Дністровське водосховище може перетворитися на болото. За кілька десятиліть це, швидше за все, станеться. Це природні передбачувані процеси, кажуть науковці. Втім, людина могла б сповільнити їх. Натомість ми навпаки робимо все, щоб унікальна екосистема швидше вмерла.
Щороку під час обстеження річки Дністер буковинські науковці спостерігають регулярне руйнування берегів: цілими шматками вони обвалюються й сходять у воду.
– Щороку ми фіксуємо руйнування берегів по 30, 50 сантиметрів, а в деяких місцях і більше, – розповідає кореспонденту В’ячеслав ГУЙДА, стоячи серед пробірок, колбочок та спеціальної апаратури в лабораторії моніторингових робіт Новодністровського регіонального управління водних ресурсів, якою він завідує. – На берегах у певних місцях знаходяться металеві стержні, які дозволяють спостерігати, як змінюються схили Дністра. У роки, коли лише наповнювали водосховище: наприкінці 1980 – початку 1990-х років берег обвалювався значно більше – на 10-15 метрів. Нині ці процеси сповільнилися й майже стабілізувалися. Руйнування триває, але вже не такими темпами. Водночас воно триватиме й надалі.
За словами науковця, це один із факторів, які сприяють замуленню Дністра. Інший вагомий "внесок" – це його притоки. Завдяки їм верхня частина водосховища інтенсивно замулюється, крупні фракції осідають у місцях де швидкість течії сповільнюється (у районі Хотина). Легші частинки йдуть далі й залишаються на дні ближче до греблі.
– За проектом побудови Дністровського водосховища від часу його наповнення (1983 року) впродовж ста років Дністровське водосховище може так замулитися, що вже не відіграватиме своєї початкової ролі – регулювання. Це передбачено проектом побудови об’єкту й такі наслідки очікувані, – пояснює Олег ПРАЧУК, начальник відділу використання водних ресурсів, моніторингу водних об’єктів і техногенно-екологічної безпеки Новодністровського регіонального управління водних ресурсів. – Наразі рівень замулення Дністра різний. На одній ділянці є лише два-п’ять метрів намулу, але глибини тут – 30-50 метрів. На іншій ділянці більше намулу, а ще десь внаслідок руху води дно, навпаки, вимилося. Це природні процеси замулення, і їх потрібно уповільнити. А людина, навпаки, пришвидшує їх.
Забудовують собі на шкоду
Науковець розповів, що основну шкоду нашій річці завдає саме діяльність людини.
– Найбільше шкодить екології забудова берегів Дністровського водосховища, всупереч земельному та водному законодавству. У законі чітко вказано, що навколо водосховища повинна бути 100-метрова природоохоронна смуга, на якій заборонено будівництво. А якщо берег має нахил більше трьох відсотків, то відстань подвоюється. Тобто здійснювати господарську діяльність заборонено в 200-метровій зоні, – каже Олег Михайлович.
Варто зазначити, що пологих місць на річці майже немає, тож практично увесь берег підпадає під 200-метрову заповідну зону. Натомість ми бачимо протилежне. Береги Дністра, які опиняються в оренді, швидко "обростають" великими та малими будівлями.
– Уздовж берегів Дністра на Буковині, Хмельниччині та Вінниччині зводять будинки відпочинку, дачі. У деяких місцях забудови навіть входять у воду. А відходи життєдіяльності людини йдуть, звичайно ж, теж у воду, – обурюється науковець. – Виходить, що більшість приватників забудовують береги, і нікому до цього немає діла.
Ми сигналізуємо про такі випадки правоохоронцям. Зокрема ще 2007 року ми спільно з водною міліцією та екологами склали 10 актів про такі порушення й скерували їх до Сокирянської прокуратури. У відповідь – тиша. Також ми звернулися й до сусідів. Щоправда, Вінницька обласна прокуратура відреагувала: на їхнє прохання землевпорядна організація зробила зйомку, склали план-схему розташування об’єктів в охоронній 100- та 200-метровій зоні, – чоловік показує нам схематичне креслення берегу Дністра з позначеними об’єктами. За малюнком здається, що "живого" місця тут немає – берег всіяно квадратиками й хрестиками.
– Дивіться, скільки ділянок у приватних руках і навіть у воді стоять будинки, – показує О. Прачук. – Береги Дністра дуже круті й високі, тож поступово руйнуються. Й ті, хто збудував у 100-200 метровій береговій забороненій зоні собі хатинку чи базу відпочинку, на яких заробляють кошти, із часом будуть покарані природою.
Такі власники могли б подбати бодай самі про себе – укріпити берег навколо своєї будівлі й трохи далі. Але, за словами пана Олега, це потрібно робити більш-менш офіційно.
– Потрібно робити проект, погодити його. Але наразі я не знаю жодного такого випадку. Не знаю жодної забудови на Дністрі в Сокирянському районі, яка відповідала б закону.
Дністрова вода – чиста
Буковинські науковці спільно з молдовськими спеціалістами регулярно відбирають проби води для аналізу.
– На місці взяття проб ми визначаємо певні показники, порівнюємо їх із даними наших молдовських колег. Інші аналізи робимо в лабораторії. Загалом 30 показників, – каже В’ячеслав Гуйда. – Сьогодні можна сказати впевнено: дністрова вода прозора й чиста. Вона гідрокарбонатного типу, нею добре зрошувати, бо вона не дає сольового осаду.
Щоб вберегти первинну екосистему річки Дністер, важливо припинити розорювати береги, будівництво та злив стоків підприємствами. Нині відкрито скидають у річку неочищені стоки хімічних, нафтопереробних та сільськогосподарських підприємств.
Також важливе заліснення берегових ділянок. З 2008 року регулярно залучають молодь та інших небайдужих людей засаджувати береги Дністра. Але цього вкрай мало.
Наразі ж триває інтенсивне замулення річки, дністровська вода масово заростає мохом та синьо-зеленими водоростями. Їх міг би знищити товстолобик. Але й тут браконьєри (не без допомоги інспекторів-природоохоронців) впродовж трьох років винищили тонни цього цінного виду риби.
Ще три роки тому можна було неозброєним оком побачити зграї риби, як вони ходили – візуально було видно кожному рибалці-любителю. Нині товстолобика в Дністрі майже не залишилося.
Ліна НАГІРНЯК
Якість дністрової води досліджують регулярно
Експедиція науковців біля витоків Дністра
Аналіз води просто на березі річки
У лабораторії Новодністровського регіонального управління водних ресурсів
Дністер замулюється і заростає водоростями
