Нам би краще УАЗів хороших дали.
Їдемо на виклик на вулицю Загула забирати п’яного.
– Оце зараз побачите, як нас на вулицях пропускають. Узимку це особливо відчутно, дороги вузькі через сніг, розминутися важко, а машин не меншає, – продовжує Іван.
Їдемо вулицями Стасюка та Федьковича. Вони розчищені, транспорту виявилося небагато, тож доїхали за сім хвилин. Найважче було проїхати вулицею Ірини Вільде. Тут її точно не чистили, тож машину потроху заносить.
– Оце вам і дороги у центрі міста, – констатує Іван.
Запитую, чи часто доводиться штовхати машину. Всі сміються. "Ну наш УАЗ ще проїджає майже скрізь. Але зараз на Роші зламався УАЗ, і його забрали туди. Якщо ж пересідаємо на "Газель", то, буває, й штовхаємо її", – каже лікар.
Свого "пацієнта" бригада знаходить швидко. Він сперся до паркану навпроти гімназії №5. Побачивши лікарів, одразу починає залякувати, що зараз комусь подзвонить. За кілька хвилин лікарі вмовляють його сісти в машину, беруть попід руки і заводять у салон. Далі везуть на вулицю Миколаївську у наркологічний диспансер.
Непроїзні – Роша та Клокучка
У заступника головного лікаря Центру екстреної медичної допомоги Богдана Головацького цікавлюся, що таке для швидкої допомоги зима і сніг. Він зазначає, що викликів майже вдвічі більше, ніж улітку. І за досвідом перелічує, якими вулицями найважче проїхати.
– Основна маса машин у нас – це "Соболі" і "Газелі". Вони розраховані для хороших прочищених доріг, – каже пан Богдан.– А у нас є чимало доріг, по яких взимку не піднімешся. Точно знаємо, що проблеми можуть бути на вулиці Бережанській на Клокучці. Такі ж проблеми на Роші. Вулиця Ткачука за Калинівським ринком теж не прочищена.
На Роші та у Садгорі працює УАЗ, на Гравітоні – "Газель" і тут іноді маємо проблеми. До багатоповерхівок проїхати можна, а виїхати з Гарячого Урбану горбом не завжди можуть. Об’їжджають аж через вулицю Московської Олімпіади.
Взимку для наших працівників стандартна ситуація – йти пішки. Наприклад, минулоріч отримали виклик, що у людини серцевий напад і вона помирає. Реанімаційна бригада виїжджає на Рошу. Машина застрягла, лікарі майже кілометр з апаратурою йшли снігами. Виявилося ж, що чоловік ще два дні тому, будучи п’яним, зламав руку, а, протверезівши, згадав, що йому болить і тому викликали "швидку". Реанімаційна бригада поїхала на цей виклик, а тим часом, можливо, хтось справді потребував термінової допомоги. Тому ми дуже просимо людей із розумінням ставитися до нас і зважувати, коли потребують екстреної допомоги, а коли можна зачекати.
Водії возять із собою лопату та пісок
Доки був мороз, їхати було легше. А коли сніг топиться і перетворюється на кашу, то їхати значно важче, скаржаться медики.
– Між будинками ніколи сніг не прогортають, – продовжує Богдан Головацький. – У нас водії, як правило, возять із собою лопату та одне-два відра піску.
Пан Богдан показує свою зимову форму, яку їм видали ще вісім років тому. Більше її не оновлювали.
– Салони у машинах швидкої допомоги опалюються, але щоби салон став теплим, машина повинна постійно бути у русі. А у нас машина постояла півгодини на морозі, двигун охолонув. Нагріється за 15-20 хвилин, а за цей час вже доїжджаємо до хворого. І знову машина стоїть, знову не встигає нагрітися. Виходить, що лікарі переважно їдуть у холодних машинах, – каже медик.
Дотриматися нормативу доїхати до хворого за десять хвилин взимку досить проблематично. Щоби швидше доїжджати, у місті діє кілька додаткових пунктів Центру екстреної медичної допомоги – два у Садгорі, на Роші, Гравітоні, вулицях Українській, Головній.
Знають тепер у швидкій допомозі і про стан доріг приміських сіл. Адже міська станція віднедавна обслуговує приміські Задубрівку, Чорнівку, Острицю, Магалу, Коровію, Годилів, Заволоку, Стрілецький Кут, Білу, Ревне.
– У суботу машини "швидкої" кілька разів застрягали на непрочищених дорогах. Везли хвору з Неполоківців до Кіцманя. В Ошихлібах машина застрягла і не могла виїхати. Сиділи дві години, доки приїхали рятувальники. Та витягнути нашу машину не змогли. Персонал і пацієнтку пересадили у машину рятувальників, і так дісталися Кіцманя, – розповідає Богдан Головацький.
До Чорнівки мусили об’їждати. До міського сміттєзвалища дорогу прочистили, а далі ні. Щоби не застрягнути, садгірська бригада, яка їхала на виклик, об’їжджала через Новоселицю, зробили гак: замість 11 кілометрів – 40.
Другого лютого машина швидкої допомоги із Садгори не змогла доїхати на виклик до села Задубрівка. Мали відвезти до лікарні породіллю із загрозою передчасних пологів. Та на розі вулиць Учительської і Каштанової лікарів зупинило ДАІ і попередило, що далі вони не проїдуть. Зрештою, у супроводі ДАІ поїхали, але дорога справді була непроїзна. Викликали МНС. Перша машина рятувальників теж застрягла у снігу, викликали ще одну. Вона під’їхала ближче до села, а чоловік тим часом віз жінку на санях. Рятувальники на своїй машині вже підвезли її до швидкої допомоги і тоді поїхали до лікарні. Виклик отримали об 11.00, а його закінчення зафіксовано майже о 16.00. Півтори години машина стояла у полі серед снігу. Ось такі виклики у нас бувають.
Людмила ОСАДЧУК
