У Чернівцях народилися лікарі, які запровадили хірургічні маски, антисептику та знеболювання, першими проводили унікальні операції, створили індивідуальні методи природного лікування.
Їхніми розробками та винаходами досі користуються у всьому світі.
"МБ" зібрав історії відомих лікарів, які стали відомими у медичній сфері.
У Чернівцях народився талановитий лікар Іван Мікулич-Радецький. Свою національність він визначав словами: "Я – хірург".
Він ввів пластичну операцію стопи, запропонував прийом тампонування при лапаротомії, розробив пілоропластику. Визначив нові хвороби (синдром Мікулича – двобічне симетричне враження слинних і слізних залоз), розробив прийоми кардіопластики, шлунку, прямої та сигмовидної кишки, запровадив інструменти та лікарські засоби (серветки, ватяні рукавиці тощо). Також домігся визнання антисептичної маски й місцевої анестезії. Запропонував власний метод миття рук хірурга перед операцією, удосконалив методи антисептики.
Створив кращу в світі хірургічну клініку в Бреславському університеті. Опублікував 146 наукових праць на восьми європейських мовах.
Помер Іван Мікулич-Радецький у 55-річному віці від неоперабельного раку шлунку, який сам у себе діагностував.
Із лікарем Володимиром Залозецьким (1842–1898) пов’язане запровадження на Буковині наукової хірургії з асептикою і антисептикою, знеболюванням.
Володимир закінчив із відзнакою Вищу державну гімназію №1 у Чернівцях і вступив до Йосифинської військово-медичної академії у Відні. Пізніше навчався у Віденському операційному інституті, де отримав вищу хірургічну кваліфікацію. У 1869 році обійняв посаду старшого лікаря дислокованого в Чернівцях 41-го піхотного полку. Коли спалахнула російсько-турецька війна, разом зі своїм полком відправився на Балкани. Звідти повернувся кавалером Рицарського Хреста та ордена Франца Йосифа.
Із відкриттям у Чернівцях крайового шпиталю 1886 року Володимир Залозецький очолив хірургічне відділення, тобто став головним хірургом краю, врятував життя тисячам чернівчан та буковинців. Сучасники відзначали не лише високу професійність, але й надзвичайну чуйність лікаря до пацієнтів, його відданість улюбленій справі. Він був також головою товариства лікарів Буковини, засновником і членом товариства "Український народний дім", постійно обирався депутатом Чернівецького магістрату.
Проте відомий хірург виявився безсилим перед власною недугою. Його серце зупинилося на операційному столі 5 червня 1898 року. Було йому тільки 56. Похований у родинному склепі на Руському цвинтарі у Чернівцях. На його честь назвали міську вулицю, заснували премію для медиків.
Ще одним видатним хірургом у Чернівцях був доктор медицини Нестор Монастирський (1847 – 1888), який народився у селищі Роша (нинішній район Чернівців). Він став справжнім революціонером у хірургії 19 століття. Зокрема, першим у світі наважився з’єднати жовчний міхур із тонкою кишкою у хворого на рак підшлункової залози. Також першим із вітчизняних хірургів виконав холецистектомію. Крім того, перший у світі описав інволюційні форми збудника сапу, а збудника правцю називають паличкою Монастирського-Ніколаєра.
Вчений багато уваги приділяв питанням місцевої анестезії, застосовуванню солянокислого кокаїну. Професору Монастирському виповнилося лише 40, коли він тяжко захворів, сам собі поставив діагноз (злоякісна пухлина нирки) і 24 травня 1888 року, не приходячи до свідомості після операції, помер.
Колись у будинку з подвійною адресою (вулиця Руська, 19 – Садовського, 1) знаходився медично-консультаційний пункт, де приймав хворих один із найкращих лікарів-терапевтів у Чернівцях Володимир Гузар (1881-1944). Він був рідним дядьком кардинала УГКЦ Любомира Гузара.
Професійну освіту Гузар здобув на медичному факультеті Львівського університету, закінчив докторантуру у Віденській медичній академії. У Чернівці він приїхав 1909 року, працював у першій міській лікарні. Ніколи не відмовляв у безкоштовній допомозі бідним, за що його називали "народним лікарем". Був домашнім лікарем Ольги Кобилянської та її родини.
У першій половині ХХ століття в будинку під номером 49 на вулиці Руській мешкав доктор медицини Теодор Цуфлюхт. Саме він подарував Чернівцям одну з найкрасивіших легенд про те, що бруківку міських вулиць підмітали букетами троянд. Вищу медичну освіту Теодор Цуфлюхт здобував у європейських столицях. Захистивши три випробувальні ступені у міністерстві охорони здоров’я Австро-Угорщини, став головним лікарем при мерії і відповідав за санітарний стан у Чернівцях.
У двоповерховому будинку № 17 на вулиці Руській проживала родина лікаря Опанаса Шевчукевича (1902–1972). Від мами він перейняв захоплення народною медициною, створив індивідуальні методи природного лікування (голодотерапія, фітотерапія, гідротерапія), з допомогою яких лікував хворих із великим успіхом.
Закінчивши початкову школу у Виженці та гімназію у Вижниці, Шевчукевич вступив спершу на юридичний факультет Чернівецького університету. Студіювати медицину вирушає за кордон. Спершу Відень, потім Прага і медичний факультет Берлінського університету. У Фрайбурзькому університеті здобув професію лікаря, захистив докторську дисертацію, працював у лікарні Норберта в Берліні. Повернувшись до Чернівців, зайнявся приватною лікарською практикою.
Підготувала Надія БУДНА
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
