Українці 2012 року накупили ліків на 27 мільярдів гривень. Це на 17 відсотків більше, ніж 2011-го. Про це заявив голова Державної служби з лікарських засобів Олексій Соловйов. За рік придбали один мільярд 260 мільйонів упаковок.

Фармацевти кажуть, що в багатьох випадках необхідні ліки купують для домашньої аптечки. Про запас.
Навіщо ж ми з’їдаємо стільки пігулок?

Люди більше піклуються про здоров’я

Аптек у Чернівцях вистачає, у кожній є покупці. Заходжу до невеликої аптеки на вулиці Червоноармійській. Впродовж години спілкуюся з фармацевтами та покупцями. Черги немає, але майже кожні п’ять хвилин заходять люди й щось купують.

– Ліків купують більше, – погоджується провізор аптеки Наталя Зеленюк. – Але я в цьому не бачу негативу, а навпаки: люди почали піклуватися про своє здоров’я. Наприклад, помітила, що дуже дбають про свій зір. Купують ліки за призначенням лікарів: вітаміни – для профілактики, краплі – для лікування. Купують більше профілактичних засобів: вітамінів, імуностимуляторів. Продаємо багато заспокійливих і ферментних препаратів. Часто купують знеболювальні засоби, щоб усунути зубний чи головний біль.

До фармацевта підходить жінка, просить препарати для лікування нирок.

– Купую тепер більше ліків, бо потребую цього за станом здоров’я, – розповідає чернівчанка Владислава Запотічна. – Зазвичай купую ліки для серця, нирок. Консультуюся з лікарем, але тепер уже знаю, що потрібно. Намагаюся використовувати більше натуральних препаратів. Обов’язково в зимовий період купую вітаміни. А ще постійно поповнюю аптечку, у якій мають бути валідол, корвалол, антисептичні засоби. Тепер скромна домашня аптечка – це, як мінімум, 200 гривень. Нехай потім ці ліки викину, але вони мають бути про запас.

Пишуть списки ліків, які дублюються

Наталя Зеленюк пояснює, що багато ліків, порівняно з минулим роком, подорожчало: "Українські ліки дорожчають більше, ніж іноземні. Вартість деяких із них зросла на 50 відсотків. Нині лікування банальної застуди обійдеться в 200 гривень".

Паралельно з нашою розмовою фармацевт обслуговує покупця. Жінка розповідає, що лікується вже півтора місяця, бо має проблеми із серцем. За цей час уже витратила п’ять тисяч гривень на ліки: "Нещодавно лікар призначила препаратів на 600 гривень. Усі купила, почала пити, а потім сказали, що половину не обов’язково було пити. Припинила. Маю вже ящик тих ліків".

– На жаль, помічаю, що підхід лікарів часто має бізнесовий характер, – продовжує провізор Наталя Миколаївна. – Пишуть чималі списки ліків, які навіть дублюються. Є випадки, коли лікарі призначають найдорожчі препарати, хоча їх легко можна замінити дешевшими аналогами.

Люди не довіряють медикам. Звідси й самолікування, і ускладнення хвороб. Фармацевт аптеки Василина Сороджі згадує, що за два роки в аптеці вже чотири рази викликала швидку допомогу, бо люди приходили до аптеки в критичному стані.

– Якось до аптеки прийшла жінка, трималася за живіт і скаржилася на біль. Просила знеболювальне. Раджу їй викликати швидку допомогу, а вона не хоче. Знеболювальне не продала, бо воно могло "змазати" симптоми. Викликала "швидку". Якось поміряла в аптеці тиск жінці, а він – 220 на 160, теж одразу викликала "швидку".

Фармацевти розповідають, що люди, хоч і купують самостійно ліки, але кожен третій цікавиться, яка побічна дія препарату, який його термін придатності.
Людмила ОСАДЧУК

Коментарі

Владислав Онищенко,
голова правління Союзу медичних послуг, лікарських засобів
та виробів медичного призначення:

Причин збільшення купівлі ліків кілька. Нині маємо безвідповідальне призначення лікарських засобів. Лікар може призначати препарати не лише за протоколом лікування, а ще й додавати "як навантаження" ліки із сумнівною ефективністю. Відпуск препаратів в аптечних мережах абсолютно безконтрольний. Люди розуміють, що похід до лікаря – це витрати. А ще пацієнти дедалі менше довіряють лікарю, бо інформація, що лікарі через співпрацюють із фармкомпаніями, – уже як істина. І це проблема не лікаря, а системи.

Така ситуація спонукає до безвідповідального лікування. Люди купують ліки, гасять симптоми, а не причину захворювання й погіршують свій стан. А Міністерство охорони здоров’я самоусунулося від вирішення цих проблем. Наказ про рецептурне видавання ліків уже давно не працює. Зважаючи на це, наступного року ми почуємо ще вищу цифру купівлі ліків. І якщо у всіх галузях є певне падіння, то фармація йде на зростання".

Наталія Малкович,
доцент кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб, клінічної
імунології та алергології:

У мене вдома три полиці зайнято ліками. Таке, мабуть, у багатьох. Гадаю, ліки купують більше, ніж хворіють.
Часто хворий ходить до лікарів, і кожен призначає своє лікування. У результаті набирається дуже багато призначень.

Можна почути, що лікарі спеціально виписують препарати, бо домовляються з фармкомпаніями. Але є наказ Міністерства охорони здоров’я, який забороняє не лише співпрацювати з фармкомпаніями, а навіть приймати від них ручки, календарі тощо.

Лікарі добре розбираються у фармакоекономіці й знають, скільки коштують ліки. Ми радимося із хворими, чи можуть вони придбати хороші ліки. Якщо ні, шукаємо дешевші аналоги.

Має бути група безрецептурних препаратів, але обмежена. Антибіотики обов’язково потрібно продавати за рецептом лікаря. У нас катастрофа з тим, що люди самостійно лікуються антибіотиками, а потім маємо запущені пневмонії, пієлонефрити".