Торік середньостатистичний буковинець з’їдав щомісяця 3,5 кілограма м’яса, 22 кілограми молока і молочних продуктів, шість кілограмів картоплі й аж три кілограми цукру, два кілограми олії та інших рослинних жирів. Такі дані оприлюднило Головне управління статистики.
Бувало і гірше: у 2000-х роках, наприклад, щомісяця на півкілограма менше їли м’яса, картоплі – більше на три кілограми, хліба – на два. Здається, що ми почали їсти краще?.. А ось і ні. Нестача знань про правильне і збалансоване харчування та нестача грошей роблять наш стіл багатим на калорії, але бідним на корисні речовини. Звідси й сумні наслідки – хронічні хвороби.
Замість цукерок – домашній пиріг
Проаналізувати буковинський раціон кореспондент "МБ" запропонувала одночасно вчительці з Чернівців Марії Чоботар та лікареві-терапевту Олександрі Гаврись.
Родина вчительки Марії Чоботар – середньостатистична: мама – вчителька, батько – держслужбовець, син – учень 10 класу. Середньомісячний дохід – сім тисяч гривень. Із них чотири тисячі "з’їдає" харчування.
Марія розповідає, що у неї сьогодні в холодильнику: два кілограми капусти, моркви, буряку, літр сметани, дві пачки масла. У коморі – мішок картоплі, на полицях – кілька пляшок олії. У морозилці – заморожена свинина та індичка (купує у гуртовому магазині на місяць). Завжди у запасі кілька кілограмів борошна – любить потішити рідних випічкою.
На прохання кореспондента "МБ" Марія Чоботар записувала протягом кількох тижнів кількість з’їдених продуктів. Відмінності, порівняно з даними статистики на Буковині, є.
– За місяць ми з’їдаємо трохи менше м’яса (3 кг), цукру (1-1,5 кг), овочів (5-6 кг), але більше фруктів (4-5 кг) і, що не зовсім корисно, крупів і макаронів (3 кг) плюс сім кілограмів хліба. Цукерки та інші солодощі майже не купуємо – краще спечу домашній пиріг із фруктами, – каже пані Марія. – Працюю допізна, то знайшла вихід: готую універсальні страви, які мої чоловіки можуть розігріти у горщиках за моєї відсутності. Наприклад, обсмажую м’ясо, додаю цибулі, моркви, згодом – нарізаної картоплі, заморожених опеньок, трохи води, потушкую, додам часнику і зелені – смакота...
Намагаємося дотримуватися принципів здорового харчування: страви зазвичай запікаю, а не смажу, не роблю закруток – лише заморожую овочі та фрукти.
Пані Марія – середньостатистична чернівчанка. Заробляє не найменше, але більшу частину зарплати витрачає на харчування. Купуючи продукти, замислюється насамперед про витрати, а не про те, наскільки наше меню збалансоване.
Буковинці харчуються незбалансовано
– Навіть поверхневий аналіз свідчить про те, що буковинці харчуються достатньо за калорійністю, але нераціонально та незбалансовано, – пояснює лікар-терапевт Олександра Гаврись. – Всесвітня організація охорони здоров’я пропонує співвідношення продуктів харчування у вигляді піраміди, розділеної на чотири частини. У нижній, найбільш широкій, частині – зернові продукти (хліб, крупи, пластівці, локшина тощо), наступна чверть – овочі та фрукти, далі – молочні продукти, найменша чверть – допустима кількість жиру та цукру. Наприклад, буковинці на місяць з’їдають два кілограми рослинних жирів, а потрібно не більше 1,350 кг, цукру рекомендують до 0,5 кг на місяць, а ми їмо 3,2 кг. М’яса ми їмо достатньо, але значну кількість становить свинина та ковбасні вироби. А в найпіснішій, якщо можна так сказати, свинині – до 28 відсотків жиру, в "Лікарській" ковбасі – 22, а в сервелаті – 40 відсотків.
Часто можна почути, що свинина – наш національний продукт. Але українські селяни раніше різали свиней двічі на рік: на Різдво та Великдень. Тобто вживання свинини не було щоденним. У раціональному харчуванні здорової дорослої людини – вживання 10 яєць на місяць, ми ж з’їдаємо 16. А яйця – це не тільки корисний поживний продукт, але й джерело холестерину.
– Більшість європейців віком за 40 років назве вам кількість холестерину у своїй крові, бо від нього значною мірою залежить тривалість життя людини, – зауважує лікар-терапевт. – А тепер поцікавтеся у нашого пересічного громадянина, коли він робив цей аналіз. Надмірне споживання жирної їжі викликає ожиріння, насамперед абдомінальне, тобто коли жир відкладається в ділянці живота, що, у свою чергу, є фактором ризику розвитку серцево-судинних захворювань. Згадую відвідини знайомого в кардіологічному диспансері: сусід по палаті, який лежить після третього інфаркту, після з’їденого лікарняного обіду (дієтичний суп, гречана каша, салат з буряку), тяжко перехиляючись через великий живіт, лізе в тумбочку, дістає з неї та з’їдає чотири варені яйця, примовляючи: "Добре, що хоч кури свої. Та й жінка не дає пропасти з голоду, я ж здоровий чоловік, мені треба нормально харчуватися". Якщо три інфаркти не стали аргументом на користь ягід, фруктів, овочів, риби...
Після 17.00 з’їдають по 5 тисяч калорій
Дієтологи вважають, що ми щодня повинні з’їдати до півкілограма фруктів та ягід, тобто 15 кілограмів на місяць. а ми з’їдаємо… два кілограми.
Овочі, фрукти, ягоди – це не тільки джерело вітамінів і мікроелементів. Завдяки клітковині та пектинам вони стимулюють перистальтику кишечнику, сприяють виведенню холестерину. Крім того, більшість із них має невисоку калорійність.
Багато років дієтологи пропагують середньоземноморську дієту як найбільш збалансовану. Але будемо реалістами: для більшості наших громадян щоденне вживання морепродуктів, оливкової олії, макаронів із твердих сортів пшениці навряд чи можливе. Але буряк, морква, капуста, цибуля доступні всім. Літньо-осінній асортимент овочів і фруктів величезний і в Україні. Пити узвар замість "Пепсі" нам ніхто не забороняє, а він поступово перетворюється на різдвяну екзотику в більшості сімей. І, що зовсім дивно, незважаючи на економічну кризу, на буковинських весіллях менше трьох гарячих страв не подають. Хочеться запитати: "Хто за здорового глузду після п’ятої вечора з’їдає 5 тисяч калорій?" Але ж з’їдають! Простий розрахунок показує: щоб використати енергію після порції картопляного пюре, треба танцювати 70 хвилин. Після буковинської гостини, напевно, танці і протягом доби не допоможуть!
Юлія Боднарюк
