Цієї неділі Собор Успіння Пресвятої Богородиці Української Греко-Католицької Церкви, що на вулиці Руській у Чернівцях, святкує славний ювілей – 190-річчя. Біля храму активно триває підготовка до свята. Хтось фарбує, хтось майструє, прибирає. Серед робітників і священнослужителі. Від роботи я відірвала і пароха громади, митрофорного протопресвітера УГКЦ отця Валерія Сиротюка. Він розповів історію першого на Буковині греко-католицького храму.
Кошти пожертвував найбільший багатій Буковини
– Коли на Буковині з’явилася греко-католицька громада?
– Перші кроки в її організації було зроблено ще в 80-х роках XVІІІ століття. У 1811-1814 роках розпочалися регулярні богослужіння. Перші греко-католицькі священики у нашому місті відправляли службу Божу при вівтарі Успіння Пресвятої Богородиці в римо-католицькому костелі. Була домовленість між двома конфесіями про те, що греко-католики користуються храмом вранці до 08.00, а потім правлять службу римо-католики. З часом громада греко-католиків зросла, тому виникла потреба у своєму храмі.
– Коли побудували Собор Успіння Пресвятої Богородиці і який він мав вигляд?
– 31 травня 1820 року освятили наріжний камінь фундаменту майбутньої церкви. А 10 червня 1821 року новозбудований храм отримав благословення. Першу назву церква отримала на честь святих Петра і Павла. А 1937 року – Успіння Пресвятої Богородиці.
Одна з частин старої церкви – це вигляд сучасного храму спереду. Перший храм спорудили в стилі ампір. Добудовували собор у стилі українського бароко.
– На чиї кошти збудували собор?
– На кошти чернівчанина Тадея Туркула. Він був одним із найбагатших людей Буковини. Володів вісьмома селами. Сім’я Тадея жертвувала монастирям у Сучаві, Путні, на Вижниччині. Тадей не шкодував гроші на храми. За заповітом, укладеним 11 березня 1813 року (за два тижні до смерті), все майно, в тому числі земельну ділянку й чернівецьку корчму, Тадей заповів греко-католицькій громаді. Величезну на той час суму 4 тисячі флоринів отримав і заклад для бідних. Ще частина коштів пішла на побудову дерев’яного греко-католицького храму в Глибоці. З вдячності до жертовності Тадея Туркула іменем святого Тадея назвали церковне братство, засноване 1834 року, – першу українську громадську організацію на Буковині.
Сюди ходили і Федькович, і Кобилянська
– Кажуть, що іконостас собору замовляли у Відні...
– Саме так. У Відні замовляли іконостас та два бічні вівтарі. Їх розмалювали 1840 року. У розписі ікон іконостасу та вівтарів брав участь відомий польський іконописець Адам Отеховський (можна побачити його автограф на іконі Ісуса Христа).
– Хто з відомих людей відвідував собор?
– До громади храму належали відомі культурно-політичні діячі краю, а також видатні письменники – Юрій Федькович, Ольга Кобилянська та Ірина Вільде. Остання у книзі "Неповнолітні діти" описала вид зі свого балкону на Руську церкву.
– До собору приїжджав предстоятель УГКЦ Андрій Шептицький?
– Так. 1900 року Андрій Шептицький прибув до Чернівців вперше як єпископ Станіславський. Тоді митрополит Андрій відвідав всі парафії Буковини – Садгору, Вашківці, Кіцмань, Заставну, Путилу, Вижницю, Сторожинець та інші громади. Шептицький проповідував, навчав, зустрічався з молоддю, оглядав школи та культурні українські товариства, відстоював справи громад та українців перед місцевою владою.
– Яких переслідувань зазнала церква за часів більшовицької влади?
