Районні газети хочуть роздержавити, щоб вони не залежали від органів місцевої влади. Протягом останніх кількох тижнів обговорюють проект роздержавлення місцевої преси та обласних державних телерадіокомпаній.
Наразі його розгляд зупинили в Кабміні, бо у проекті не врахували зауваження Спілки журналістів. Це майнові нюанси між органами влади та трудовим колективом, оренда приміщень, державна допомога на перших порах. Як позначиться цей процес на газетах і читачах?
"Ніхто ж зараз не міряє, скільки ми пишемо про владу"
– Все залежить від того, як саме відбуватиметься роздержавлення і яка користь від цього буде для самої редакції, – розповідає редактор кіцманської районної газети "Вільне життя" Ольга КУЛЬКО. – Наша газета не має власного приміщення, і це велика проблема. У 1990-х роках ми переїхали в адміністративне приміщення, яке належить районній раді. Якщо нас "роздержавлять", яка буде логіка продовжувати тут оренду? Якщо у цей процес врахують допомогу редакціям приміщеннями, це буде чудово. Або якщо ми працюватимемо з органами влади за договором про висвітлення їхньої діяльності. Ніхто ж зараз не міряє, скільки ми пишемо про владу… Ідеально було б так: скільки написали – стільки нам і заплатили. Та, гадаю, від цього читач тільки виграв би: не буде опосередкованого впливу влади на редакційну політику. Звісно, якщо всі районні газети виживуть за таких умов. Ми ж бачимо, що чимало газет не має фінансів та не зможе пристосуватися до нових умов. На жаль, вони досі переживають рівень 1990-х років.
Роздержавлення районної преси неминуче і сприятиме тому, щоб місцеві ЗМІ не залежали від влади. Таку думку висловив голова Національної спілки журналістів України Олег НАЛИВАЙКО на прес-конференції у Чернівцях.
– Ми хочемо, щоб газети не перетворилися на офіційний вісник, де не працюють журналісти, а друкують офіційні бюлетені. Рішення має приймати трудовий колектив, – сказав він.
За словами пана Наливайка, майно мають безоплатно передавати газеті, приміщення передати в оренду на 15 років за ставкою для бюджетних установ, врахувати пункт про державну підтримку районних газет на період роздержавлення тощо.
Протягом певного періоду комунальні газети ще збережуться
– Цей процес відбувся вже у всій Європі та у всіх цивілізованих країнах, – сказав голова обласної організації Національної спілки журналістів Юрій ТЕРОН. – Роздержавлення дало те, що жоден засновник і чиновник не може нав’язувати свою думку будь-якому часопису. Таким чином кожна редакція у своєму правовому полі користується тільки законами, які вона зобов’язана виконувати.
– Певна річ, що реакція на роздержавлення буде неоднозначна. Особливо в людей, які залишаться без роботи. Гадаю, уряд зобов’язаний врахувати ці моменти, – додав Юрій Георгійович.
Чиновники ж вважають, що роздержавлення місцевої преси ніяк не вплине на ці ЗМІ.
– Не в усіх районах засновниками газет є райдержадміністрації, – каже Богдан ОНУФРИК, начальник управління з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю ОДА. – Тобто йдеться про державні ЗМІ, а не про комунальні. Це означає, що ради абсолютно спокійно можуть мати власні газети, адже такі вважають комунальними. Тож, гадаю, протягом певного періоду комунальні газети ще збережуться, бо їхніми засновниками будуть райради.
Роздержавлення жодним чином не позначиться на якості газет та читачеві. Скажімо, у Вижниці це роздержавлення відбулося вже давно. РДА там не є співзасновником районної газети. Вона вийшла уже давно, кілька років тому. Тепер її засновник – колектив і районна рада. Яким чином це позначилося на редакції? Жодним! Бо райадміністрація співпрацює з газетою так само, як ми працюємо на обласному рівні з різними газетами: підписуємо угоди про висвітлення діяльності та сплачуємо всі послуги за законом.
Микола КОБИЛЮК
Офіційно
Доручення про роздержавлення друкованих ЗМІ нещодавно підписав президент Віктор Янукович. До 5 квітня прем’єр-міністр Микола Азаров має "забезпечити прискорення доопрацювання за участю Національної спілки журналістів, фахових об’єднань, трудових колективів редакцій проекту закону про реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ та подати його президентові для внесення на розгляд Верховної Ради як невідкладного", – йдеться у документі.
Мета цього доручення – виконання зобов’язань України перед Парламентською Асамблеєю Ради Європи щодо роздержавлення друкованих ЗМІ, заснованих органами державної влади, органами місцевого самоврядування,
а також "подальшого впровадження європейських стандартів у цій сфері".
