«Краще в панчоху, ніж страховій компанії»

Таке явище, як застрахований бізнес, у Чернівцях – швидше виняток, ніж правило.
Страхові компанії здебільшого страхують професійну відповідальність приватних нотаріусів та орендовані площі, обладнані під офіси чи виробничі приміщення. Це обов’язкові види страхування. Без них нотаріуси та підприємці просто не зможуть працювати й орендувати.
А добровільно страхуються лише поодинокі приватні підприємства, кажуть представники страхових компаній. І то здебільшого великі, які мають кілька офісних приміщень, склади, обладнання. Також більш-менш розповсюджене страхування від бізнес-ризиків в агроформуваннях регіону.

Водночас чимало представників дрібного бізнесу зізнаються, що добровільно застрахувати ризики чи майно навіть на думку не спадало.
– Застрахувати приміщення чи людей, які в нас працюють, – про це навіть не замислювалася, – розповідає пані Ольга, власниця одного з перукарських салонів міста. – Більше того, не знаю жодного підприємця в нашому бізнесі, який страхувався б. Звісно, якщо держава примусить, ми це зробимо. Але, чесно кажучи, я й не знала про таку можливість.

– За такої нестабільної економіки, яка є в нашій країні, вважаю надійніше відкладати на чорний день у панчоху, ніж віддавати кошти страховій компанії, – відповіла пані Катерина, власниця "кав’ярні на колесах" на запитання МБ, чи застрахований цей бізнес. – Крім того, коли ми відкривалися, було стільки проблем, що про страхування й думки не виникало. Та й дуже сумнівною виглядає можливість отримати відшкодування за такий вид страхування, як, наприклад, перерва бізнес-активності. Скажімо, коли зникне попит на продукцію, як довести, що у підприємця і справді виникли проблеми?

Коло замкнулося: з одного боку, підприємці не виявляють бажання страхувати свої бізнес-ризики, з іншого – через це страхові компанії й не надають такі послуги.

– Найчастіше підприємці страхують орендовані чи власні офісні приміщення та майно від багатьох ризиків. Наприклад, від протиправних дій третіх осіб, залиття, пожеж, наїзду транспорту тощо, оскільки більшість офісів знаходиться на перших поверхах, – розповідає Галина Андріївна, начальник відділу страхування однієї зі страхових компаній. – Також існують такі договори страхування, як професійна відповідальність перед третіми особами, відповідальність за якість виготовленої продукції. Водночас наразі компанія не укладає такі види страхування – підприємці запитують про них, але не наважуються підписувати. Очевидно, люди поки що не довіряють такому виду страхування.

– У нашій компанії існують різні варіанти страхування бізнесу. Втім, чернівецькі підприємці дуже пасивні. Скажімо, за останні півроку в нашій компанії не підписали жодної подібної угоди, – розповідає Сергій БІЛЕНЬКИЙ, директор чернівецької філії страхової компанії. – Знаю лише поодинокі випадки страхування бізнесу в Чернівцях. Така низька зацікавленість, ймовірно, пов’язана з тим, що люди не ознайомлені з цим, а з іншого боку – бояться. Хоча вважаю, що в нашій країні з нестабільним законодавством та нинішнім ставленням влади до бізнесу такий вид страхування був би перспективним.
Ліна НАГІРНЯК

Офіційно

За даними страхових компаній, стандартне покриття бізнес-ризиків включає:

страхування майна, яке захищає офіс (виробничі та торгові площі), обладнання;
страхування перерви бізнес-активності, яке захищає від втрат, викликаних зупинкою бізнесу, спричинені непередбачуваними обставинами;
відповідальність підприємства для тих випадків, коли працівники, товари або послуги завдають шкоди іншим особам або їхньому майну;
медичне страхування та страхування від нещасних випадків на виробництві;
страхування автопарку та автоцивільної відповідальності;
страхування на випадок псування обладнання.

Володимир ЮЗЕФОВИЧ,
директор медико-фармацевтичної компанії:

Ми добровільно застрахували свій бізнес з першого дня роботи. Орендовані приміщення потрібно страхувати обов’язково, також пожежна інспекція примушує нас страхувати відповідальність перед третіми особами на випадок пожежі. Скажімо, коли в аптеку увійде багато людей і раптом виникне пожежа.
Але ми додатково застрахували і свої квадратні метри та медикаменти. Вважаємо, що це правильно і виправдано. Наприклад, впродовж останнього часу нам виплатили відшкодування із п’ятьох страхових випадків. Двічі ліки заливало через несправність обладнання для гасіння пожежі. Трапилося якось, що злодії розбили вікно. Забрати нічого не встигли, але пошкоджене майно страхова відшкодувала. А під час транспортування медикаментів авто потрапило в аварію тощо”.

Роман,
фінансовий директор підприємства
з виробництва продуктів харчування:

Ми страхуємо майно підприємства та свою відповідальність перед третіми особами. Деякі обставини нас примушують страхуватися. Втім, здебільшого ми це робимо добровільно, оскільки трапляється чимало страхових випадків, коли реально отримуємо відшкодування”.

Василь СОЛОМКО,
керівник агрофірми "Джерело":

Ми почали страхувати свої врожаї після повені 2008 року. Тоді держава нам компенсувала збитки на 360 тисяч гривень, а втратили ми понад 1,5 мільйона гривень. Причому, щоб дати нам ці кошти, перевіряли фірму всі можливі служби. Втім, якби ми тоді були застраховані, очевидно повернули би всі кошти з меншими нервами. Нині ми застрахували площі посівів під майбутній врожай на 900 тисяч гривень – повинні виплатити страховій компанії 33 тисячі гривень страхових внесків. Це немалі кошти, причому страхують період від початку весни до збору врожаю, грубо кажучи, на чотири-п’ять місяців. Але якби страхування ризиків під час вирощування врожаїв було більш популярним, відсоткові ставки страхових компаній не були б такими високими.
Переконаний, що страхувати агробізнес треба, бо це цех під відкритим небом і статися може будь-що: повінь, град, засуха чи, наприклад, несподіваний дощ не дасть зібрати врожай, як це було кілька років тому. За кордоном, наприклад, увесь аграрний бізнес застрахований. Там цей процес активно підтримує і стимулює держава”.