З першого вересня школярі вивчатимуть історію за новими підручниками.
Їхні автори повернули термін "Велика Вітчизняна війна" та скоротили інформацію про діяльність ОУН-УПА.
Кореспондент "МБ" обійшов кілька шкіл міста, щоби дізнатися думку педагогів про нововведення. Тим більше, що вчителі Львова, наприклад, одноголосно ухвалили заяву з вимогою до міністерства освіти припинити русифікацію та радянізацію української історії. Чернівецькі педагоги кажуть, що нових підручників ще не бачили, тому не можуть (чи бояться? – авт.) коментувати. Як запевнив один педагог при вимкненому диктофоні, "все одно я викладав би історію так, як вважаю за потрібне, бо не підкорятимусь усіляким русофілам типу Дмитра Табачника".
Що означає повернення терміну "Велика Вітчизняна війна" та інші зміни на сторінках підручників з історії і як бути вчителям та учням, розповідає політолог, кандидат історичних наук Ігор БУРКУТ.
- Ця тенденція йде з Росії, де нині триває серйозна ідейна боротьба між прибічниками модернізації країни, виразником яких намагається виступати президент Медведєв, та тими, хто виступає за консервацію – особливий шлях Росії, – каже Ігор Буркут. – Під тиском демократичних сил Медведєв нещодавно підписав документ про десталінізацію Росії. Люди, які працювали в комісії, а це переважно репресовані або їхні діти, підкреслювали, що стрижнем радянської міфології є теза про Велику Вітчизняну війну радянського народу проти німецько-фашистських загарбників. Медведєв пішов на поступки, заявивши, що вони не дозволять переглядати результати війни. В істориків це викликає подив. Які результати? Перемогла антигітлерівська коаліція, найбільші втрати мав СРСР, Німеччину розділили, відновили Югославію й Чехословаччину. З того минуло багато часу: СРСР немає, Німеччину об’єднано, Югославії та Чехословаччини немає. Вибачайте, як можна не переглядати результати війни, коли їх переглянуло життя? Внаслідок війни у складі СРСР опинилися Волинь, Полісся, Галинчина, Північна частина Буковини, Бессарабія, потім частина Східної Прусії, на Далекому Сході – Південний Сахалін і Курили. Тобто усе переглядали вже у наш час. Якщо Сахалін, Курили й Прусія (Калінінградська область) ще у складі Росії, то усе інше втрачено. Зрозуміло, ці балачки, що не можна переглядати, і намагання відновити стару термінологію працюють на відродження Російської імперії. Люди, які в Україні, і в тому числі в нашому уряді, захищають інтереси нинішньої Російської імперії, що відроджується, і добилися того, що цей термін відновлюється у підручниках. Але для українського народу це була ІІ Світова війна, яка розпочалася 1 вересня 1939 року, і українці у складі Війська Польського у перші хвилини війни взяли участь у боротьбі на боці Польщі. Деяка частина українців, українське націоналістичне підпілля завдавало удари польській адміністрації і Війську Польському, але вони також були учасниками війни, проте з іншого боку. Говорити, що для України усе почалося 22 червня 1941 року, ми не можемо. А чому такі балачки про якусь окрему війну в так би мовити складі іншої великої ІІ Світової війни? А тому що треба було ідеологічно замаскувати агресивну політику СРСР напередодні нападу Німеччини на СРСР.
На жаль, бачимо повернення до радянських схем. Вчителям можу порадити залишатися істориками і не піддаватися жодному тискові. Дітям можу сказати: ви живете у суспільстві, де хоча і згортаються демократичні процеси, але далеко не всі. Існують різні точки зору. Читайте різну літературу, порівнюйте, робіть самостійні висновки.
Те, що менше написано про УПА у нинішніх підручниках – можливо, і не найгірший варіант. Бо остаточних оцінок немає і довго ще не буде. Були і темні сторінки, як у будь-якій іншій історії. Те, що менше написано про радянський партизанський рух – так. Бо нині видають багато документів, які по-іншому дозволяють оцінити минуле. Нещодавно у Москві вийшло чудове видання "Щоденники партизанських командирів" (Наумова, Ковпака, Руднєва) Там є і про спалення радянськими партизанами сіл та вбитих мирних людей, багато іншого. Йдеться про те, що слід, щоби історія трохи встоялася.
У школі формується майбутній громадянин. Важливо, що буде у них у головах. Тому раджу: читайте різноманітні книжки. Візьміть новий підручник, старий, ще й радянський, порівняйте, і ви зрозумієте багато. (Юлія Боднарюк, Галина Марків)
