Нещодавно уряд прийняв постанову, в якій врахували зміни до закону про Червону книгу України: йдеться про відшкодування збитків за виловлену цінну й рідкісну рибу. Встановлення нових штрафів за знищення видів, занесених до цієї книги, є нагальним.
– Це справді так, але деякі суми захмарні, тому навряд чи наші громадяни зможуть їх відшкодовувати: через матеріальні негаразди, – вважає Ігор Крисько, заступник начальника обласного управління рибоохорони. – Наприклад, за одну рибу стерляді прісноводної треба заплатити аж 48 тисяч гривень, тоді як ще донедавна була набагато менша такса – 1170 гривень. Цієї риби у Дністрі справді мало, бо річка міліє і замулюється, тому стерлядь змушена підніматися вверх течією, шукаючи галькове дно, адже це донна риба. Торік у Мосорівці на Заставнівщині ми затримали двох рибалок, які виловили три особини стерляді прісної. Вони відшкодували завдані збитки й сумніваюся, що після цього їм захочеться й надалі займатися незаконним рибним промислом. Також чималу таксу доведеться сплатити тим, хто виловлюватиме вирезуба: за одну особину – 10 тисяч гривень, тоді як раніше відшкодування збитків становило 340 гривень. Це теж дністровська риба. Торік був один випадок виловлювання цього виду риби на Сокирянщині. А ще каратимуть за виловлювання форелі, вартість однієї особини зросла з 51 гривні до 340. Минулого року на Путильщині ми затримали браконьєра, який електровудкою виловив 23 рибини вартістю 7 тисяч 820 гривень. В усіх випадках стосовно затриманих прокуратура порушила кримінальні справи, які нині розглядають у судах.
– Хто переважно займається незаконною риболовлею?
– Як правило, це жителі прирічкових сіл. Риболовлять методом багріння або "драчами". На Дністрі браконьєри шукають зимувальні ями, в яких багато риби. Виловлювання її таким методом призводить до тяжких поранень риби. Також її б’ють електрострумом від акумуляторів. Торік на Путильщині був випадок, коли місцевий рибалка намагався від електроопори кинути дріт у воду, і його смертельно вразило струмом. Минулого року інспектори рибоохорони області вилучили 456 заборонених засобів виловлювання, здебільшого це сітки-путанки загальною довжиною майже 25 кілометрів. Наклали 46,4 тисячі гривень штрафів. Затримали й 607 кілограмів незаконно виловленої риби.
– Хто допомагає вам боротися з браконьєрами?
– Наразі маємо вісьмох інспекторів, незабаром будуть ще п’ятеро, одна вакансія. У кожного – фах біолога чи юриста. У нашому розпорядженні – вогнепальна зброя, спецзасоби, катер, три автомобілі. Неабиякий досвід у боротьбі з незаконною риболовлею мають іхтіологи Руслан Беженар, Валерій Пендещук, Анатолій Клепак, Анатолій Бідний, Ігор Панівський. А ще з нами тісно співпрацюють 40 громадських інспекторів та десятки активістів-рибалок. Коли відбувається нерест риби, доводиться по кілька днів перебувати в рейдах.
– Чи зариблюють буковинські річки?
– Наразі лише форелевий завод із Лопушної випускає у Дністровське водосховище щороку 150 тисяч мальків. Аналогічне підприємство планують побудувати у верхній частині водосховища, орієнтовна потужність якого – 500 тисяч мальків стерляді. На Дністрі нині здійснюють промислову риболовлю – з нашого боку має квоту на виловлювання 25 тонн риби підприємство "Рибон", не менше виловлюють хмельничани та вінничани. Варто на Дністрі зробити зонування як для примисловиків, так і для любителів риболовлі. Це дозволило б встановити надійний контроль за риболовлею. Слід встановити й плату за риболовлю, виручені кошти від якої можна було б направити на зариблення річки.
Василь Гринюк
Нові штрафи за незаконну риболовлю (грн):
стерлядь прісноводна – 48 тисяч;
лосось дунайський, головатиця – 14 тисяч;
марена дністровська – 820;
вирезуб – 340;
форель – 340;
пічкур білоперий дністровський – 330;
марена звичайна – 330;
марена дунайсько-дністровська – 330;
чоп звичайний, чоп великий – 246;
чоп малий – 246;
пічкур дунайський – 205;
йорж носар – 165.
Куди скаржитися
на браконьєрів
Номери телефонів гарячої лінії: (098) 887-07-09 та
(0372) 52-00-27.