На Калинівському ринку продавці вже звикають до торгових рядів, у яких мало покупців. Замість торгівлі вони п’ють каву, грають у карти або збираються гуртом і спілкуються. Продавці скаржаться, що прибутків торгівля на ринку вже давно не приносить і з кожним місяцем ситуація погіршується.
За тиждень заробила "аж" 30 гривень
Приходжу на Калинівський ринок у неділю вранці. Чекаю на звичну штовханину. Так було у вихідні на ринку два-три роки тому. Нині ж – вільні ряди і мало покупців.
"У мене є там покупці?" – запитує жінка-продавець у сусідки, спілкуючись поруч у контейнері. "Є черга", – жартівливо відповідає жінка, зазираючи у порожній контейнер.
Оглядаю речі в одному з контейнерів. Продавець, яка саме п’є каву, залишає її на стільці і виструнчується переді мною з надією, що я щось придбаю. Розвертаюся і йду, а вслід лише чую: "Сьогодні всі такі покупці".
– Минулого тижня заробила "аж" 30 гривень, – розповідає продавець Наталя. – І це при тому, що змушена по 20 доларів на день заплатити за місце. Загалом, щоб не було збитків, я повинна заробляти хоча би дві тисячі на місяць. Але таких заробітків давно не було. Щомісяця чекаємо на покращення, що ось-ось люди почнуть скуповуватися, а стає лише гірше. Тепер сиджу і думаю, звідки маю взяти гроші на оплату контейнера та сплату податку до Пенсійного фонду. Вже й залишила б цей базар. Але щоб "знятися" з приватного підприємця, потрібно витратити кілька місяців.
Йду на ринок у вівторок. Ситуація подібна: покупців менше, ніж продавців. Пройшла кілька рядів. Практично в жодному контейнері не було людей, які щось купували б.
На багатьох точках продажу одягу продавці повісили таблички "Розпродаж".
"Ми ціни знизили навіть у збиток собі. А люди не купують", – кажуть вони.
– Не пригадую, щоб товари так погано продавали, як зараз, – каже кореспонденту "МБ" підприємець Олександр МАНЮК, який торгує одягом. – У людей просто немає грошей. А коли фінансів мінімум, перше, що люди роблять, – сплачують за комунальні послуги, одягають дітей. Порівняно з попереднім роком, у мене торгівля знизилася майже удвічі. Раніше у червні на базарі був ажіотаж, тільки не цього року. Товар оновлю тоді, коли продам весь залишок. Раніше багато підприємців їздили за товаром до Одеси. Знаю, що нині таких перевезень майже немає. Буси повертаються додому напівпорожні.
"Закриватиму точку"
Світлана ФОТІЙ вже 15 років продає на ринку одяг. Нині розпродує дитячі речі.
– Не йде торгівля вже кілька місяців, – каже пані Світлана. – Нічого не продаю, а податки змушена платити. Восени, мабуть, закриватиму свою торгову точку. Нині продаю одяг набагато дешевше за собівартість! Такої поганої торгівлі ще не було. Сьогодні за весь день продала лише одну річ. Добре, що контейнер власний. А якби ще за оренду платила – взагалі в мінусах залишилася б. Нині за послуги ринку сплачую приблизно 700 гривень.
– Те, що зараз відбувається з торгівлею на ринку, – це повторення тієї кризи, яка нас спіткала 2008 року, – каже підприємець, який торгує гаманцями, Володимир ВАСЬКІВСЬКИЙ. – Грошей немає, тому люди купують лише найнеобхідні речі. Цього тижня кілька разів повторювалася історія: людина купувала гаманець, а потім йшла за джинсами. Через певний час покупець повертався і просив забрати гаманець назад, бо на джинси не вистачило грошей. Я це розумію, вже й не сварюся через це… А подивіться, скільки контейнерів позакривали! За десять років Калинка стане гуртовим складом.
Людмила Осадчук,
Микола Кобилюк
