Буковину відвідав Микола ПРИСЯЖНЮК, міністр аграрної політики та продовольства. Керівники області показали посадовцю лише найкращі об’єкти сільськогосподарської галузі.
Дивилися та хвалили індиків, страусів, коней, сою й кукурудзу.
Спочатку побував міністр на одному з найбільших підприємств із вирощування індиків. У восьми довжелезних приміщеннях-пташниках працівники в робах доглядають 120 тисяч птахів. Делегація із чиновників переодягнулася в одноразові комбінезони, щоби увійти до індиків. Микола Присяжнюк був вражений побаченим. Він щиро похвалив керівництво підприємства й зазначив, що культуру споживання індичого м’яса в Україні ще потрібно розвивати. Та пообіцяв державну фінансову підтримку галузі.
Наступним об’єктом огляду був консервний завод "Букофрут". Це підприємство славиться великими об’ємами переробки вітчизняних фруктів та овочів.
Дорогою колону з десяти машин та мікроавтобусів у супроводі патрульної служби із зацікавленістю розглядали мешканці вузеньких вуличок Мамаївців.
Сильний фруктовий запах викликав апетит. Чути, що розповідав керівник підприємства, було неможливо – завод саме працював на повну потужність. Тож присутні швидко оглянули приміщення із середини й пішли куштувати сік – продукцію заводу. Сік чиновникам сподобався. Похвалили.
Далі керівники області повезли гостей у село Шипинці на підприємство Драчинецьке. Журналістів там не було. Представники преси тим часом споглядали, як спортсмени на території спортивного клубу "Троя" готуються до кінних змагань.
Пізніше чиновники оглянули тут і стайні з кіньми, і ділянки, де випасають страусів.
– Я приємно здивований, що в області зародився такий клуб. Хоча держава не передбачала розвиток цієї галузі на Буковині. Також дуже щасливий, що у вас (звернувся до Володимира Воронюка, керівника кінноспортивного клубу) є повне порозуміння із владою, – зазначив Микола Присяжнюк.
Останнім об’єктом спільного огляду була агрофірма "Оршівська", де хазяйнує корпорація "Сварог Вест Груп".
Про успіхи у вирощувані кукурудзи, сої, багаторічних трав розповів директор агрофірми. Зокрема про вчасне внесення мінеральних добрив, про перехід на органічне підживлення врожаїв, про передові технології.
Міністр похвалив і це підприємство:
– Ми повинні прислухатися до агронауки, аналітиків та синоптиків. У всьому світі потепління клімату – проблема. Без зрошення не зможемо отримати результат.
Наприкінці поїздки губернатор Михайло ПАПІЄВ підсумував:
– Буковинські аграрії дослухаються до порад науковців. Ми готові до змін клімату. Гарантуємо врожайність. Незалежно від погоди, можемо прогнозувати об’єми врожаїв.
В області найбільші в Україні темпи зростання та об’єми вирощування індиків. Нині завершується будівництво комбікормового заводу та цеху забою індиків. Це дозволить збільшити виробництво індичатини втричі.
Також пишаємося садівництвом – темпи закладки та вирощування садів найвищі в країні.
Нині приділяємо велику увагу збиранню врожаю, його зберіганню. Працюємо над тим, щоб основні прибутки отримали виробники, а не посередники. Гуртові склади з регульованим газовим середовищем, щоб можна було створювати великі гуртові партії і гідно вийти на європейські ринки, – сказав керівник ОДА.
Після оглядової поїздки у філармонії відбулася зустріч міністра, керівників області з буковинськими аграріями та головами сільських і селищних рад. У залі закладу був аншлаг. Люди, які запізнилися, уже не мали де присісти.
– Ми трохи спізнилися, – каже Валерій ЛЯШЕНКО, заступник керуючого виконавчої дирекції Асоціації сільських та селищних рад. – Доки доїхали з Києва, дороги… Після цієї зустрічі ми зберемо усіх голів сільрад і обговоримо найбільші проблеми розвитку села.
Ліна НАГІРНЯК
До теми
Чому можновладцям показують лише досягнення?
Ярослав КИРПУШКО,
директор Буковинського центру реконструкції та розвитку:
Показувати лише хороше – звичка феодального устрою. Васал повинен своєму сюзерену подобатися. Такий підхід був притаманний і для радянських часів, коли возили винятково в успішні, передові колгоспи. Це давня традиція приймати королів-царів.
Підхід простий – сюзерена треба бавити й не викликати в нього негативних почуттів. Управлінню, аналізу, прийняттю рішень чи розвитку галузі це майже не сприяє. Хоча потім за розподілу коштів на підтримку сільського господарства розраховують мати якийсь бонус.
При нашій вертикалі влади нижній чиновник має подобатися верхньому.
Це фарс. Маємо пострадянську країну. Відносини між людьми та система влади залишилася в тих роках. Незалежно від кольору, кожну владу зустрічають і проводжають із перекриттям доріг і задобренням. Розрахунок один – отримати преференції. І така система успішно працює. Це як "бочка із солониною": слухнянішим, кращим дістається з бочки більше, ніж іншим.
Таким чином чують і бачать великий капітал. Але не бачать проблеми дрібного. Інше питання: дрібний виробник не консолідований. Його голосу не чути.
Великі виробники зернових культур та соняшнику мають значний внесок у розвитку галузі. Але овочі, фрукти, молочну продукцію, м’ясо в ринок вкладають дрібні селянські господарства (80 відсотків). А питома вага крупних виробників займає лише 20 відсотків.
Там, де існують конкуренція та економічна свобода, значення таких показово-зразкових демонстрацій різко зменшується”.
