На календарі – перший місяць зими. На вулиці плюсова температура і немає снігу. Понад три місяці не було дощу. Висохли річки, у криницях зникає вода.
Згідно з прогнозами провідних міжнародних наукових центрів з дослідження клімату, протягом наступного століття температура підвищиться на два-п’ять градусів.
Такі темпи глобального потепління спричинять серйозні кліматичні зміни. Зросте кількість екстремальних погодних явищ: повеней, посух, ураганів, спекотних днів. Виникнуть проблеми з водопостачанням та деградацією сільськогосподарських земель і лісів. "Якщо середня температура підвищиться більше, ніж на два градуси, почнуться неконтрольовані і незворотні зміни клімату, – запевняє координатор програми зі зміни клімату Національного екоцентру Крістіна РУДНИЦЬКА. – В Україні також зросте середня температура зими і літа, що призведе до збільшення екстремальних явищ. У західних регіонах будуть частіші повені, а в південних – триваліші посухи".
"Сіяли з надією, що випаде дощ"
– Цього року на території області склалися несприятливі умови для вегетації посіяної озимини. Такий тривалий бездощовий період спостерігається вперше з 1945 року, – запевнила завідувач сектора агрометеорології облгідрометеоцентру Катерина РИХЛО. – За даними багаторічних спостережень, найбільш посушливі осінні періоди були 1961 року – 93,9 мм (52% від норми) і 2000 року – 101 мм (56% від норми). Цьогоріч за період з 11 серпня по 30 листопада невеликі дощі тривалістю п’ять днів пройшли у центральних та західних районах краю. Випало лише 5-7 мм опадів. На сході області посуха була більш жорсткою – лише 8 жовтня випав невеликий дощ. Це призвело до атмосферної, а потім і грунтової засухи.
За словами Катерини Рихло, нинішня посуха завдає нищівної шкоди озимині. Нестача вологи у верхньому шарі грунту не дає зерну нормально розвиватися. Паростки озимої пшениці продовжують знаходитися у фазі сходів, хоча наразі посіви повинні вже кущитися. Якщо найближчим часом випаде дощ або сніг, посіви будуть врятовані. Якщо ж вдарять морози – їх доведеться пересівати.
– Зміни клімату негативно впливатимуть на розвиток сільського господарства і тваринництва на Буковині, – переконаний начальник управління агропромислового розвитку Новоселицької РДА Анатолій АНДРІЦЬКИЙ. – Якщо не родитиме пшениця і не буде кормів, зростуть ціни на хліб, молоко, м’ясо. Сильна посуха 2002-2003 років призвела до розпаду колективних господарств та зменшення поголів’я худоби. Цей рік теж видався надзвичайно складним. Дощів не було протягом трьох місяців. Перед нами була дилема: сіяти чи не сіяти озимі в сухий грунт. Вирішили сіяти з надією, що випаде дощ. Сходи зійшли дуже слабенькі та рідкі. Навесні, напевно, доведеться пересівати 45-50 відсотків посівів.
У кранах і криницях може зникнути вода
Через тривалу відсутність опадів рівень води у Дністровському водосховищі падає щомісяця на метр. Про це повідомив начальник Дністровсько-Прутського басейнового управління водних ресурсів Ян Дзюба.
– Якщо так триватиме й надалі, до весни Чернівці можуть залишитися без води, – запевнив Ян Дзюба. – Адже більшу частину води для водопостачання Чернівців беруть з Дністра. Ситуація складна, але пані кувати не варто. Запас ще є. Синоптики прогнозують принаймні один місяць снігу взимку. До того ж 1996 року рівень води навіть був нижчий, але катастрофи не сталося.
