Як чернівчани святкували Різдво понад століття тому

Влаштовували ярмарки, бали, музичні вечори та вистави у народних домах, ходили колядувати.

Про що писала міська преса початку минулого століття, як чернівчани готувалися та відзначали колись різдвяні свята, розповіла дослідниця історії Чернівців Леся Щербанюк. Тоді в місті не було заведено ходити з колядою по хатах: Різдво вважалося суто сімейним святом, тому тільки запрошені родичі могли ще з двору колядувати.



- Ще з Адвенту, із запаленням першої свічки, у будинку вирувала атмосфера свята. Готуватись до Різдва починали заздалегідь, ще до Святого Миколая. Гарували всією родиною: знімали образи, обмітали стіни, шафи, усі куточки… Опісля стелили все чисте, розкладали крохмальові серветки, чіпляли на чільних місцях вишитих янголів, а під ними – вишиті німецькою мовою повчальні прислів’я-беганги. І в дім заглядало свято, - пригадує чернівчанка Наталя Гриценко. - На Різдво всім християнам неодмінно потрібно відвідати храм. Різдво святкували в родинному колі.

До улюбленого свята старанно готувалися всі. Альбіна заздалегідь починала пекти солодощі: зірочки та сніжинки для ялинки, медівник із цинамоном, завиванці з горіхами та сливовим повидлом, рогалики з різними начинками, ванільні штанґерлі та надзвичайно смачне печиво пусерле, випечене без борошна, із самих лише горіхів та білків. А вже кремшніт та пампушки з трояндовими конфітурами господиня за традицією робила саме в день свята. Випічку викладали на ауфватер, присипали цукровою пудрою й подавали до столу.



Збиралися друзі, які насолоджувались спілкуванням, пили виноградне вино, співали, танцювали, грали в карти, часом викурювали добрий дзиґар, писали одне одному побажання в спеціальні альбоми, а хто вмів, залишав там гарні малюнки".

У чернівецькій пресі була добре представлена різдвяна реклама. Видання 1910 року запрошувало завітати в "кав’ярні та кондитерські" і придбати смаколики з "української, румунської, єврейської кухні". Відомими були, наприклад, тістечка "Кремшнітте" (Kremschnitte), які виготовляли і продавали шматочками тільки в Чернівцях. Це було щось схоже на нинішній торт "Наполеон". А газета "Czernowitzer Allgemeine Zeitung" від 25 грудня 1930 року вабила читачів "Загадковим різдвяним ярмарком".



25 грудня 1932 року в газеті "Czernowitzer Deutsche Tagespost" кондитерська "Hartinger & Wołoszczuk", яка була розташована на вулиці Руській, пропонувала на Різдво за низькими цінами такі делікатеси, як штолен з маком, горіховий штолен, фруктовий хліб, медовий хліб та різдвяне печиво всіх видів; великий вибір ялинкових прикрас, шоколадних цукерок, помадки, нюрнбергські пряники, вишукано виконані торти.
На початку вулиці Янку Флондора (нині Ольги Кобилянської, 3) була відома кондитерська пана Рип’яну. Тут до кави подавали смачну та свіжу випічку, кренделики й чудове морозиво. Через дорогу від кондитерської був цех, де випікали крихкі кошички з кавовим кремом, ванільні штангерлі (печиво з пісочного тіста), медові трикутнички, цвібаки (бісквіти) та багато іншої смакоти.

Власники магазинів запрошували завчасно придбати також найвишуканіші напої, привезені спеціально до свят із різних країн, на всі смаки і на різний гаманець.

Ще задовго до свята починали працювати різдвяні ярмарки та ринки.

Будинки та магазини були прикрашені особливими декораціями: підсвіченими гірляндами, ошатними ялинками, білим пухнастим снігом та багатьма іншими прикрасами. А чернівецькі панянки відвідували магазини в пошуках цікавих подарунків рідним під ялинку. Храми красиво оформляли яслами з Божественним немовлям Ісусом, святими Дівою Марією і Йосипом, пастухами та домашніми тваринами.

Дуже багато цікавих заходів відбувалося в Українському народному домі.

Найбільше до них долучалися товариства "Жіноча громада" і "Мироносиці", студентські гуртки "Чорноморе" та "Запороже". Для дітей проводили "Свято Св.Миколая", на якому, крім вистав, було "обдаровано бідних дітей одягом, взуттям та продуктами харчування". Для дорослих ставили цікаві прем’єри світової класики. Так газета "Czernowitzer Allgemeine Zeitung" за 23 грудня 1932 року повідомляла, що "Перші дні січня у великій залі "Народний дім", яку переобладнали під справжній театральний зал, відбудеться українська прем’єра. Це "Мандрагора" ("Alraune") за мотивами фантастичного роману німецького письменника Ганса Гайнца Еверса, який нещодавно вийшов.
А в наступні дні на сцені Українського дому представили: 26 грудня: "Ой, не ходи…", а 27 числа – виставу "Вій".

У Німецькому народному домі провели "різдвяні обдарування учнів шкіл чернівецьких передмість Калічанка і Клокучка". Понад 100 школярів із малозабезпечених сімей отримали різдвяні подарунки у вигляді одягу, продуктів харчування, книг. Німецькі академічні товариства влаштували величний бал. На ньому була присутня майже вся чернівецька світська публіка на чолі з президентом краєвого уряду Октавіаном Блейлебеном, маршалком буковинського ландтагу Миколою Васильком, бургомістром Чернівців Феліксом Фюртом, ректором університету Матіасом Фрідваґнером. Танці продовжувались до 5-ї ранку.

У Єврейському народному домі в січні 1912 року відбувся розкішний різдвяний бал, на який зібралися представники всіх національностей. Газета "Czernowitzer Allgemeine Zeitung" так писала про це: " Офіцери, яких на балу було особливо багато, віддавалися танцям сповна і так активно, що навіть о п’ятій годині ранку бал не подавав жодних ознак втоми. Господарі балу на чолі з головою комітету д-ром Вербером та постановником професором Ґабе (за підтримки балетмейстера Філеса) зробили все для того, щоб на першому єврейському балу було не тільки якнайбільше гостей, але й також добросердечності".

У грудні 1926 року в Чернівцях відкрили Театр ляльок, про що повідомляв часопис "Czernowitzer Allgemeine Zeitung". Серед інших дитячих творів були також заплановані різдвяні п’єси. Тут же збиралися відкрити Театр маріонеток, новий модерновий вид мистецтва, який щойно з’явився на європейських підмостках. Благодійником цих "нових мистецьких підприємств" став прокурор Теодор Раста.

У приміщенні Музичного товариства (нині обласна філармонія) теж відбувалися святкові музично-театральні дійства. Так, газета "Czernowitzer Allgemeine Zeitung" від 1927 року повідомляла: "Сьогодні, 21 грудня, о 8 годині ранку в залі Музичного товариства відбудеться повторення того, що було дано вчора з великим успіхом. Це постановка "Різдвяні ясла", режисером якої став невтомний на українській культурній ниві доктор В. Залозецький, декорації виконав художник А. Кольник, диригент оркестру — Вуттке. Продаж карт Gutherz ("Добре серце").

Підготувала Надія БУДНА
Листівки з колекції мистецтвознавиці Тетяни ДУГАЄВОЇ

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram