Авто | Нерухомість | Робота
RSS logo rss  |  Вхід: Вхід в Молодий Буковинець Вхід через ВКонтакте
Головна | Приватні оголошення |Приватні оголошення Тури з Чернівців | Історія успіху | Історія успіху Афіша | Пропозиція тижня | Послуги | Журнал "Давай Одружимось!" |
  Новини: Чернівців | України | Світу | » Політика | » Економіка | » Культура | » Спорт | » Здоров'я | » Кримінал | » Життя | » Фото | » Відео | » Новини читачів |
«Справжній професор. Але твердий»
Сьогодні, 12 січня, виповнюється 90 років видатному українському історикові, громадському діячеві, авторові "Історії Буковини" Аркадію Жуковському. Дивним, що найбільш грунтовну працю з історії нашого краю написав професор Сорбонни, який емігрував з Буковини у 1940-х роках, це може здаватися лише тим, хто не знає його. Бо усі ці роки пан Аркадій живе Україною. Дуже скромно: у невеликій трикімнатній квартирі в Парижі, їздить метро. І пише… про українців і для українців.

"Усі газети читає, в яких пишуть про Україну"

Найближчий друг Аркадія Жуковського в Україні – киянин, керівник Українського музею революції 1917-1921 років Олександр Кучерук.
– Бачилися півроку тому, коли я приїжджав до нього, – розповідає пан Олександр. – Зараз він уже більше хворіє, більше удома. Дивовижна людина. Він і на чужині завжди багато працював як український вчений. Спочатку у вихідні, коли працював інженером, а потім щодня їздив за 17 кілометрів від Парижа в Наукове товариство Шевченка. Добирався метро з пересадкою, потім електричкою, автобусом. Його уже всі водії знали: о 07.00 їде професор, для якого спеціально зупинялися між двома зупинками. Завжди тягав із собою торбу з книжками. У метро також читав з олівцем, яким підкреслював найважливіше.

Для нього, якщо людина пише і працює, вона хороша. Якось каже: "Чому він прийшов? Він не хоче нічого зробити. Я не хочу його бачити".
Звідки така фантастична працьовитість? Олександр Кучерук пояснює це "іскрою української впертості, помноженою на ідеологічні переконання".

– Пригадую, його великий робочий стіл у Науковому товаристві Шевченка був повністю закладений книжками і паперами. У центрі був кратер, де він міг писати. Я йому: "Пане професоре, давайте то розкладемо – вам же ніде розвернутися". А він мені: "Тут усе лежить так, як треба. Ось мене не стане – роби, що хочеш".

І вдома завжди був обкладений книжками, паперами, ксерокопіями, усі газети читає, в яких пишуть про Україну.
Одна з останніх справ – підготував антологію української поезії від Нестора до Василя Стуса. Досі французькою не виходила подібна праця такого обсягу. І усе – безкоштовно! Ніколи не отримував у Науковому товаристві Шевченка ні платню, ні гонорари.

– Багато років Аркадій Жуковський викладав у Сорбонні предмет "Українська цивілізація" (мова, історія, культура), – каже Олександр Кучерук. – Не менш цікава сторінка його життя – підпільна діяльність як члена ОУН. Завданням підпільної групи, до якої належав
А. Жуковський, було налагодження контактів з членами делегацій та ансамблів, письменниками з України, передача їм виданої на Заході літератури.

Якось у газеті "Українське слово" опублікували статтю з підписом А. І. Ж. проти більшовиків. У відповідь дали доручення одному з радянських істориків, "спеціалісту з буржуазних націоналістів" (він уже помер) написати статтю-відповідь. Той написав зокрема, що "ось як ви приїдете в Париж, то до вас підійде панок, який вкрадливо буде щось говорити тощо". Коли після 1991 року А. Жуковський почав приїжджати в Україну, сказав: "Я хочу з ним побачитися". Автор пасквіля був трохи переляканий, але погодився. Аркадій Жуковський каже: "Ви усе правильно там про мене написали. Але скажіть: де ви взяли цю інформацію?" Ну, сьогодні ми знаємо, хто надавав цю інформацію – КДБ… Парадокс полягав у тому, що А. І. Ж. – це не Аркадій Жуковський! Річ у тому, що у газеті лінотипістом працював португалець (який не знав української), тож недогледів, а малися на увазі Андрієвський і Жданович. А кадебісти вирішили, що це Аркадій Жуковський…

Ще один випадок: коли Хрущов вперше приїхав до Франції, де зібралося багато антирадянщиків, влада вирішила запобігти можливому псуванню французько-радянських відносин… Французька поліція заарештувала найактивніших і вислала десь на Корсику. Розмістили у розкішному готелі і весь час, доки тривав візит Хрущова, їм створювали можливість для такого собі з’їзду антирадянщиків. Потрапив туди й А. Жуковський. Історія повторилася, коли повинен був приїхати Брежнєв. Їх хотіли знову заарештувати, але Жуковський був вже тоді доктором наук, викладачем Сорбонни. Прийшли, а його дружина: "Ви чому сюди прийшли? Хочете громадянина Франції заарештувати? Я вам!.." І вигнала. Незважаючи ні на що, українські патріоти організовували мітинги, пікетували радянське посольство з плакатами "Україні – волю".

Основна риса – надзвичайна скромність

Поважний професор завжди любив тварин.

