«Сморід – нічим дихати»

Невеличке село Прут поблизу Чернівців потерпає від постійного смороду через сусідство із каналізаційним колектором. Особливо неприємний запах дошкуляє ввечері та вночі. Рятуються тільки одним способом: у цей час ніхто у домі не відчиняє вікна та двері.

Село називають островом свободи

Село Прут починається за кілька метрів від об’їзної дороги. Тут живе понад 500 людей. Потрапивши у село, заходимо у першу хату. З будинку виходить жінка. Пані Валентина одразу вводить у курс справи: село Прут колись було хутором, тепер розбудувалося, живе тут чимало багатодітних сімей.

– Молодь називає наше село островом свободи, – каже пані Валентина. – А все через те, що немає у нас сільради, клубу, не їздить автобус. Добираємося своїми машинами. А коли ввечері з’являється сморід, зачиняємося і не виходимо з хати. З цього приводу можете будь з ким поговорити – всі на це скаржаться.

Пані Валентина відряджає до сусідів. Йду дорогою, але жодного запаху не відчуваю. Заходжу у провулок Буковинський. Тут гарні нові будинки. В одному з них двері відчиняє дівчина. Погоджується: від неприємного запаху потерпають.

На подвір’ї будинку поруч теж порожньо. За кілька хвилин з городу виходить чоловік. Запрошує до будинку та емоційно розповідає про проблеми.

– Ввечері, особливо після четвертої години, такий сморід, що нічим дихати, – каже Михайло Простебій. – Не знаю, чому це стається. Можливо, зливові стоки пускають напряму. Потерпають від неприємних запахів і люди на сусідньому березі річки Прут у селі Остриця. Таку проблему маємо понад чотири роки. Звикнути до цього неможливо. Ввечері навіть не можу вийти покурити цигарку.

Михайло Дмитрович проводжали до будинку свого брата Івана. У нього в квітні санепідемстанція перевіряла воду, бо чоловік скаржився на її якість.

– Ви приїхали перед обідом, а якби були тут ввечері або вранці, відчули б весь "аромат", – каже Іван Простебій. – У деякі дні просто неможливо вийти надвір. Так було минулого тижня. Колись такого запаху не було.
Пан Іван веде до криниці. Показує відра, дно яких за кілька тижнів пожовкло.

– Воду зі своєї криниці не п’ємо, – розповідає Іван Дмитрович. – Вона жовкне і має неприємний запах. Гадаю, одна з причин – очисні споруди, розташовані приблизно за кілометр від села. Воду з криниці обстежувала СЕС. Повідомила, що вона погана.

Іван Дмитрович веде селом до річки Прут, яка тече неподалік. На березі зустрічаємо двох чоловіків. Один із них працює на каналізаційному колекторі. Чоловік розповідає, що найбільше неприємний запах з’являється тоді, коли відходи зливає олійно-жировий комбінат. Від міських стоків немає сильного смороду. Але якщо поєднується одне і друге, з’являється сморід. А ще обладнання досить зношене. "Просиш шматок труби, а її не дають, бо немає. Робимо, що можемо: клеїмо-переклеюємо", – зізнається чоловік.

У колектор возять бочки з відходами

Депутат сільради від села Прут (село належить до Магалянської сільради, – авт.) Дмитро Гарабаджив неодноразово скаржився у водоканал.

– Те, що від каналізаційного колектора сильний неприємний запах, знають всі, – каже пан Дмитро. – З цього приводу зверталися до відповідальних організацій кілька років поспіль. Каналізаційні стоки, які потрапляють на очисні споруди через міську мережу, очищують. Але возять бочки з відходами ще з якогось підприємства. Ці відходи зливають у відстійники, і через це виникає сморід.

У спеку сморід сильніший, коли холодніше – слабший. Це триває вже роками.

У Новоселицькій СЕС підтвердили, що якість води у деяких криницях погана, можливо, й через колектор.
– Ми обстежували воду в селі Прут у квітні, – розповідає лікар Новоселицької санітарно-епідеміологічної станції Сергій Головко. – Троє людей поскаржилися, що у них погана вода у криницях. Вода справді не відповідала нормам за хімічними показниками: у ній перевищена мутність. Але у криницях не було зрубу і глиняного замка, тому дощові води змивали туди бруд. Загалом рівень води у криницях у припрутській зоні залежить від рівня води у річці Прут. Вода у річці падає – падає рівень води у криницях. Цілком можливо, що на якість води вплинула наявність каналізаційних колекторів.

Реконструкцію каналізації планують через три роки

У водоканалі вважають, що катастрофічної ситуації у селі Прут немає.

– Коли каналізаційні очисні споруди поряд, зрозуміло, що є запах, – каже начальник "Чернівціводоканалу" Володимир Андрущак. – На жаль, у нас поки що не застосовують європейські технології, де все герметично закрито і немає жодного запаху. Реконструкцію каналізації планують лише через три роки. Але для вирішення проблеми намагаємося отримати кошти з Міністерства екології. Всі мережі збудували у 1970-1980-х роках. Намагаємося модернізувати їх. Забезпечили додаткові способи очищення. Наступного року плануємо збудувати додаткові відстійники. Але територія все одно не закрита і запах є.

– Хоча великої проблеми у селі немає, – продовжує Володимир Іванович. – Нещодавно закінчили перевірки управління захисту навколишнього середовища, санепідемстанція. Виявили лише незначні порушення. Але коли спека і мало дощів, неприємний запах справді сильніший. А ввечері і вночі у нас пікові навантаження.

Багато підприємств скидає свої відходи. Це стосується й олійно-жирового комбінату. Це роблять законно, вони наші абоненти. Але ми їх періодично штрафуємо за перевищення нормативів викидів. Крім того, чимало підприємств використовує різні хімічні добавки.

Нині співпрацюємо з науковими організаціями щодо того, як можна усунути запах та очистити відходи за допомогою хімічних та інших знезаражувальних реактивів. Загалом у межах виділеного фінансування намагаємося щось робити.

Кореспондент "МБ" звернулася за коментарем на олійно-жировий комбінат.

– Ви, мабуть, 25 людина, яка скаржиться на неприємний запах у колекторі на вулиці Енергетичній, але ми до цього нічого не маємо, – одразу захищається голова правління олійно-жирового комбінату Віталій Фесюк. – Ми скидаємо стоки регламентовано і не лише тоді, коли перевірка, а щодня. Санепідемстанція і водоканал до нас запитань не мають. У наших стоках немає жодних хімічних добавок, сморід не через них.

В обласній СЕС лише повідомили, що скарг від жителів села Прут не було. Якщо такі будуть – відреагують.
Та доки контролюючі органи чекають скарг, жителі села Прут щовечора щільно зачиняють вікна і двері та вже не вірять, що їхню проблему вирішать.
Людмила ОСАДЧУК