Земля дешева, та ніхто не бере

Земля під індивідуальну житлову забудову в приміських селах дешевшає. Порівняно з докризовою ситуацією, вартість сотки знизилася на одну, а то й на дві тисячі доларів за сотку. Особливо втратили в ціні земельні ділянки, розташовані віддалік житлових масивів, біля яких немає комунікацій, зручної транспортної розв’язки.

Якщо до 2009 року за одну сотку під будівництво в селі Коровія просили дві-три тисячі доларів, то нині – 700-800. Тисячу за сотку (максимум) просять за ділянку з усіма зручностями поблизу забудов. Та покупців майже немає, розповіли в сільраді.

Хоча, як запевняє сільський голова Георгій ФЛЮНДРА, земля в Коровії приваблива, адже це приміська зона, є комунікації. Сільрада землі на продаж не має: усе – у приватній власності.

У Великому Кучурові теж продають багато земельних ділянок. Втім, купців небагато. Представившись покупцями, ми почали розпитувати місцевих мешканців, де можна придбати землю. Перша ж жіночка, до якої ми звернулися, дала номер телефону своєї родички. Вона продає 20 соток землі.

– За сотку хочу тисячу доларів, – заявила продавець у телефонній розмові. – Але можу уступити до 800. Більше ні. Адже ділянка майже в центрі села, біля траси. Неподалік є газ, світло. Дешевше ви не знайдете з такими умовами. Землю продаю, бо моїм синам вона не потрібна. Вони будуватися не будуть.

Інший хлопець, до якого ми підійшли, також хоче продати землю, але зробити це ніяк не може.

– Уже кілька років продаю, – каже хлопець. – Спочатку хотів 1200 доларів за сотку. Тепер готовий віддати всі 11 соток за п’ять тисяч доларів. Поряд є комунікації (водопровід, газ). Щоправда, ділянка розташована далеко від інших будинків.

"Люди зрозуміли,
якої землі хочуть"

Земельні ділянки в області під індивідуальну забудову від початку кризи 2008 року й досі продовжують падати в ціні. Дмитро ЛЕПКАЛЮК, директор агентства нерухомості "Земля й дім", зауважує, якщо 2009 року вартість у середньому знизилася на 30-40 відсотків, 2010 – ще на 20, то нині, порівняно з докризовим періодом, можна говорити про зниження вдвічі-втричі. Проте в Чернівцях ситуація трохи інша: місту бракує земельних ділянок із розвиненою інфраструктурою. І така земля, навпаки, дорожчає.

– Загальна тенденція на ринку землі – повільне падіння цін, але в Чернівцях ми спостерігаємо дивну ситуацію: у деяких районах земельні ділянки дорожчають. Це райони, де є централізовані вода й каналізація, газ, заасфальтована дорога тощо. Просто земля покупцям уже не цікава, – розповідає Дмитро Лепкалюк.

Наприклад, у районі дослідної станції в докризовий період вартість сотки доросла до 20 тисяч доларів, потім знизилася до 8-9, а нині на деяких вулицях становить 12, а подекуди сягає й 15 тисяч доларів за сотку. Подібне спостерігається й у районі вулиці Сторожинецької. Щойно там почала розвиватися інфраструктура, вартість сотки одразу поповзла догори.

За словами Дмитра Лепкалюка, до кризи брали будь-яку землю, оскільки вона постійно дорожчала. Це в минулому. Тепер ціни на чернівецькому ринку землі диктує міський мешканець. А чернівчани, якщо хочуть будувати будинок, то неодмінно з усіма зручностями.

– Люди чітко зрозуміли, що вони хочуть від земельних ділянок, – пояснює директор агентства нерухомості. – Важливе не тільки її призначення під забудову, але й інфраструктура. Тобто якщо є всі комунікації, гарний краєвид, можна говорити про 10-12 тисяч доларів за сотку. Якщо на ділянці за 200 метрів немає централізованого водопостачання й водовідведення, за неї вже ніхто більше п’яти тисяч не дасть. Тобто інфраструктура у вартості земельної ділянки може становити 100-відсоткову вартість. Тому що зробити комунікації – це великі кошти, витрати часу й нервів через бюрократичну тяганину. Також, якщо на вулиці прокладають асфальт, земля автоматично дорожчає на 20-30 відсотків.

Найдорожчою, як і раніше, залишається земля під будівництво в центральній частині міста, оскільки її майже немає. Часом трапляються пропозиції, коли пропонують ділянку з хатинкою під знесення. Але таких варіантів обмаль. Тому за сотку просять 25-30 тисяч доларів.
Найменше нині цінується під приватну забудову й втрачає в ціні земля в Садгорі, на Клокучці, Калічанці. Люди просять по 1-1,5 тисячі за сотку, але мало хто дає. Така ж ситуація в приміських селах. У Годилові, наприклад, сотка землі до кризи коштувала 5-6 тисяч, нині – 2-3 тисячі. Район розвивається, але є проблема із централізованими водою й каналізацією. А в селах за 10-15 кілометрів від Чернівців, наприклад, за Мамаївцями, нині 500 доларів за сотку ніхто не дає. І деякі селяни ладні віддати землю навіть за 200 доларів за сотку.
Причому Дмитро Лепкалюк зауважує, що вартість, яку вказують у рекламних оголошеннях продавці, переважно є бажаною, а не реальною. Тобто на місці, як правило, вони суттєво уступають у ціні, навіть особливо не торгуючись.

