Біля кіосків із пиріжками і хот-догами в обід черги… Біля кабінетів гастроентерологів у поліклініках черги ще більші. Ми – те, що їмо. Торік середньостатистичний буковинець з’їв неповні 15 кілограмів риби, але 120 кілограмів хліба і 140 картоплі. Такі дані оприлюднило Головне управління статистики. Брак знань про правильне і збалансоване харчування, дорогі і часто неякісні продукти роблять наш стіл багатим на калорії, але бідним на корисні речовини.
"Здорова їжа – це свіжа"
Відкриваю холодильник. Каструля з борщем, звареним чотири дні тому, – мабуть, вже не варто їсти? Сметана, масло. Помідори – поки що дешево. Виноград – це вже розкіш. У морозилці куряче філе – воно дешевше, ніж телятина…
У моїх сусідів двоє маленьких дітей – вміст холодильника трохи багатший. Але і в них немає телятини. Рибу купують тільки для дітей. Ще хотілося би фруктів, овочів, морепродуктів, хорошого твердого сиру і поменше макаронів та картоплі…
Мої сусіди, як і я, середньостатистичні чернівчани. Заробляємо не найменше, але більшу частину зарплати витрачаємо на харчування. Купуючи продукти, ми замислюємося насамперед над витратами, а не над тим, наскільки наше меню збалансоване.
На питання, які продукти повинні бути в холодильнику, Оксана ВОЄВІДКА, доцент кафедри внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб БДМУ, усміхається: "Свіжі. Здорова їжа – свіжа".
– Недоїдання – шкідливе, переїдання – шкідливе, погана якість продуктів – також негативно впливає на стан здоров’я, – пояснює фахівець. – Але й дуже жорсткі норми теж не є нормальними. Коли людина ретельно дотримується правил, наприклад, щодня харчується в той самий час, а потім їде у відрядження і порушує режим, це недобре. Бажано їжею не зловживати.
Стежити за раціоном починають після 30-40 років
Звернути увагу на свій раціон найчастіше змушує не здоровий глузд, а проблеми зі здоров’ям. Ретельніше стежити за тим, що потрапляє у шлунок, починають після 30-40 років.
Проблеми зі шлунком перелякали і змусили переглянути своє харчування чернівчанку Світлану Володимирівну у 57 років. "Багато років розпочинала свій ранок із кави, вперше їла в обід, найситнішою була вечеря: якщо картопля, то смажена, хліб тільки з майонезом", – розповідає жінка.
Тепер зранку вона снідає вівсянкою, звареною на воді, жодних смажених і жирних продуктів. "Зрозуміла, що так їсти мені подобається і я краще почуваюся", – рекламує пані Світлана свій новий раціон харчування.
Руфіна ХЕН живе в Чернівцях 15 років. "Звичайно, східна кухня зовсім інша, ніж буковинська, – порівнює пані Руфіна. – Основа нашої кухні – здорова їжа. Ми не їмо заморожені продукти: ні м’ясо, ні рибу. Але споживаємо рис, багато морепродуктів…"
За словами жінки, традиційна українська кухня теж здорова. "Інша річ, сучасне харчування. Ви самі розумієте, що таке фаст-фуди", – зауважує вона.
Основа меню – хліб і картопля
– Не вважаю, що в нас харчуються гірше, ніж за кордоном. Але в нас їдять більше. Хоча це дуже відносний показник, усе залежить від рівня культури і соціального статусу. Оскільки проблема товстунів на Заході дуже актуальна, – каже Оксана Воєвідка.
Лікар має рацію: поживність середньодобового раціону буковинця становить три тисячі кілокалорій, що на 20 відсотків перевищує граничну норму (2500 кілокалорій). За інформацією Головного управління статистики в області, лише чверть цього раціону становлять продукти тваринного походження. А це вдвічі менше норми.
М’ясних та молочних продуктів, фруктів і риби середньостатистичний мешканець області споживає в 1,9-1,6 разу менше, ніж необхідно для збалансованого харчування. Проте з поїдання хліба і картоплі буковинці в лідерах. 120 кілограмів хліба і 141 кілограм картоплі на людину на рік – це більше, ніж у середньому в Україні.
Не риба і не овочі становлять основу нашого раціону. А саме збалансованість у харчуванні фахівці вважають одним із факторів здоров’я і тривалості життя.
Чернівчанка Людмила Карпенко і її домашні є прикладом середньостатистичної буковинської родини: в основі харчування – картопля, макарони, крупи. На продукти вони витрачають приблизно тисячу гривень на місяць. Це майже половина зарплати чоловіка. Зайвого собі не дозволяють, а частину овочів і фруктів вирощують на городі.
Як і більшість буковинців, Людмила змушена ретельно зіставляти ціни на продукти з доходами родини. Певний час вона навіть записувала витрати. Пояснює, що такий звіт допомагає контролювати, куди витрачаються кошти, і виявляти "слабкі місця" в сімейному бюджеті. "Зайвого не купуємо. Якщо беру кілограм м’яса, то намагаюся розділити його на кілька страв. Якщо купую ковбасу, то грамів 300, – пояснює Людмила і додає, – фаст-фуди, напівфабрикати ми не їмо, але все одно хотілося би харчуватися краще".
Проте якщо продукти дорожчатимуть, а люди ставатимуть дедалі біднішими, то частка калорійних, але бідних на корисні речовини продуктів, тільки зростатиме.
Споживачі не захищені від сумнівних продуктів
Ще одна проблема нездорового харчування – сумнівна якість продуктів.
Надія КУТИНІНА, в. о. начальника обласного управління у справах захисту прав споживачів, погоджується: "Якість продуктів не завжди відповідає тому, що написано на етикетці. Тож споживач насправді не є захищеним". Встановити, що міститься всередині, можна в лабораторії. Але на лабораторні дослідження коштів управлінню не виділяли з 2008 року. Нині трошки державних коштів крапнуло. І перші дослідження підтвердили: напис "масло" ще не гарантує, що у пачці саме воно.
– Виробники намагаються викликати інтенсивніші смакові відчуття, додаючи так звані підсилювачі смаку. Найвідоміші з них глютамати, – наголошує на ще одному моменті сучасного харчування Оксана Воєвідка. – Вони викликають відчуття інтенсивності смаку. І, звичайно, якщо дитина виростає, споживаючи такі продукти, вона не хоче їсти просту і здорову їжу, наприклад, кашу. Вона хоче чіпсів.
Марина КАРАСЬОВА