– Перед приїздом в Україну попереджав: "Я приїду, тож купи ковбаси і рису". Ковбаса – щоб годувати безпритульних собак, а рис – для пташок. Йшов у парк Шевченка, годував птахів. Казав: "Вони ж, як діти, про них ніхто не подбає, окрім мене. Оце сидять усі – і нічого їм не дають…" У Франції ж немає собак на вулиці, то він, коли приїжджав в Україну, душу відводив – годував їх.
Удома у них був пудель Фостік (з наголосом на другий склад) – українською "хвостик". Його дуже любили. Снідав тими самими стравами, що й господарі – какао, круасани.. Неподалік був китайський ресторанчик, то коли А. Жуковський йшов туди, обов’язково брав пуделя. Для песика там була персональна мисочка. Господиня вже знала, що прийде песик, відповідну їжу для нього готували.
Основна риса Аркадія Жуковського – надзвичайна скромність. Його мало цікавило, які черевики чи штани одягти. Про це дружина дбала, яка вже померла 15 років тому.

Він чи не єдиний з українців, який отримав французький орден "Пальмова гілка".
Високий, завжди з торбою з книжками. Одне плече нижче, друге – вище… Йде, мов кажучи усім своїм виглядом: "Я йду вперед, не заважайте…" Досі живе у трикімнатній квартирі, подібній за плануванням на радянські, з крихітною кухнею.
Справжній професор. Але твердий. Як щось йому не до вподоби – може і кулаком по столу гримнути.
Для нього насамперед завжди була Україна, а потім усе інше.
Юлія Боднарюк

(За матеріалами: Любов Корнійчук, Олександр Кучерук "Академік Аркадій Жуковський"). 

ДОСЬЄ
Народився Аркадій Жуковський в Чернівцях 12 січня 1922 року в родині православного священика.
З 1932 по червень 1940 року навчався в ліцеї-гімназії імені А. Пумнула.
1940 року вступив на філософський факультет Чернівецького університету.
З початком Другої світової війни виїхав з батьками до Австрії, де вивчав інженерну справу і першого квітня 1949 року отримав диплом інженера-будівельника.
Ще на початку Другої світової війни він вступив до ОУН.
Після закінчення Другої світової війни оселився в Парижі.
З 1959 року Жуковський був генеральним секретарем Українського академічного товариства в Парижі.
За його ініціативи 1949 року було створено групу науковців, переважно його земляків, які взялися за написання великої праці про рідний край, – Т. Бриндзан, Д. Квітковський, І. Новосівський,
В. Кубійович. Наслідком їхньої праці стало видання 1956 року книги "Буковина. Її минуле і сучасне", в якій
А. Жуковський написав першу половину – "Історію Буковини". Цю працю перевидано в Чернівцях у двох томах 1991-1994 років.
Першу докторську дисертацію захистив в Українському вільному університеті (УВУ) в Мюнхені 1969 року на тему "Петро Могила і питання єдності церков".
25 лютого 1976 р. захистив докторську дисертацію французькою мовою на тему "Історія Київської (Могилянської) академії 1615-1817, культурного і освітнього осередку Східної Европи".
З 1987 року очолив Наукове товариство імені Шевченка в Європі (НТШ).
Найбільший здобуток НТШ – Енциклопедія українознавства, головним редактором якої спочатку був В. Кубійович, а завершував її вже
А. Жуковський.
1992 року за великий внесок у розвиток українознавства у Франції та Європі Аркадія Жуковського обрали іноземним членом Національної Академії наук України.
16 січня 1997 року йому надано звання Почесний докторат Чернівецького державного університету імені Ю. Федьковича.
18 січня 1997 року його обрано Почесним громадянином м. Чернівці.
Рейтинг:
(голосів: 1)
13-01-2012, 11:05
Коментарів 0 Переглядів 2251

загрузка...
У Чернівцях робітники у снігопад встановлюють бордюри на проспекті - фото
Ремонтні роботи на проспекті Незалежності продовжуються, незважаючи на складні погодні умови
На Буковині ще дві автівки з’їхали з траси у кювет через снігову негоду - фото
Дорожньо-транспортні пригоди сталися на трасі "Чернівці-Порубне", постраждалих немає
Популярне Коментують
• Новини
Загадка «хати з левами»: Кум - від Вуйця, чи Дєдушка – від Свата? Блог Мостіпаки
Про головні політичні події в регіоні - у блозі Олександра Мостіпаки
загрузка...
Професійне прання: де шукати хімчистки у Чернівцях (на правах реклами)

Пропонуємо вашій увазі місця, де їх шукати, – хімчистки у Чернівцях.
Відпочинок у Карпатах: садиби та комплекси, які варто відвідати взимку (на правах реклами)

Переглядайте підбір та запам’ятовуйте місця, де можна відпочити взимку
Жорстка вода? Як пом’якшити знають у "Ательє води" (на правах реклами)

Так само як неочищена вода осідає в людських органах, так і на частинах побутової і санітарної техніки вона залишає непоправні сліди. Це значно знижує період її експлуатації.
Передовий Інтернет-провайдер у Чернівцях «Інтелект» турбується про своїх клієнтів та створює приємні миті (на правах реклами)

31.10.18, о 12.00, біля ТЦ "Проспект" Інтернет-провайдер "Інтелект" провів заключну частину акції, а саме розіграш призів серед діючих та майбутніх клієнтів.