Верховна Рада ухвалила Закон "Про засади державної мовної політики", авторами якого виступили депутати з правлячої Партії регіонів Ківалов і Колесніченко.
Опозиція заявляє, що його ухвалення сфальсифіковане. У Києві оголосили голодування і розбили наметове містечко.
Скандальний закон, який викликав великий резонанс у суспільстві, зберігає за українською мовою статус державної, надаючи при цьому статус регіональної мовам, які є рідними і які використовують не менше, ніж 10 відсотків громадян, які проживають на одній території. Остаточне рішення про надання статусу ухвалюють місцеві органи влади. До регіональних віднесли 18 мов, зокрема російську, білоруську, кримськотатарську, румунську, угорську. Допускають діловодство регіональними мовами, ведення юридичної та судової документації, навчання, телебачення і радіомовлення.
Автори законопроекту кажуть, що закон захищає регіональні мови і відповідає європейським нормам. Опозиція стверджує, що таким чином в Україні фактично запроваджують російську мову як другу державну.
ПР називає закон демократичним
Зокрема підтримали закон під час голосування у Верховній Раді буковинці: народні депутати Ян Табачник, Іван Попеску і Микола Романюк.
– У нас на Буковині є румунські села, жителі яких не знають ні української, ні російської мов, – сказав у коментарі "МБ" Ян Табачник. – Новий закон закріплює їхнє право на рідну мову. В Україні є російськомовні регіони, чому їм не дозволити офіційно використовувати свою мову? Але при цьому українська мова буде найголовнішою мовою в Україні. Мої предки 200 років жили на Буковині, у нас завжди люди спілкувалися різними мовами і це не становило проблеми для розуміння. Іван Попеску вважає закон демократичним і таким, який відповідає Конституції України.
– Ще 1995 року ми ратифікувати Європейську хартію регіональних мов і мали розробити механізм її виконання, – розповів нардеп. – За результатами перепису 2013 року визначать адміністративно-територіальні одиниці, де щонайменше 10 відсотків жителів вкажуть як рідну одну зі згаданих 18 мов. Тоді й можна буде визначатися з офіційним статусом. Але і нині фактично це діє. Наприклад, у Сторожинецькому районі румунів 37 відсотків. Тож у кожних управлінні та у суді є румуномовні працівники, які спілкуються з відвідувачами румунською. У місцях компактного проживання національних меншин він фактично вже діє.
Інші нардепи-буковинці не голосували.
На догоду виборцям і Путіну
Водночас сам закон жодної проблеми не вирішує, натомість створює низку інших, вважають експерти. Політолог Ігор Буркут каже:
– Автори закону переслідували дві найближчі мети. По-перше, перед виборами ПР нічим звітувати перед виборцями. А однією з обіцянок був державний статус російської мови. Для цього слід змінювати Конституцію України, але необхідних для цього 300 голосів влада не має. Тепер російська фактично стане державною для 13 з 27 регіонів України. По-друге, треба чимось задобрити президента Росії Володимира Путіна, який не приховує своєї стратегічної мети – внести Україну до Євроазійського союзу.
Найпідліша мета – розколоти Україну на фрагменти, протиставити не лише українців і росіян, а й представників національних меншин. У законі згадано 18 мов, у тому числі кримськотатарську, гагаузьку, румунську, ідиш та інші. У тих регіонах, де 10 відсотків населення є представниками етнічних меншин, місцева влада може оголошувати офіційною їхню мову. Ухвалити можна будь-що, коли є більшість, але як втілювати? Тут є проблеми, наприклад, хто визначатиме кількість носіїв мови. Більшість українців знає російську мову, але вони не є росіянами. Як бути з поняттям "регіон"? В одному районі можуть жити 40 відсотків представників певного народу, в іншому – лише п’ять відсотків. А мова має бути офіційною для всіх? Тоді доведеться перекладати всю документацію іншою офіційною мовою, і кожен чиновник зобов’язаний не просто її знати, а й володіти нею. Як це положення втілити? До речі, проблеми будуть навіть із російською. Оскільки розмовляти нею ще сяк-так може більшість українців, але писати без помилок, що необхідно для ведення документації, – уже ні.
Набути чинності цей закон має після підписання його Президентом України. Тепер запитання – чи вигідно це Януковичу? Оскільки закон принесе багато негативу, який стане відчутним через рік-два – саме перед наступними президентськими виборами.
Ігор Буркут назвав ще один аспект закону, який стане очевидним на прикладі Буковини. Румунську мову в нас можна буде оголосити офіційною. Тоді нею доведеться перекладати всю документацію. При цьому про російську мову в нашій області можна забути – росіян у нас небагато, для визнання російської офіційною для всього регіону недостатньо. Тож уся документація – включно зі зверненнями до влади – має бути або українською, або румунською. Російська на рівні регіону втратить статус однієї з мов міжнаціонального спілкування, який вона мала досі.
Опозиція говорить про порушення
Опозиція вважає саме ухвалення закону нелегітимним.
"Це було цинічне паплюження Конституції України, регламенту Верховної Ради, шулерство й обман", – йдеться у заяві ВО "Батьківщина".
Голосування тривало кілька хвилин. При цьому питання не внесли до порядку денного, закон ухвалили без врахування поправок і зауважень.
"Мы их развели, как котят. Я не знаю, что они будут делать на выборах", – сказав один із регіоналів нардеп Михайло Чечетов.
Цинізм під час голосування набув небачених масштабів. Як з’ясувалося, "за" закон проголосували карткою віце-спікера Миколи Томенка – просто взяли її з його столу.
Ігор ДОВГАНЬ
