Наприкінці серпня – на початку вересня регіон, як і вся країна, перетворився на великий город. Майже кожен встиг або ще встигне стати копачем картоплі. Більшість нарікає на цьогорічний урожай, та фахівці заспокоюють: картопляного голоду не буде.
"Торік вся була файна, гладенька"
Неподалік Садгори в полі працює сімейний підряд із шістьох людей. На городі керує бабуся.
– Діти поприходили з базару, онуки – зі школи. І всі – на картоплю, – розповідає пенсіонерка Одарка Захарівна. – Копаємо і саджаємо під мотоблок: так і швидше, і для рук легше. Тим, хто копає лопатою, буде важко – земля суха. Багато картоплі немає, але нам вистачить. Інша річ, що вона вся покручена. Сама бульба велика, а збоку – суцільні відростки зі ще кількома подібними на бульбу. Так, ніби в землю пішла. Ще такої бараболі не бачила. Того року вся була файна, гладенька. Але нам ще гріх жалітися. Ось у сусідів взагалі дрібна була. А більшість сусідніх ділянок взагалі нікому не потрібна, заростає бур’яном.
Восьмирічна Наталія Косован на город вийшла одразу після уроків. Вона збирає картоплю.
– Немає такого, щоб дуже не хотілося йти копати картоплю, – розповідає дівчинка. – Батьки щороку мене змалечку беруть сюди, бо в цей період не було на кого залишити. Всі ж копають.
У Новоселицькому районі на полі зустрічаємо жінку. Вона розповідає, що торік урожай був кращий.
– Копали картоплю в сестри у Боянах, – розповідає Марія НІКОЛАЄВА. – Зібрали картоплі значно менше, ніж минулого року. Тоді було 57 мішків із городу. Причому вся картопля була велика. Цьогоріч зібрали тільки 30 мішків. Вся покручена та невелика. Але і то добре. Побоювалися, що під час спеки вона може вся спектися.
Буде в середньому 120 центнерів із гектара
– Цьогорічний урожай картоплі трохи менший за минулорічний, – розповідає директор Української науково-дослідної станції карантину рослин Інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук Володимир ГУНЧАК. – Минулий рік був одним із пікових за урожайністю картоплі. Проте можемо впевнено говорити, що картопляного голоду не буде. У когось урожай кращий, у когось – гірший. Це залежить від сорту картоплі, технології вирощування, удобрення грунту, боротьби зі шкідниками і, звичайно, від погодних умов. З того, що ми нині бачимо на наших ділянках, прогнозується урожайність 120 центнерів з гектара. Звісно, це не 200, але й не 60. Можна стверджувати, що середній рівень урожайності картоплі є. Ключову роль відіграли погодні умови. Було значно менше дощів. Коли зав’язувалися бульби, у нас дощу не було. Але і в цьому є позитив – суха погода сприяла меншому поширенню фітофторозу, для якого потрібна ще й волога. Фактично завдяки дотриманню технологій позакореневого живлення і дощів, які пройшли під кінець вегетації, і отримали цей урожай. Добре, що дощі пішли, коли бадилля було зелене. Це дало змогу бульбі набрати вагу.
Також багато залежить від якості насіння. Ми впроваджуємо в життя технологію безвірусного вирощування насіннєвої картоплі. З клітинного рівня проводимо оздоровлення на відсутність вірусів. Рослину вирощують із пробірки, потім вона потрапляє до теплиці. Після цього вирощуємо міні-бульби, а з них отримуємо елітне оздоровлене насіння. У базі даних маємо понад 40 сортів картоплі. Але цього року ставку робимо на "Серпанок" і "Слов’янку". Її виростили для реалізації населенню.
– У всіх категоріях господарств посаджено 1,4 мільйона гектарів картоплі, що дасть змогу зібрати врожай, близький до минулорічного, – 23 мільйони тонн, – повідомив заступник міністра аграрної політики та продовольства Олександр СЕНЬ. – Площа посадки картоплі цього року перебуває на рівні минулого року. Погодні умови в основних регіонах, де її вирощують (у північних та центральних областях), можна визначити як задовільні. Це дає можливість очікувати достатньо картоплі.
Михайло Салітра
