«Різдвяний» березень

Березень побив температурні та снігові рекорди. За добу 22 березня в Чернівцях випало до 40 мм снігу (місячна норма опадів – 32 міліметри). Мороз вночі 23-25 березня тиснув понад 15 градусів.

"Я такої зими у березні не пам’ятаю років уже 60, – розводить руками 81-річний чернівчанин Володимир ГНАТІЙЧУК. – А щоб лелеку побачити у снігу – це вперше за своє життя... Аж серце стиснулося! Я у глибоку старість, як ніколи, почав мріяти: щоб тепліше у країні було, щоб урожай зародив, щоб хоч трохи добра..."

Начальник Українського гідрометеоцентру Микола Кульбіда зауважує: "22-24 березня Україна пережила стихійне лихо. Найбільша кількість опадів, яка випала за цей період, становила: у західних областях – 30-35 мм, у північних – 35-
55 мм, у місті Київ – 60 мм".

Які його наслідки? Чи буде урожай? І якою є сума загальних збитків?

Загинули шпаки і вівсянки

Негоду на Буковині насамперед відчули… лелеки. Мокрі від снігу, сотні птахів замерзали у гніздах та на полях у Садгорі, Глибоцькому та Кіцманському районах. До редакції телефонували стривожені люди і просили писати, що треба рятувати лелек.

– Не пам’ятаю, щоб бузьки прилітали у погану погоду... Все село за них, сарак, хвилюється, – каже 65-річна жителька Мамаївців Єлизавета ПОДІЛЬЧУК. – Уже у п’ятницю, коли пішов сніг, люди побачили у селі зо 20 лелек. Вони ховалися у гніздах високо на стовпах. Ми дуже хвилювалися, що з ними буде, якщо вдарить мороз. Чекали, щоб лелеки злетіли на землю...

Завдяки старанням звичайних людей та влади лелек підгодовували м’ясом та дрібною рибою. Однак загинули інші птахи.

– Мені приносять мертвих шпаків, – із сумом розповідає завідувач відділу природи Краєзнавчого музею, орнітолог Ігор СКІЛЬСЬКИЙ. – Минулої суботи на Рогізну прилетіло приблизно 5-7 тисяч шпаків. Але через холод та голод загинуло чимало птахів. Також знайшли мертвою вівсянку... Хочу нагадати, що ми можемо допомогти птахам: потрібно робити годівнички та залишати у них насіння соняшнику, гарбуза, ягоди калини, горобини, шматочки м’яса... Це дуже важливо, адже у холод птахів рятує їжа. Щоб птахи гинули від затяжного холоду? Востаннє таке пригадую у другій половині 1990-х. Тоді тривала й сувора зима сильно вдарила по популяції вухатої сови.

Можливе
зниження урожаю

Як вплине негода на урожай в області та країні? Під урожай 2013 року в області посіяли понад 52 тисячі гектарів озимини, що на три тисячі гектарів більше, ніж торік. У середині березня буковинські аграрії повідомляли, що сходи озимих зернових культур становлять 100 відсотків. Робили прогнози про отримання у цьому році більшого урожаю, порівняно з торішніми показниками. Чи зашкодить цим планам холодна і сніжна весна?

– Ми сподіваємося на хороші результати, – зауважує начальник Головного управління агропромислового розвитку ОДА Микола ОЛЕКСЮК. – Що можемо сказати про озимі? Основним із заходів є своєчасне і якісне підживлення посівів. Зауважу, що з 52,2 тисячі гектарів ми вже підживили 25 тисяч гектарів.

Головний аграрій області пояснює, що, порівняно з минулим роком, умови не гірші. "За прогнозами наших синоптиків уже першого квітня розпочнеться весна, а тому цьогорічний посів ярих зернових культур плануємо здійснити до 15 квітня", – пояснює Микола Олексюк.
А ось загальноукраїнські прогнози не такі втішні. Укра-їнський гідрометцентр прогнозує, що затримання ярого посіву в центральних областях матиме наслідки. "Можливе зниження урожаю лише за рахунок ярих посівів на 15-18 відсотків, – повідомив начальник Українського гідрометеоцентру Микола КУЛЬБІДА. – Центральні області зможуть розпочати посів ярих культур через тижнів два-три. За умови подальших сприятливих погодних умов у період вегетації рослин втрати урожаю можуть бути меншими, але все одно будуть".

На Півдні вимерзла третина садів

У Криму в березні розцвіли фруктові дерева, але температура знизилася до 6 градусів морозу. Почорнів цвіт абрикосів, вимерзло до третини сортів черешні та вишні.

– Не постраждали лише груші, яблуні, айва, – зазначила старший науковий співробітник Нікітського ботанічного саду (Ялта) Тетяна Лацко.
Валерія Чорней

Найтриваліші зими на Буковині
(під час яких не сходив сніговий покрив)

Зима 1984-1985 років:
з першої декади грудня по першу декаду березня.
Зима 1995-1996 років:
з першої декади листопада по першу декаду квітня.
Зима 1998-1999 років:
з 2 листопада по другу декаду квітня.
У 1960-ті роки чотири рази була зима,
яка тривала понад три місяці.

(За даними Чернівецького гідрометеоцентру)

Що пережила область
Без електроенергії
було майже 40 сіл

Протягом доби 22 березня 2013 року внаслідок погіршення погодних умов (мокрий сніг, посилення вітру) відключили від електропостачання 37 населених пунктів, із них шість – частково. Станом на 22.00 23 березня електропостачання повністю відновили.
22-23 березня рятувальники здійснили буксирування 105 одиниць техніки (43 вантажівки, 7 пасажирських автобусів, 18 мікроавтобусів, 36 легкових авто та один автомобіль швидкої допомоги).

– Вночі 23 березня внаслідок посилення вітру на дорогах місцевого значення утворилися снігові замети від 50 см до
120 см, які спричинили ускладнення проїзду до 67 населених пунктів області: Заставнівського, Герцаївського, Вижницького, Кельменецького, Глибоцького, Сокирянського та Сторожинецького районів, – повідо­мили у прес-службі управління Державної служби надзвичайних ситуацій в області.
Наразі проїзд забезпечили до всіх сіл області. 

Температурні рекорди
Таких морозів
у березні ще не було

Сильні морози, які охопили Буковину 23-25 березня, побили мінімальні температурні рекорди. Як повідомили в облгідрометеоцентрі, нові рекорди дня зафіксували 23, 24 і 25 березня.

 23 березня зафіксували 8,3 градуса морозу (на 1,2 градуса нижче за попередній рекорд дня).

 24 березня зафіксували 12 градусів нижче нуля (на 3,5 градуса нижче рекорду).

 25 березня – 13,3 градуса морозу (на 6,7 градуса нижче за попередній рекорд).