Чужий крам душать

Галас навколо нових правил митного огляду сколихнув не лише підприємців, а й більшість споживачів.
Підприємці Калинівського ринку розповідають, що через підвищені митні тарифи роздрібна ціна китайського і турецького одягу, взуття, господарських, канцелярських та інших товарів відчутно зросте.

Митники ж запевняють, що тарифи залишилися без змін – просто ретельніше оцінюють товар.

Так чи інакше, але витрати у підприємців зросли. І щоби людей навернути до свого асортименту, вони змушені робити ставку на його дешевизну.

За все заплатить покупець

– Колись ми перевозили товар через кордон у великих мішках, об’ємом в один метр кубічний. Відтак на митниці сплачували за куб товару, згідно з митними розцінками. Спочатку такий куб коштував 200 доларів, згодом – 450, потім – тисячу доларів, – розповідає "МБ" чернівчанин Мирослав, який багато років продає одяг на Калинівському ринку. – Звісно, чим більше доводилося платити за куб, тим більше туди намагалися втиснути товару підприємці.

А два тижні тому, після оголошення президентом нових соціальних ініціатив, на кордоні раптом припинили пропускати фури з товаром, – продовжує чернівчанин. – Ми зрозуміли, що щось зміниться. І справді, тепер оглядають товар мало не поштучно й оцінюють його значно дорожче, ніж раніше. Наприклад, щоби перевезти одну пару джинсів тепер, треба заплатити п’ять-шість доларів. Тобто на ринку вони коштуватимуть щонайменше на 50-60 гривень дорожче. А в перерахунку на звичний для нас куб – він нам обходиться вже у 2,5 тисячі доларів.
Чимало підприємців Калинки продають одяг, пошитий китайцями на замовлення. Це дешевше, ніж закуповувати на гуртових складах чи ринках Китаю, кажуть підприємці. Причому за товаром тепер ніхто сам не їде – сюди надсилають вантаж посередники. За таких схем сплатити за товар потрібно наперед.

– Тепер виходить, що собівартість товару, робота посередників, а також нові митні збори і власний заробіток – на ринку споживач за той самий товар заплатить дорожче, – пояснює Мирослав. – Вже нині видно, як люди обирають покупки: проходять мимо дорожчого і якіснішого, бо шукають дешевше.

"Ліві" платежі – до бюджету

Про те, що намагаються вишукувати шляхи економії і більшого заробітку, самі підприємці не приховують. Колись у спресованих кубах дешевого товару намагалися заховати якісніший і дорожчий. А інтерв’ю китайців, які на нашому ринку побачили ціни на свої товари, шокувало – речі коштують у п’ять-сім разів дорожче.

За даними "Дзеркала тижня", до схем розмитнення товару раніше були залучені брокерські контори у тісній співпраці зі спецслужбами. "Обов’язкові послуги посередника за поставку товарів широкого вжитку і господарських товарів становили до 60 відсотків від суми оформлення вантажу, – пише видання. – Контрабанда маскувалася найоригінальнішим чином: 2011 року, порівняно з 2010 роком, обсяг імпорту канцелярських товарів зріс у 50 разів! Очевидно, канцелярські товари слугували "товаром прикриття" для імпорту чогось значно ціннішого та прибутковішого".

"Нині ситуація змінюється радикально, – зазначає газета. – Якщо місяць тому за контейнер китайського ширвжитку довелося б заплатити 25 тисяч доларів до бюджету, а 30 тисяч – посередникам, то тепер платежі мають надходити тільки в бюджет. Починаючи з березня офіційні платежі з контейнера становитимуть 55 тисяч доларів. І ця ставка зростатиме.

Керівництво митниці поставило завдання провадити до кінця року пілотний проект електронного документообігу із цифровим підписом, завдяки якому більшості суб’єктів ЗЕД не доведеться контактувати із чиновниками – оформлення документів відбуватиметься через Інтернет. Тобто саму ймовірність корупційних контактів буде зведено до нуля. Збільшення плану зі зборів до бюджету на сім мільярдів для митниці жодної проблеми не становитиме. Якщо скасують пільги, митниця зможе дати не менше 10 мільярдів за рік".

Час прокидатися виробнику

Нові ретельніші правила огляду та визначення митної вартості імпортного товару з перших днів дали результати – надходження в бюджет зросли, – кажуть митники. Ці гроші йдуть на зарплати, пенсії, соціальні виплати, нещодавно ініційовані президентом.
Експерти зазначають ще один очевидний плюс: коли імпорт менш доступний, свій виробник отримує шанс.
Підприємці ці зміни сприйняли, як збільшення ставок мита, і відреагують підвищенням цін на ринках. Відтак споживачі отримають дорожчий товар і ту саму якість. А також засилля на ринках дешевшої, але й менш якісної закордонної продукції.
Ліна НАГІРНЯК

Коментарі
Валерій ГУБАРЄВ, т. в. о. начальника Чернівецької обласної митниці:
– Оскільки, згідно з вимогами митного законодавства, тарифні ставки податків залежать від кількості та митної вартості ввезеного товару, митниця здійснює контроль за визначенням цих показників для нарахування та сплати податків у повному обсязі. З кількісними показниками зрозуміло. Але щоби визначити митну вартість товарів, працівники митниці зважають на різні фактори: характеристику товару, торговельну марку, країну походження, матеріал, з якого виготовлений цей товар, його призначення.
Згідно зі статтею 266 Митного кодексу України, є шість методів визначення митної вартості: за ціною угоди щодо товарів, які імпортують, за ціною угоди щодо ідентичних товарів, за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, на основі додавання вартості, резервний метод. Також під час визначення митної вартості товарів посадові особи звертають увагу на документи, які цю вартість підтверджують. Застосування цих методів регламентовано і розглядається у кожному випадку окремо.
Наразі тарифні ставки податків не зросли. Та працівники митниці ретельніше застосовують правила та методи визначення митної вартості товару, який перетинає кордон. Як наслідок, перерахування обов’язкових платежів до держбюджету збільшилися. Це дає можливість ефективно використовувати державні кошти для виконання економічних та соціальних програм, затверджених урядом та президентом.

Ярослав КИРПУШКО, директор Буковинського центру реконструкції та розвитку:
– Коли відбувається зниження цінової конкурентної спроможності імпорту, вітчизняний виробник має змогу випускати аналогічну продукцію. Тобто це реальний стимул для національного виробника. Таким чином діють у багатьох країнах світу. Інше питання, наскільки наш виробник виявиться коректним, чи виготовлятиме він якіснішу продукцію тощо.
Людям, які раніше діяли в обхід митних процедур, тепер доведеться сплачувати реальні митні ставки, отже, прибутки їхні зменшаться. Відтак їм доведеться обирати: або переходити на аналогічні товари нижчої якості, або залишатися з меншими прибутками, або переорієнтовуватися на інший вид діяльності.