Крутити педалі у вихідні, милуючись краєвидами Карпат, – дедалі популярніший вид відпочинку. І бувалі велотуристи запевняють, що задоволення від таких мандрівок не зрівняється з поїздкою на пляж.

– Нині розвиваються активні види відпочинку, – каже Анна СЕМЕНІХІНА, старший менеджер молодіжного оздоровчого спортивно-туристичного центру "Садниста". – Їздять і молодь, і люди, яким за 40, і діти від 8-10 років. Старші люди починають розуміти, що вихідні корисніше проводити не на дивані, а в мандрівках. Причому часто велотуризм поєднується в одному поході з іншими видами активного відпочинку: сплавами річками, пішохідним туризмом.

Мати власний велосипед для такого туризму бажано, але не обов’язково. Його можна орендувати. Тоді вартість участі у велопоході становитиме від 180 гривень з особи за добу.

Крутіть педалі спочатку на стадіоні

– Людям, які вміють кататися на велосипеді, але ще не пробували себе як туристи, раджу почати з поїздок містом, – радить голова велокомісії обласної федерації велотуризму Олег КІЛІНСЬКИЙ. – Без знання Правил дорожнього руху, правил особистої безпеки не обійтися. Не веду початківців одразу на трасу – починаємо з парку.

Найпростіші маршрути неподалік Чернівців – на Валя Кузьмина, Цецино. Спочатку слід знайти інструктора і детально спланувати маршрут. Інструктор допоможе правильно організувати поїздку, забезпечить супровід групи. "Інструктор відповідає за безпеку туристів, – каже Анна Семеніхіна. – Маршрути він розробляє таким чином, щоби вони пролягали через населені пункти, де є рятувальники".

На Буковині, за словами О. Кілінського, є маршрути у кожному районі з детальними картами. Особливо корисними і пізнавальними вони будуть для молоді, бо дають знання ще й із краєзнавства. Деякі маршрути можна переглянути на сайті ВелоКраїни.

– Буковина дуже цікава для велотуризму, сюди приїжджають з усієї України, – каже О. Кілінський. – Найцікавіші поїздки до Білої Криниці, перевалу Шурдин – найвищого автоперевалу в Карпатах, Усть-Путили, перевалу Мочерка, Саднистої…

Олег Кілінський помітив, що за останні рік-два значно зріс інтерес до велотуризму. Часто люди в досить зрілому віці, за 30 років, які колись каталися на велосипеді, вирішують підтримати себе в гарній фізичній формі. Купують сучасні байки, об’єднуються.

Після кожного групового походу професійний інструктор видає відповідну довідку учасникам – це щось на зразок резюме для велотуриста, яке дає йому змогу брати участь у складніших походах і підвищувати свій рівень. Адже досвід у цій справі – головне.

"Дикуном"
чи з комфортом?

Охочі вирушити у кількаденний велопохід мають змогу обирати між ночівлею і харчуванням у польових умовах чи у приватних садибах. За першого варіанту доведеться брати із собою намети, спальники, казанок та запас продуктів.

Ті, хто без звичного комфорту не може обійтися, мають нагоду спланувати маршрут так, щоби ночівлю й обід замовити у садибах зеленого туризму в селах. Скажімо, можна без проблем замовити для групи комплексний обід із гуцульських страв за 40-50 гривень. А переночувати тут пропонують з усіма зручностями.

Коли мандрувати?

Сезон велотуризму не обмежується літом. За словами
А. Семеніхіної, мандрувати можна до першого снігу і починаючи з березня. 

Що потрібно велотуристу:
 задовільний стан здоров’я;
 знання Правил та безпеки дорожнього руху;
 вміння їздити на велосипеді;
 професійний велосипед;
 туристичне спорядження (обов’язково шолом);
 зручні взуття й одяг.