Про погоду повідомляли вісьмома мовами

Уже два століття тому в Чернівцях проводили метеорологічні спостереження

Синоптики стежили за температурою повітря, опадами, атмосферним тиском, напрямом і силою вітру, навіть за сонячним сяйвом.

У липні 1849 року на ім’я окружного голови Чернівців з Відня надійшов лист Державного секретаря з дорученням оповістити правління установ і навчальних закладів Буковини, які забезпечені необхідним устаткуванням для проведення досліджень метеорологічних, електричних, хімічних властивостей атмосфери, про початок спостережень за погодою. Результати пропонували щодня опубліковувати у міській пресі.



В жовтні 1852 року почали проводити регулярні метеорологічні спостереження з використанням спеціальних приладів. Спершу їх здійснював учитель гімназії Йозеф Колбе, а відтак продовжив директор богословської семінарії.



У січні 1870 року, згідно з крайовим указом, ухвалили рішення про створення метеорологічної обсерваторії та розташування її у приміщенні Чернівецької православної вищої реальної школи. На будівництво виділили 800 гульденів (нині тут знаходиться школа № 2). З вулиці видно купол колишньої обсерваторії на даху будинку.

У травні 1907 року метеорологічні спостереження проводили в університеті. Організаторами були керівник кафедри експериментальної фізики Йозеф Гейтлер фон Армінген та декан філософського факультету, професор математичної фізики Михайло Радакович.

У лютому 1909 року відкрили університетську метеостанцію. Її результати спостережень передавали до Центральної установи з метеорології й геодинаміки у Відні.

Як пише дослідниця Тетяна Сергєєва, метеорологічні спостереження проводили за температурою та вологістю повітря, атмосферним тиском, кількістю опадів, хмарністю, характеристиками вітру, сонячним сяйвом тощо.

Прогнози погоди регулярно публікували у міській газеті "Сzernowitzer Zeitung" від 16 січня 1907 року до вересня 1914-го. До прикладу, "мінлива хмарність, відчутний помірний вітер, нестійке падіння температури", "хороший прогноз, помірний вітер, вранці місцями туман" чи "серпанок, гроза, південно-західний помірний вітер".

В Австрійській імперії всі поштамти у другій половині дня отримували прогноз погоди на два наступні дні та були зобов’язані донести їх до громадян монархії вісьмома мовами.

Протягом 1886-1887 років була створена гідрографічна служба на Буковині. У 1914-му вона налічувала 59 станцій. Під час Першої світової війни багато з них були зруйновані та розграбовані.

Метеостанція у Чернівцях відновила роботу з 1920 року. Регулярно випускали щотижневі та щомісячні агрометеорологічні бюлетені з інформацією про погоду, стан посівів, садів і тваринництва. 29 квітня 1944 року відкрили авіаційну метеорологічну станцію.


Цікаві факти

*Згідно з повідомленням керівника військової адміністрації Буковини барона Карла фон Енценберга, у 1782 році дощ падав безперервно з першого вересня до кінця листопада. Були знищені всі поля, розмиті дороги. Річка Прут знесла на правому березі частину міської території, отож дорога, що проходила біля мосту, почала зсуватися, а подекуди була розмита. У зв’язку з цим довелося переносити переправу в інше місце. Священник Кунц у хроніці римо-католицької церкви писав, що ця повінь сталася внаслідок злив у районі Руського Довгопілля на Черемоші. Вода заповнила всю долину річки Прут і в Чернівцях піднялася до рівня місцевості, де був розташований цегельний завод. До Садигури можна було дістатися лише на човні.

*Дослідник історії Чернівців Раймунд Фрідріх Кайдль у своїй книзі "Історія Чернівців" згадує про жахливий град, який випав о третій годині дня 21 серпня 1839 року. Протягом шести хвилин було розбито тисячі віконних шибок. Лише в парохіальному будинку і католицькій церкві не стало 86 шибок. Місцями град лежав більше ніж три дні. Втрати обчислювалися в 3000 флоринів. Були побиті кури, гуси, качки, навіть вівці. Знищені фруктові дерева, а капуста і картопля вивернуті із землі. Сильний град випав також 6 серпня 1851 року. Він був величиною з волоський горіх. У садах і на городах повністю було знищено всі фрукти та овочі.

*За спогадами Ф. Кайндля, літо 1848 року видалося надзвичайно спекотним. У Чернівцях неможливо було доторкнутися до стін будинків, що знаходилися на сонячному боці.

*Наприкінці серпня 1889 року через сильні дощі вода у Пруті біля Чернівців піднялася до 5,5 метра. Це було на 1,2 метра вище найвищого рівня води, яка спостерігалася досі. Понад 50 людей довелося евакуювати з будинків, яким загрожувало затоплення, проте п’ять осель вода все-таки забрала. На щастя, людських жертв не було. Найбільших збитків зазнав лісопильний завод. З міських околиць особливо постраждали Ленківці та Нова Жучка.

*Про незвичайні природні явища у Чернівцях та на Буковині є згадки в автора молдавських літописів Іоана Когельнічану. Зокрема посуха 1748, 1749 років; сильні зливи у липні 1762 року; повені 1782, 1783 років. Автор також розповідає про сильні зливи і повінь 1837 року, бурю з градом 1839-го, посушливе літо 1848-го, жахливий град у серпні 1851-го.

Підготувала Надія БУДНА
Фото з колекції Едварда Туркевича
З 1870 року в приміщенні школи №2 розташовувалася метеорологічна обсерваторія.

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram