"Наприкінці занять у мого сина починає боліти голова, додому він приходить дуже втомлений і вже нічого не може робити", – розповідає батько маленького школяра, учня однієї з чернівецьких гімназій.
Такі скарги батьків школярів кореспондент "МБ" чула неодноразово. Тому вирішила розібратися, в чому тут справа. Виявилося, що основні причини – переповненість класів, особливо початкових, та відсутність вентиляції.
Згідно із санітарними нормами, у початковій школі має бути не більше 25 учнів в одному класі. Проте реалії інші. За даними міського управління освіти, майже у кожній гімназії міста перші класи переповнені у півтора разу, а то й удвічі. Наприклад, у гімназії №4 у трьох перших класах навчається 100 учнів (по 33 учнів в одному класі), у гімназії №7 у двох перших класах – по 37 дітей, а у гімназії №5 в одному першому класі – 30 дітей, а в іншому – … 40 (!).
– Загалом на вступ до нашої гімназії батьки першокласників подали 140 заяв, – розповідає заступник директора гімназії №5 Галина ФУРДИГА. – Усі чомусь хочуть саме до нас, ну просто "рогом впираються". І саме до 1-А класу, де викладає Ніна Дмитрівна Паламар, чудова вчителька. Тому й вийшло, що в цьому класі аж 40 дітей. На жаль, у нас немає окремого приміщення для початкової школи, а воно нам так потрібне.
Кореспондент "МБ" побувала на уроці Ніни Дмитрівни. Це був урок математики. Учні – усі у білих блузках та формі – старанно вирізали з паперу ромбики, кола та інші геометричні фігури. Дітей було так багато, що я мимоволі здивувалася: і як вчителька дає їм усім раду? Крім того, у класі було дуже душно. За десять хвилин перебування у приміщенні у мене почало паморочитися в голові. Я запитала у вчительки, чи у неї такі ж відчуття.
– За 30 років роботи у школі я вже звикла, – каже Ніна ПАЛАМАР. – Хоча справді, до п’ятого уроку в класі вже душно. На перервах ми відчиняємо двері, на уроках, якщо тепло, відчиняємо вікна. Чому батьки ведуть дітей саме до мене? Можливо, тому, що я працюю за розвивальною системою навчання, тобто ми навчаємо дитину вчитися. Але 40 учнів – це багато.
Проте батьки на усі ці незручності не надто зважають.
– Привела до цього класу свою доньку за рекомендацією колишньої учениці Ніни Дмитрівни, – розповідає мама учениці першого класу гімназії №5 Оксана РОМАНЮК. – Хоча живемо ми далеченько звідси – у Нових Ленківцях. Для мене було важливо, щоб моя донька потрапила саме сюди. Знаю, що клас переповнений. Але все це можна витерпіти заради навчання у такої хорошої вчительки.
Згідно з Державними санітарними правилами і нормами влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу, на одного учня у класі має припадати 2,4 квадратного метра площі. Загальна площа кабінету 1-А класу гімназії №5 – 72 квадратні метри. Тобто розміри класу розраховані на 30 дітей, але аж ніяк не на 40.
– У нас був такий великий наплив охочих, що ми могли б і шість перших класів відкрити, – каже директор гімназії №7 Світлана РУДЬКО. – Але розміри приміщення цього не дозволяють. Тому я навіть хвалила перед батьками інші школи, щоб вони і туди приводили дітей. Але всі хочуть саме до нас! І ми не маємо права їм цього заборонити.
А тим часом у школі №40 у мікрорайоні Ленківці у першому класі лише 18 учнів.
– Звичайно, ми страждаємо від малої кількості першокласників, хотілося б більшої наповнюваності, – каже заступник директора з виховної роботи школи №40 Родіон КУПЧАНКО. – Тим більше, що приміщення нашої школи дозволяє набрати більше, ніж один перший клас. І вчителі у нас нічим не гірші, ніж у гімназіях, і дві іноземні мови ми вивчаємо. Але чимало батьків вперто везуть дітей до гімназій. Це, грубо кажучи, – понти.