– Минулого року взагалі було затишшя щодо купівлі землі, нині потенційні покупці почали знову цікавитися, – підсумовує Д. Лепкалюк. – Можливо, ми досягли цінового дна, але сумніваюся. Ймовірно, у зоні понад п’ять кілометрів від міста ми ще почуємо про ціну 100 доларів за сотку. А в Чернівцях ціни в районах із розвиненою інфраструктурою стабілізуються, а подекуди навіть зростатимуть.

У садівничих товариствах дешевше

Один із варіантів купити землю під будинок у Чернівцях – придбати ділянку в садівничому товаристві, а потім перевести її під житлове будівництво. Так зробив чернівчанин Олег. Три роки тому він придбав за десять тисяч доларів ділянку площею п’ять соток разом із невеличким будинком на Роші. Його ділянка розташована неподалік житлової забудови. Нині Олег клопочеться над тим, щоби перевести ділянку під будівництво.

– Щоправда, на це знадобляться час і гроші, адже потрібно зібрати великий стос документів, та ще й платити за кожен папірець. Але справа варта цього, – переконаний чоловік.

А ось власниця однієї з дачних ділянок на вулиці Вижницькій (Роша) спочатку хотіла тисячу доларів за сотку, а врешті продала всі шість соток за тисячу доларів. Більше ніхто не хотів дати, адже до ділянки немає заїзду, вона далеко від траси.

Загалом резерв нових земельних ділянок під будівництво індивідуального житла в Чернівцях вичерпаний. Тому в мерії планують активніше використовувати саме землі садівничих товариств. Зокрема передбачено будівництво на територіях товариств у районі вулиць Заставнянської – Стрийської, Краматорської, Хрещатинської, Александрі, Лукіяновича. Загалом за Генпланом перевести садові будинки під житлову садибну забудову планують у понад 40 садівничих товариствах.
Галина МАРКІВ,
Марина КАРАСЬОВА

КОМЕНТАР
Марина РОТАР,
ГОЛОВА РАДИ ОБЛАСНОЇ СПІЛКИ
САДІВНИЧИХ І ГОРОДНИЦЬКИХ ТОВАРИСТВ:

Приватизовані земельні ділянки в садівничих товариствах можуть продаватися. Деякі товариства – 42 за рішенням сесії міськради – розташовані в зоні перспективної забудови міста й можуть переводитися під індивідуальну забудову. Для цього потрібно зробити документацію на товариство, затвердити її й далі робити все, як вимагають законодавство й норми забудови. Зокрема це розширення доріг у товаристві, на що люди зазвичай не погоджуються. Тому в нас жодне товариство повністю не переведене під житло. Переводяться лише ті ділянки, які межують із міською забудовою й міськими вулицями.
Під будівництво переважно йдуть ділянки на вулицях Таджицькій, частині вулиці Пархоменка (район Кемпінгу), частині Червонофлотської (район Цецино), Вижницькій (Роша). Тому ціни тут значно вищі, ніж у інших районах. Популярними серед покупців земельних ділянок є Гарячий Урбан (вулиця Петрозаводська), Садки (вулиці Гайова, Дебальцевська) – там, де садові товариства прорізають міські вулиці. Втім, ці райони під будівництво не йдуть. А ось, наприклад, у Шанцях (район Садгори поблизу Чорнівки) є землі, які пустують. І ніхто не хоче купувати, коли дізнається, що їх неможливо перевести під житло, а до маршрутки треба йти півтора кілометра пішки. Порівняно з попередніми роками вартість земельних ділянок дуже знизилася. Хоча оголошень про продаж чимало. Насамперед ціна залежать від того, на якій відстані ділянка розташована від транспортного сполучення, чи це тільки земля, чи є забудова". 

АЛЬТЕРНАТИВА
Купити в міськради, але на околиці

Тим, хто має бажання будуватися, міськрада пропонує купити землю на аукціоні. Як розповів головний архітектор міста Сергій ГОМОНОВИЧ, нині на аукціон запропоновано 30 ділянок. Порівняно з докризовими роками, їхня вартість знизилася. Немає попиту.
У середньому такі земельні ділянки площею від 8 до 10 соток коштують 70-100 тисяч гривень.
Землю міськрада пропонує в масивах, затверджених Генпланом під індивідуальне житлове будівництво. Усі вони на околицях. Тому вдається продати на місяць не більше однієї-двох.
За даними департаменту містобудівного комплексу, за чотири роки через аукціон місто продало право оренди на 21 земельну ділянку під індивідуальну житлову забудову.

Нові масиви індивідуальної житлової забудови

вул. Учительська – площа 15,00 га;
вул. Галицький Шлях – 4,28 га;
вул. Таджицька – Пархоменка – 17,60 га;
вул. Заводська – Каштанова – 19,00 га;
вул. Дібровецька – 4,50 га;
вул. Широка – Таманська – 3,80 га;
вул. Лукіяновича – 22,00 га;
вул. Каштанова – 9,60 га.