У місті за останній рік різко зросла кількість ломбардів. До них несуть все – від мобільних телефонів до зубних коронок.
"Не знаю, з чим це пов’язано, але за останній рік різко зросла кількість ломбардів на квадратний кілометр, – розповідає працівник одного з ломбардів Василь Н. – Найчастіше як заставу нам приносять золото. Навіть якщо це буде якась ексклюзивна старовинна каблучка, її оцінюють за ціною брухту. Оцінюють тільки вагу виробу за ціною лому. Найчастіше приносять турецьке золото. Воно дешевше. Старші люди несуть радянське золото. Воно якісніше. Траплялися випадки, коли пенсіонери приносили золоті зубні коронки. Казали, що терміново потрібні гроші на ліки, а до пенсії ще довго.
За словами пана Василя, інколи приносять досить несподівані речі.
– Чоловік років 50-ти приніс облізлу лисячу шкіру, – продовжує Василь. – Трясе нею перед очима: "Дайте мені за неї двісті гривень! Це буде чудовий комір для шуби чи пальто!" Я йому відповідаю, що ми такі речі не приймаємо. А він далі запитує, скільки я йому за неї дам. Ледве спровадив його. Одна жінка приносила шубу і теж хотіла отримати за неї гроші. Що тільки не несуть. Пригадую, як "ортодоксальний" ром із верхнім рядом золотих зубів приніс якийсь старий кинджал і просив за нього шість сотень. Кажу, що зброю ми не приймаємо. Та він не відступається: "Давай чотириста! За двісті забери!" Потім вийшов, покрутився, повертається. Так збив ціну до 40 гривень, але певна річ, ніхто в нього його не взяв.
Кореспондент "МБ" спробував заставити iPhone у кількох ломбардах на вулиці Головній, щоби дізнатися, яку суму можна за нього виручити. Ніде не взяли.
– Електроніку в ломбардах беруть неохоче, – продовжує Василь. – Раніше з цим було простіше, бо телефони були простими: дзвонить, заряжджається – можна брати. А зараз ці смартфони. Та ще й з "глюками". Людина хоче його "скинути". Недоліки можуть "вилізти" через місяць. За будь-який товар даємо максимум половину його вартості. Торгують заставною електронікою одиниці ломбардів. Це треба окреме підприємство створювати. З цим багато мороки. Золото в ломбардів має право викуповувати тільки держава на користь своїх фондів. Проте це роблять рідко, бо власники повертають гроші самі.
На запитання, який сенс тоді утримувати ломбард, якщо не купувати дешевше і не продавати дорожче, пан Василь відповів, що ломбард живе з відсотків.
– Ломбард – це комерційна установа, яка живе за рахунок відсотків, – продовжує працівник, – у банку людина може отримати кредит під 17 відсотків річних, то у ломбарді відсоток значно вищий. 17 відсотків може бути тільки за місяць. Помножте на рік, виходить усі двісті. Шалений відсоток, погодьтеся. Але в банк не кожен піде, бо в когось погана кредитна історія, в когось нічого заставити. Тому йдуть до ломбардів.
Часто приходять діти заробітчан, які передчасно витрачають вислані гроші. Планшети приносять, ноутбуки, але їх не хочуть приймати.
Також постійні клієнти ті, хто набирають у банках кредитів і один перекривають іншим. А коли їм потрібні терміново гроші, приносять майно.
Михайло Салітра
