У Чернівецькому краєзнавчому музеї зберігається колекція новорічних прикрас австрійського, румунського та радянського періодів. Деякі експонати потрапили сюди з приватних колекцій.
Раніше вважали, що в гілках ялин живуть добрі духи, яких слід задобрювати дарами. Тому спершу прикрашали дерева їстівними подарунками: золотистими яблуками, імбирними пряниками та горіхами, вкритими сусальним золотом. Такі іграшки могли дозволити собі лише заможні люди. У XVIII столітті з'явилися перші неїстівні прикраси: солом'яні зірочки, металеві янголята та шишки з золотим напиленням.
у XIX столітті почали виготовляти перші легкі скляні кулі. Їх робили зі скла з тонкими стінками та вкривали сріблом або блискітками. З'явилися також іграшки у формі тварин, фруктів та казкових персонажів.
Новорічна ялинка ХІХ - початку ХХ століть була вбрана солодощами, янголятами, різдвяними зірочками. Її прикрашали яблучками, горішками у фользі, саморобними прикрасами із соломи та яєчної шкаралупи, цукерками, а на вершечку горіла Вифлеємська зірка.
У радянський період ялинку почали використовувати в ідеологічних цілях. На новорічне деревце вішали червоні прапорці, п’ятикутні зірки, Кремль, портрети вождів і членів політбюро. Є іграшки з радянськими державними символами, зокрема написом "СРСР".
– Усе, що пережила наша країна, відобразилося на ялинкових прикрасах, – розповіла завідувачка відділу новітньої історії Краєзнавчого музею Марія Унгурян. – Старі іграшки виготовляли з натуральних матеріалів – тканини, паперу, вати, дерева, пап’є-маше, скла. Скажімо, товщина скла була менше одного міліметра, зверху його покривали натрієм срібла. Чимало новорічних прикрас, що є у нас, виготовили на Чернівецькому склодзеркальному заводі. Інженери розробляли макети іграшок. Кожну видували спеціальними трубочками. Художники вручну розписували їх.
Новорічна іграшка була справжнім витвором мистецтва.
У 1940-х роках, перед війною, новорічні ялинки прикрашали іграшковими танками, літачками, солдатиками, парашутистами. Є в колекції музею прикраси із зображенням персонажів казок Олександра Пушкіна. Їх виготовили у 1949 році – до 150-річчя від дня народження поета. На ялинках висіли золоті рибки, богатирі, русалки, хатинки на курячих ніжках, багатоголові змії. Були казкові персонажі – Червона Шапочка, лікар Айболить, різні звірі та птахи.
Пані Марія показала іграшкових космонавтів, мініатюрні ракети.
"Їх почали випускати після польоту в космос Юрія Гагаріна, – пояснила. – Залишила свій слід у новорічних прикрасах й епоха Хрущова. На ялинкових гілках "росли" ось такі скляні качани кукурудзи, огірки, баклажани, капуста, колоски пшениці, яблука, груші, сливи, виноград… Новорічне деревце прикрашали також іграшкові самовари, чайники, лампи, бурульки. Коли в Союзі зросла народжуваність, почали робити прикраси у вигляді лелек.
У 2004 році вітчизняні фабрики випустили партію новорічних іграшок із помаранчевим логотипом "Так! Ющенко", які миттєво розкупили. Зараз ці раритетні новорічні прикраси зберігаються лише в колекціонерів".
Нині новорічні прикраси виготовляють із пластику, скла, дерева, паперу й навіть текстилю. Крім традиційних куль, з'явилися тематичні колекції: персонажі фільмів, тварини та навіть персоналізовані іграшки. Українські майстри створюють унікальні вироби ручної роботи, які можуть стати справжньою сімейною реліквією. Наприклад, колекція "Вертеп" з фігурками Царя, Янгола, Кози, Смерті, Чорта тощо. Є також тканинні іграшки, натхненні українською вишивкою. Унікальні автентичні прикраси за творчістю Марії Примаченко та Казимира Малевича. З початком повномасштабної війни почали виготовляти іграшки на військову тематику: мініатюрні солдати, винищувачі МІГ, навіть український тягач, який тягне російський танк.
Музейні працівники просять чернівчан не викидати старі новорічні іграшки на смітник, а приносити їх до музею.
Підготувала Надія БУДНА
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
