Друга російська окупація Чернівців тривала майже 12 тижнів
Місто повністю відрізали від зовнішнього світу, козаки та солдати жадібно накинулися на майно чернівчан.
Журналіст Юліус Вебер згадував у своїй книзі "Російська окупація Чернівців", що ніч із 26 на 27 листопада 1914 року була жахливою.
Усі тікали з міста. Чоловіки й жінки, діти і старі тягли свої статки на спинах. Ця процесія нагадувала похоронну. Вулиці спорожніли. Вітрини магазинів були наглухо затягнуті, вікна будинків зашторені. Містяни, які не встигли втекти, позакривалися у помешканнях. Ратуша була без адміністрації. Найвищим службовцем, який залишився на місці, був працівник канцелярії.
Конфіскували продукти і дрова
27 листопада, о 16.00, у місті з’явилися перші російські військові підрозділи – без музики й помпезності. Прибув командувач. Його вітали військові на площі Ринок біля пам’ятника "Пієта". Козаки представили кінний парад. Формальна передача міста росіянам відбулася 28 листопада, о 10.00.
"Коли ми прокинулися в суботу, 28 листопада, зору відкрилися сяючі отвори у стінах магазинів та будинків, де ґаздували вандали, – пише Юліус Вебер. – У місті не залишилося жодного годинникового магазину, чиї жалюзі не були би розтрощені та чиї цінності не були викрадені або знищені".
Тимчасова міська адміністрація домовилася з російським полковником Сєхіним про створення громадської варти, члени якої носитимуть червоно-білі нарукавні пов’язки. Комендантом призначили козацького капітана Астахова. Запровадили петербурзький час, на ратуші вивісили російські прапори. Заборонили з’являтися на вулицях після 20.00.
Солдати грабували перехожих, змушували їх знімати та віддавати свій одяг. Російський губернатор Євреїнов розпорядився конфіскувати у чернівчан усі товари, продукти харчування, запаси дров та вугілля.
На єврейську громаду наклали контрибуцію
П’ятого грудня до магістрату запросили 20 містян-євреїв. До зали зайшов російський губернатор. Він зірвав кашкета з голови, кинув на стіл і сказав:
"У мене є відомості, що євреї при відступі російських військ із Чернівців тріумфували, спалювали російські прапори, висміювали російські установи. Я маю відомості, що всі євреї є шпигунами, що вони перебувають на службі австрійської армії. Через єврейських шпигунів російські солдати були змушені п’ять тижнів страждати від суворого холоду та великої нужди. Російських солдатів обстрілювали з гармат і вимучували. За це я помщуся євреям, які тут живуть. Як штраф, я накладаю на єврейську громаду контрибуцію в розмірі 50 000 рублів і оголошую все майно єврейської релігійної громади та Єврейський національний дім конфіскованими".
Шістьох присутніх євреїв взяли у заручники, доки не зберуть контрибуцію. Губернатор розпорядився виставити військову варту перед Єврейським народним домом і Темплем. Бідним євреям припинили видавати у народних кухнях хліб та їжу. Серед єврейського населення запанували страх і розпач. Не знали, як зібрати таку велику суму. Кілька добросердних чернівчан, серед яких були столяр, слюсар, працівник броварні, звернулися до губернатора з проханням скасувати контрибуцію. Євреїнов відповів, що євреї повинні зректися свого австрійського патріотизму і стати добрими росіянами.
Зібрали 4000 крон, які хотіли вручити губернаторові. Він не прийняв грошей. Сказав: "Коли матимете всю суму повністю, тоді зможете ще раз прийти".
Коли знімали орла, люди плакали
Російський губернатор видав наказ негайно зняти всі австрійські плакати, емблеми та імперські символи. Замалювали чорно-жовті смуги на кіосках і поштових скриньках. Зняли двоголового австрійського орла з вежі ратуші. Дивлячись на це, багато людей плакали. Хотіли ще зняти великого цементного орла з будинку крайового уряду, але не змогли. Тоді закрили його великим білим шматком тканини. 21 грудня в будинку поштамту відкрили російську пошту і телеграф. Із плакатів чернівчани довідалися, що Буковина вже приєднана до Бессарабської губернії.
19 грудня росіяни святкували у Чернівцях "царський день". Населенню наказали здійснити ілюмінацію будинків та вивісити російські прапори. На ратуші підняли великий паперовий транспарант з ініціалами царя "Н ІІ". Зранку у кафедральному соборі відбулося Богослужіння, на яке запросили представників міста та духовенства. На площі нагородили російських військових за відвагу. Командувач військовим корпусом у Галичині генерал-лейтенант Вебель заявив, що Австрія та Німеччина вже знищені, а Буковина – відтепер на часи вічні залишається під російською владою.
Та вже 7 лютого росіяни почали відступати. Вранці 17 лютого на вулицях не було видно жодного російського солдата. Останні з них збігали вниз Вокзальною вулицею, щоби перебратися на той бік річки.
О першій годині дня у місті з’явився перший австрійський солдат – 20-річний фельдфебель Ганс Гайдук. Після обіду ввійшов великий військовий підрозділ під командуванням угорського лейтенанта Мольнара, який став першим комендантом міста. Трохи пізніше зустрічали ще одного визволителя Чернівців та Буковини – майора Даніеля Паппа, який незабаром став підполковником. Чернівчани жартували: "Маємо свого Папу!".
Підготувала Надія БУДНА
Використано матеріали з книги Юліуса Вебера "Російська окупація Чернівців". (Переклад з німецької Сергія Осачука).
Фото з колекції Едварда Туркевича
Губернатор розпорядився виставити військову варту перед Єврейським народним домом і Темплем.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