В Україні можливі субтропіки
– Нині скрізь спостерігається глобальне потепління. Однак температура повітря не перевищує колишню. Річ у тім, що останні кілька сотень років на планеті насправді було похолодання. Наприклад, за часів Київської Русі на географічній широті Києва вирощували виноград. Тож до цього тепла ми ще не дійшли, – запевняє Богдан РІДУШ, доцент кафедри фізичної географії та раціонального природокористування географічного факультету Чернівецького національного університету. – Клімат почав погіршуватися у середині ХІІІ століття. Це збіглося з монголо-татарською навалою. Напевно, вона теж була зумовлена погіршенням клімату та похолоданням. Відтоді почала знижуватися температура. Особливо було холодно в Європі у ХVI-XVIII століттях, у так званий "малий льодовиковий період". Тоді у Голландії замерзали канали, а в Росії в окремі роки цілорічно не танув сніг. Зараз ми повертаємося до кліматичної норми періоду Київської Русі. Я вже не кажу про часи трипільської культури. Тоді на території сучасної України було ще тепліше, збирали по три урожаї на рік. На Півдні України паслися дикі віслюки, траплялися і леви та леопарди. Занепад трипільської культури пов’язують саме з похолоданням. Тож нічого катастрофічного не відбувається. Наші предки якось пристосувалися до похолодання. А ми – повинні до потепління.
– В Україні цілком можуть бути субтропіки. З таким кліматом, наприклад, як на Балканах, – переконаний Богдан Рідуш. – Нічого страшного в цьому немає. Хоча південно-східні райони може поглинути пустеля. Степова зона поступово підніматиметься на Північ, а степ ставатиме пустелею. Така небезпека існує. Хоча в Україні на всіх вистачить сільськогосподарських земель.
Надія БУДНА
З історії краю
За спеку побили відьом
Як пригадує дослідник Чернівців Раймунд Фрідріх Кайндль, літо 1848 року було дуже сухим. Простий люд вважав, що це лихо відбувається з провини відьом. І у Великому Кучурові та Волоці таких відьом побили. У Чернівцях було настільки спекотно, що неможливо було доторкнутися до стін на сонячному боці. Через те, що довго не було дощу, дороги вкривав товстий шар пилу.
Шостого лютого 1870 року на Буковині було зафіксовано найнижчу температуру – до 30 градусів морозу. Тоді замерзло багато людей.
Спогади старожила
На все село вода була у п’яти криницях
Марія МУКАН,
85-річна мешканка Садгори:
Раніше теж були такі роки, коли місяцями не випадало ні краплі дощу. Коли я була ще дівчиною, 1939-1940 роках, у криницях зовсім не стало води. Тоді Слобідка була не мікрорайоном Садгори, а окремим селом. То на все село лише у п’яти криницях була вода – біля школи, церкви, на долині. У нашій також була, але лише на дні, бо ми жили біля потоку. Люди приходили до нас зранку з відрами набрати води. А знайомий тата приганяв своїх десятьох корів, щоб напоїти їх. А було таке, що мій чоловік орав город на самий Новий рік. І сусіди орали. Осінь тоді була дуже засушливою, земля аж потріскалася. А потім випав сніг і почав танути. То люди вийшли орати городи. За моєї пам’яті потік, який тече біля нашої хати, тричі повністю висихав" .
За півстоліття у Чернівцях
потепліло на один градус
Чернівчанин Віл Антонов, колишній завідувач кафедри географії та картографії географічного факультету ЧДУ (нині покійний), півстоліття вивчав особливості температурного режиму й опадів у Карпатському регіоні. Він проаналізував температуру повітря і кількість опадів у Чернівцях за 50 років. "Протягом цього періоду простежується чітко виражена тенденція до підвищення середніх річних температур повітря. Й особливо в останні 13 років, коли середня річна температура повітря зросла на 1,1 градуса відносно середньої багаторічної", – робить висновок Віл Антонов у своїй книзі "Як змінився клімат Чернівців за останні 50 років". Найхолоднішими були 1954, 1956, 1965, 1969, 1976, 1978, 1980, 1985, 1987 роки. А найтеплішими – 1975, 1983, 1989, 1990, 1994, 1999, 2000 роки. 1988 року розпочалося різке підвищення середніх десятилітніх температур.
За 50 років кількість опадів зросла влітку і зменшилася взимку. Найсухішими, як пише дослідник, коли річна кількість опадів становила 395-396 мм, були 1982 і 1990 роки. А найвологішими, річна сума опадів перевищувала 800 мм, виявилися 1955, 1969, 1970, 1974, 1978, 1980, 1991 роки.
Найбільша кількість опадів у Чернівцях випала 1955 року (945 мм).
