11 жовтня 1941 року в Чернівцях відкрили гетто для євреїв
Воно займало третину міської території, його загородили парканом і колючим дротом.
У газеті "Bucovina" від 16 жовтня 1941 року було вміщено повідомлення про те, що в суботу, 11 жовтня, в Чернівцях було сформоване тимчасове гетто, куди були переселені всі євреї з верхньої та центральної частини міста. За різними свідченнями й документами, тут перебувало майже 50 тисяч осіб.
Тулилися на горищах і в підвалах
Письменниця Марта Блум, яка тоді проживала в Чернівцях, теж потрапила з батьками в гетто. У книзі "Горіхове дерево" вона згадує: "Гетто: початок жовтня 1941 року. Розпочалося справжнє пекло. Голосні та грубі команди. Ми збираємо речі у простирадла, потім чотири кінці зв’язуємо докупи – все, що можна втримати у двох руках. Двері закривають, забирають ключі. Я дивлюся у спину батькові та матері, бачу, як вони йдуть вниз старою вулицею…".
У Чернівецькому музеї історії та культури євреїв Буковини зберігаються спогади очевидців тих трагічних подій, яким вдалося вижити.
Також є звіт румунської адміністрації про депортації.
– Вони тривали з 13 жовтня до 15 листопада 1941 року, – розповів директор музею Микола КУШНІР. – Відселення або, точніше сказати, ув’язнення чернівецьких євреїв у гетто відбулося 11 жовтня. Але воно було створене значно раніше – впродовж серпня-вересня. Міська влада на чолі з примарем Трояном Поповичем підготувала окремий район, куди мали примусово переселити всіх євреїв Чернівців, незалежно від віку, професії, статусу. Під загрозою смерті вранці 11 жовтня всі євреї залишили свої домівки й переселилися у відведену зону. Її загородили парканами й колючим дротом, поставили вартових. Було щонайменше два входи – біля церкви Параскеви і на початку нинішньої вулиці Сагайдачного, тому тепер тут встановили дві меморіальні дошки. Територія гетто займала десь третину всієї міської площі. Люди займали всі будівлі – лікарню, синагоги, єврейські товариства, притулок. Дехто тулився на горищах, у підвалах, під’їздах, навіть на вулиці.
Відправили 14 потягів
У гетто були і румунська адміністрація, і спеціально створена єврейська, яка, власне, відповідала за життєзабезпечення.
– Люди повинні були якось харчуватися, лікуватися, ховати померлих. Проте чіткого відпрацьованого механізму не було з тієї простої причини, що гетто існувало тимчасово – менш як місяць. Його основним завданням було зібрати всіх євреїв та депортувати із Чернівців, – продовжує Микола Кушнір. – Цих 50 тисяч людей почали сортувати. Троян Попович та інші чернівчани якимось чином переконали румунський уряд у Бухаресті, що частину міських євреїв треба залишити як робочу силу. Аргумент був простий і прагматичний: "Без єврейських фахівців місто не може існувати". Надійшла офіційна вказівка, що треба вибрати в гетто євреїв певних професій і залишити їх у Чернівцях. Сформували список тих, хто підпадав під ці критерії. Гадаю, що були й зловживання.
Хоча люди тоді ще не усвідомлювали, що це шанс залишитися живими. Таким чином утворилися дві групи. Одні євреї отримували спеціальні документи-дозволи і йшли додому, інших відправляли потягами в Трансністрію. За даними румунської адміністрації, всього було 14 таких потягів з різною кількістю товарних вагонів. У дорозі багато людей помирало. Поступово гетто порожніло, і в другій половині листопада його ліквідували.
За різними свідченнями, вижити вдалося лише третині буковинських євреїв, котрі були депортовані до Трансністрії, тобто приблизно 30 тисячам. Дехто називає цифру 50 відсотків, хоча вона документально не підтверджена. Люди, які вижили, повернулися на Буковину і в Чернівці, у свої домівки. Але тут на них не чекали. І тоді вони почали звертатися щодо документів на виїзд до Румунії. Деякий час жили там, а потім роз’їхалися по інших країнах.
"Ці люди не розповідали про пережите навіть своїм дітям. Напевно, хотіли, щоби цей душевний тягар пішов разом із ними, – вважає директор музею. – Прикладом може бути доля Рози Цукерман. Вона перебувала у гетто, втратила всю родину, навіть маленького сина. Але не розповідала про це навіть своєму другому синові, який народився вже пізніше. Те, що принесла із собою з гетто і зберігала довгі роки, заповіла покласти їй у труну, щоби не залишити нічого майбутнім поколінням".
Фото з музею
У гетто зігнали 50 тисяч євреїв з усього міста.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