– Вже 1946 року заборонили богослужіння в українських греко-католицьких церквах. Священики та громада були змушені йти в підпілля. Собор Успіння Пресвятої Богородиці забрали в підпорядкування православної церкви Московського патріархату. Частина вірян УГКЦ перейшла до римо-католицького костелу, частина – до сусідньої православної Миколаївської церкви. 1961 року собор закрили на замок. Згодом безбожники організували у святині склад.
Лише наприкінці 1980-х років розпочалася реабілітація УГКЦ та її вірян. У вересні 1989 року ініціативний комітет отримав від міськради дозвіл на проведення богослужінь перед зачиненими дверима церкви. 8 січня 1990 року греко-католики провели першу легальну відправу біля собору. Під двері храму йшли старші люди зі слізьми на очах, які колись дітьми відвідували його. Офіційно собор відчинили 6 жовтня 1991 року.
– Чим собор живе нині?
– Добрими справами. Перед престолом храму нині моляться преподобні отці Василь Гасинець, Володимир Боровий, Дмитро Винник, Роман Заморський. Благодійність – один із напрямків нашої роботи. Спільно з італійською фірмою ми надали гуманітарну допомогу вагою 10 тонн 23 організаціям. Також до ювілею організували фестиваль "Обнова-фест", виставку "Сакральні мотиви" народного художника, різьбяра Ярослава Пасічанського. Провели будівельно-відновлювальні роботи: відкрили новий катехитичний клас, замінили вхідні двері, які прослужили 190 років (!), на нові дубові. Сучасні майстри розробили проект нового бічного іконостасу в стилі італійського бароко. За кошти церкви під керівництвом архітектора ми відновили чотири могили колишніх душпастирів церкви, які є пам’ятками архітектури. А у світле храмове свято відправимо ювілейну Службу Божу. Запрошуємо взяти участь у ній усіх вірян, незалежно від конфесій.
Олеся ДЛУЖАНСЬКА
Відгуки парафіян
Емілія БЕЛІНСЬКА:
– Вдячна Богові, що є цей храм. Собор відвідує уся моя сім’я. Молюся за здоров’я своєї родини і тих, хто звертається за поміччю до церкви. За здоров’я не лише земне, але насамперед духовне. Храм став для мене місцем, де можна не лише помолитися, поговорити з Богом, але й знайти однодумців, близьких за духом. Любов, злагода та розуміння витає між учасниками міжконфесійної "Школи християнського життя і євангелізації", присвяченої Діві Марії. Останню відвідують не лише греко-католики, але й римо-католики та православні. При школі діє реабілітаційний центр, де духовно лікують від усіх залежностей (працею і молитвою).
Роман ЛУКАВЕЦЬКИЙ:
– У соборі завжди панує гарна атмосфера. Греко-католицьку церкву відвідує справжня еліта Чернівців та інтелігенти з Галичини. Часто приходять Оксана Савчук та Іван Кавацюк з дуету "Писанка", інші громадські діячі, викладачі вузів, лікарі, представники інших професій. Торік святив паску в соборі і політик Арсеній Яценюк. Прихожани щонеділі приходять у святковому одязі, багато хто – у вишиванках. А як задушевно співає наш хор! Коли береш участь у богослужінні, здається, що стаєш духовно на щабель вищим...
Приємно й те, що церква бере участь у громадському житті міста, патріотичних та духовних заходах.
Тарас КЛИМЧУК:
– Я належу до молодіжної студентської організації "Обнова", яка діє при соборі понад 10 років. Крім мене, до цього товариства входить майже півсотні молодих людей. Діяльність "Обнови" – організація різних заходів, у тому числі благодійних та культурних, екскурсії, духовні бесіди зі священиками, прощі. Вже три роки поспіль влаштовуємо фестиваль "Обнова-фест". Беремо участь у прощах: пішій до Зарваниці та прощі "Вервиця" (вона відбувається у різних місцях). Організовуємо масові заходи (концерти, театральні вистави) до Дня матері, Різдва та Великодня, до державних свят.