– Проблема переповненості класів, особливо у гімназіях, справді існує, – підтверджує заступник начальника міського управління освіти Богдан ПОТУРНАК. – Але ми не можемо заборонити батькам віддавати дітей туди, куди вони хочуть. Дитина має право на навчання у будь-якому навчальному закладі. Ми можемо лише переконувати батьків, що всі школи та вчителі хороші. А щоб у класах було свіже повітря, треба на перервах провітрювати кабінети, виводити дітей на подвір’я.
– Колись були такі неофіційні норми провітрювання класів: вентиляція через щілини у віконних рамах, – коментує архітектор В’ячеслав КИШЛЯРУК. – Тепер же встановили металопластикові вікна, тож і та вентиляція зникла. У чинних Державних будівельних нормах зазначено, що класні приміщення мають бути обладнані системами опалення та вентиляції. Розрахункова температура – 18 градусів. Вимоги до повітрообміну – 16 кубічних метрів на одну людину протягом години. Виходить, що на 30 учнів протягом години потрібно майже 500 кубічних метрів повітря. У старих школах, побудованих за радянського періоду, а тим більше, за австрійців, немає вентиляційної системи як такої. Там одна вентиляція – відчинене вікно. І то лише на перерві. Тож норми у більшості таких шкіл не дотримуються. Вихід із ситуації – приставні вентиляційні канали. Нині існує чимало новітніх технологій, які дозволяють це зробити швидко й акуратно. Щодо коштів, то це залежить від технології, кількості класів та поверху. Якщо у двоповерховій будівлі робити вентиляційний канал на верхньому поверсі, сума просто смішна – п’ять, максимум десять тисяч гривень на один клас. Чим більше класів буде охоплено, тим дешевше виходить. Я вважаю так: якщо батьки можуть зібрати на подарунки у школах величезні суми, то вони можуть знайти гроші і на здоров’я своїх дітей.
Секретар міськради Віталій МИХАЙЛІШИН стверджує: про проблему вентиляції у старих шкільних приміщеннях знає і поступово планує її вирішувати:
– Я чернівчанин, мої діти навчаються у місцевих школах та дитсадках. Тому, звісно, знаю, про що йдеться. Поступово будемо вдосконалювати вентиляційну систему: спочатку в садочках, а потім у школах та оздоровчих закладах. Щодо приставних вентиляційних каналів, то це гарна ідея. Зробимо аналіз – де насамперед потрібно зробити вентиляційну систему, де можна зачекати. Кошти будемо шукати.
Коментарі:Сергій ТОРСЬКИЙ, головний лікар міської санепідемстанції:– Оскільки коштів на те, щоби збудувати нові приміщення з вентиляційною системою немає, треба виходити з того, що є. Тож слід на перервах робити наскрізне провітрювання класів, а дітей виводити на свіже повітря. До і після занять варто робити вологе прибирання. Щодо металопластикових вікон, то вони взимку добре тримають тепло і мають чудову шумоізоляцію. Усі металопластикові вікна у школах ми, до речі, перевіряємо, на них усіх є відповідні сертифікати. Орися РУСНАК, завідувач шкільного відділу міської дитячої поліклініки:– За санітарними нормами, у класі початкової школи повинно бути 25 учнів, у старшій школі – 28 учнів. Якщо нормативи перевищені та ще й не забезпечено повноцінну вентиляцію, це може призвести до зменшення кисню в повітрі, підвищення концентрації вуглекислого газу. Відповідно, поступово зменшується постачання кисню до мозку. А від цього знижується працездатність.
Також, якщо у класі багато дітей, у них більш тісний контакт. А це підвищує ризик передачі вірусних інфекцій, особливо в осінньо-зимовий період.
Перевантаженість класів і, відповідно, сильний гамір, може також негативно впливати на центральну нервову систему. Від цього дитина швидше виснажується, втомлюється, у неї знижується увага. Емоційний стан учня може стати нестабільним: у деяких випадках дитина поводитиметься надто збуджено або відчуватиме сильну слабкість. Дитині важче буде виконувати домашнє завдання, вона часто відволікатиметься.
Тому важливо, щоби кількість дітей у класах відповідала санітарним вимогам. Шкіл у нас достатньо для всіх. Але чомусь так виходить, що навчальні заклади у центрі перевантажені, а у школах на околицях – недобір. (Галина МАРКІВ)