Минулими роками приблизно у цей час – наприкінці липня 2008 року та наприкінці червня 2010 року – Буковина пережила дві жахливі повені: зі значними руйнуваннями та людськими жертвами. Влада тоді била себе у груди, що збудують дамби, створять систему оповіщення, щоб захистити людей. Кореспондент "МБ" відвідала місця, які постраждали від повені. Чи змінилося там щось і чи здійснили протиповеневі роботи.

Садгору затоплює кожні два роки

Садгірський район у Чернівцях останнім часом затоплює кожні два роки. Від повені садгірчани рятувалися 2004, 2006, 2008 та 2010 років. Велику воду приносили маленькі річки Задубрівка, Шубранець, Мошків та Потіт. А ще у Садгорі "плавали" 1991 року, коли ставки, які знаходяться на Заставнівщині, у дощові дні спустили воду.
– Через малі річки 2006 року Садгору сильно затоплювало тричі у червні, липні та серпні, постраждало 500-600 будинковолодінь, – розповідає голова Садгірської районної ради Юрій Бурега. – Наприкінці липня 2008 року повінь була через підвищення рівня води і в малих річках, і в Пруті. 2010 року впродовж червня-липня двічі підтоплювало присадибні ділянки на вулицях Артема, Сінній, Демократичній.

Все, що зробили після таких численних повеней у Садгорі, – це розчистили та розширили кілька кілометрів русел малих річок. А також укріпили берег річки Прут у районі стадіону "Мальва". На інші протиповеневі заходи немає грошей.

– У Садгорі є понад 50 кілометрів малих річок. За кошти міського бюджету розчистили понад десять кілометрів, – продовжує Юрій Іванович. – 2008 року прийняли протиповеневу програму, за якою передбачено будівництво дев’яти кілометрів дамби на лівому березі річки Прут від села Мамаївці до села Магала та чотири кілометри дамби на правому березі річки – з боку Калічанки. Ця програма розрахована на десять років. Тоді її кошторис становив 340 мільйонів гривень. Місто такі кошти не може виділити, тож розраховували на держбюджет. Поки що не виділили жодної копійки.

Також на території Садгірського району та у прилеглих селах Заставнівського району планували будівництво дев’яти акумулюючих сухих сховищ. На це теж немає коштів. Для біди багато не потрібно, – каже Юрій Бурега. – Півгодини-годину зливового дощу – і вже окремі ділянки у Садгорі будуть підтоплені.

Щоб відбудуватися, люди їдуть за кордон

У селах Горбова та Банчени Герцаївського району повінь наробила біди 2010 року. Невеличка річка Мольниця розлилася на 300 метрів і затопила понад 200 будинків, зруйнувала 25 хат. Нині річка глибиною по кісточки і шириною не більше трьох метрів. Навіть важко уявити, що тут могла так піднятися вода.
Секретар сільради села Горбова Наталя Швабу веде у ту частину села, де два роки тому люди через повінь позбулися і господарства, і будинків.

– Вода знесла старі саманні будинки, у цегляних була вода, але їх не зруйнувало, – розповідає Наталя Миколаївна. – Люди, у яких вода змила хати, отримали по сто тисяч гривень, більшість із них відбудувалася. Щоправда, замість невеликих будинків вирішили звести більші особняки, дехто двоповерхові. За сто тисяч гривень такий дім не збудуєш, тому багато людей нині за кордоном, щоб заробити гроші.

На подвір’ї Ауріки Настас саме триває будівництво нового дому. У них змило будинок, у якому жила донька із сім’єю. Поруч стоїть невеликий будинок, на якому ще видно сліди від води.

– Нас затоплювало 2008 та 2010 років, 2006 року затопило город, – розповідає пані Ауріка. – Але 2010 року вода прийшла дуже швидко – двометровою хвилею. Не встигли ні речі повиносити, ні курей і свиней вигнати. У літній кухні вода була заввишки 1,1 метра, доходила майже до вікон. Коли почали будувати новий будинок, зробили фундамент 1,2 метра. Нам дали за зруйнований дім сто тисяч гривень. Почали будувати більший дім – перший поверх та мансарду. Грошей вистачило лише на коробку. Щоб добудувати, дочка вже понад два роки працює за кордоном.

Запитую у людей, що, на їхню думку, потрібно зробити, щоб річка не розливалася. Вони лише знизують плечима: "Нічого не зробиш – це природа. Сподіваємося на Бога". Натомість Наталя Миколаївна стверджує, що одна з причин підвищення рівня води у невеличкій річці – захаращене русло, і винні у цьому самі мешканці, які скидають туди сміття.

Зробили насипну дамбу, але вона ненадійна

Село Маршинці Новоселицького району, яке затоплювало двічі за чотири роки, 2010 року відвідав прем’єр-міністр Микола Азаров. Люди просили у прем’єр-міністра знести недобудований міст, бо там застрягає все сміття і Прут розливається. Азаров підрядним організаціям наказав міст закінчити за рік. Що змінилося за два роки? Служба автомобільних доріг в області у червні 2012 року уклала угоду з ТОВ "Трансмост" на будівництво мосту вартістю 46,27 мільйона гривень.

– Вчора проїжджав повз міст. Там нічого не роблять, лише приготували бетонні "подушки" для балок, – розповідає сільський голова Маршинців Віталій Кирил. – Із протиповеневих робіт, які зробили, – це розширили русло Пруту. Коли почали робити міст, із грунту, який вивозили, зробили насипну дамбу висотою три метри і довжиною 780 метрів. А протяжність Пруту через село – шість кілометрів. Але дамба не дуже надійна. Нам потрібно, щоб нарешті закінчили міст і в тому місці розширили русло річки. Цього року в червні вже оголошували надзвичайну ситуацію. На щастя, вода не піднялася. Але коли починають падати дощі, на Пруті хтось чергує.

У селі Розтоки Путильського району під час повені 2008 року вода зруйнувала берегоукріплення річки, пошкодила дороги та підтопила два житлові будинки, які знаходилися на острівку Тайван. Власники будинків, отримавши компенсацію, переїхали. Берегоукріплення біля Тайвану так і не відновили.

– Навесні Тайван через відсутність дамби затоплює, люди змушені йти до своїх городів убрід, – розповіла секретар Розтоківської сільської ради Марія ДЖУРЯК. – Коштів, щоб збудувати нову дамбу, наразі немає.
Людмила ОСАДЧУК

Офіційно

Олександр ТонIєвич,
заступник начальника Дністровсько-Прутського басейнового управління:

Цього року запланували роботи з протиповеневих заходів у селі Йорданешти Герцаївського району на 5,6 мільйона гривень. Там мали укріпити береги річки Сірет. Поки що коштів на це немає, але їх обіцяють.
У рамках європейського проекту в селі Тарасівці Новоселицького району планують збудувати дамбу за сім мільйонів гривень. Це, мабуть, робитимуть 2013 року. У селі Слодоба-Банилів Сторожинецького району за 800 тисяч гривень вже відновили захисну дамбу".