У деяких африканських племенах заміжню жінку від незаміжніх дівчат відрізняла відсутність кількох зубів, які їй чоловік, згідно ритуалу, повинен був вибити у першу шлюбну ніч… Нині про заміжжя свідчить перстень на безіменному пальці. Від давніх часів інститут шлюбу пережив багато змін, і в різних країнах створилися свої юридичні закони щодо укладання і розірвання шлюбів, свої традиції… І у мене виникло бажання порозмірковувати, наскільки цінують у нашій країні наявність штампу у паспорті.

Гадаю, перебувати у шлюбі, мати сім’ю та дітей завжди буде престижно і викликатиме повагу будь-якого адекватного суспільства, адже це свідчить насамперед про стабільність та відповідальність людини, про її благополуччя – і більшість чоловіків та жінок прагнуть до цього.

Я товаришую з однією парою багато років і дуже поважаю ці стосунки, на долю цих людей випало багато випробувань. Після весілля багато друзів від них відвернулися через різницю у віці. Що тільки їм не довелося пережити разом, і важкі захворювання, і втрату робіт ... У них не вийшло завести спільну дитину, але вони чудово виховали її дітей і зараз із задоволенням живуть онуками. Вони разом років дванадцять і досі в компанії називають один одного ласкавими та ніжними словами.

Важливо усвідомлювати, наскільки для Вас актуально саме в цей момент створити власну сім’ю, і чим ця необхідність мотивована? Можливо, це бажання довести батькам свою самостійність? Чи зумовлено це матеріальною зацікавленістю? Можливо, це незапланована вагітність, і Ви хвилюєтеся щодо розмов та пліток? Можливо, причина бажання вийти заміж – страх залишитися самотньою і не знайти уже нікого? А ще можуть бути нещасливе кохання і бажання помститися партнерові… Прикладами можуть бути найнесподіваніші причини, але, гадаю, приблизною нормою у психології шлюбу є те, коли у чоловіка і жінки життєві цілі і бажання збігаються, коли є повага та любов, коли обоє вже відбулися як особистості і хочуть проводити багато часу разом. Коли чоловік і жінка, які перебувають у романтичних стосунках, хочуть, щоби суспільство визнало їх парою – вони узаконюють свої стосунки у РАЦСі.

На жаль, особливість слов’янських шлюбів – раннє заміжжя: багато молоді поспішає набути власного досвіду або ж на них тиснуть рідні… І тоді, зіштовхуючись із дорослими проблемами та самостійним життям, більшість не може зрозуміти і підтримати одне одного. Звідси, як наслідок, виникає велике розчарування у коханні, розчарування чоловіків у жінках і навпаки, а ще з’являються діти, які ростуть у неповних сім’ях…

І все-таки інститут шлюбу завжди цінуватиметься суспільством, адже запорука будь-якого починання із щасливим завершенням – хороші стосунки і благополуччя.