Не місто, а велика торговиця

За Австро-Угорщини у Чернівцях діяло багато ринків та ярмарків
За грошові збори місто електрифікували, проклали водогін, каналізацію, трамвайну лінію.

В історичних документах Чернівці часто згадують не як місто, а як велику торговицю. Тут завжди було багато ринків, і завдяки їм місто могло розвиватися, адже сюди приїжджали купці не лише з ближніх міст, а й з багатьох країн. Можна було придбати продукти у місцевих селян, худобу з Молдавії, прикраси з Парижа, спеції з Туреччини. Перші ринки виникли в Чернівцях ще у XVII-XIX століттях. У той час фактично на кожній площі міста щось продавали: м'ясо, рибу, муку, дрова. Спершу базарним днем визначили лише понеділок. У міському статуті зазначалося, що очікувався непоганий грошовий збір з тих, хто приїздив на базари. Від збору звільнялися лише люди, які привозили товари власного виробництва.



У 1789 році нормативно оформили правила роздрібної торгівлі, збільшили кількість базарних днів у тижні. Крім понеділка, на ринках стали торгувати також у середу та п’ятницю.

"У базарні дні всі майдани міста являють собою бадьору картинку, яка особливо приваблює національними костюмами сільських відвідувачів міста, – писав дослідник історії Чернівців Раймунд Фрідріх Кайндль. – Лише після закінчення базару дрібні торговці могли закуповувати те, що залишилося у селян. Купівля худоби повинна була протоколюватися й оформлятися шляхом видання посвідчення покупцю. Ціни на хліб повинні були бути стабільними. Пекарі, які випікали неякісний і менший за вагою хліб, повинні були піддаватися тілесному покаранню. Так само мала бути введена такса на м'ясо і необхідно було стежити, щоби воно у м’ясників завжди було свіжим. Нагляди за правильністю мір і ваг покладали на поліцію".



Стало традицією влітку проводити Петрівський ярмарок, який тривав від 29 червня до 14 липня. Тут можна було придбати все, що завгодно, навіть предмети розкоші, які вартували великих грошей.

Відвідувачів розважали музиканти та мандрівні артисти. Сюди приїжджали купці з Угорщини, Австрії, Німеччини, Румунії, Туреччини.
На ринках часто відчувалася нестача дрібних грошей, тому чернівецькі купці змушені були видавати "цидули з печатками" (бони), які пускали в обіг серед клієнтів.

Вперше їх запровадили 1811 року.

Важливою для розвитку торгівлі в Чернівцях стала створена 1850 року Торгово-промислова палата. Через це виросли ціни як на будинки, так і на продукти та дрова. Зате трималися досить низькі ціни на м'ясо.

"Низькі ціни на м'ясо у ранішній час були пов’язані з тим, що передовсім постачання яловичини для всього міста передавалося адміністрацією окружним управлінням або магістратом одному постачальнику. Він мусив постійно доставляти необхідну кількість хорошого м’яса по низькій ціні, але за це його підтримували наданням пасовищ", – пише Ф. Кайндль.

Цікаві факти
*Міські площі мали назви, пов’язані з товаром, яким тут здебільшого торгували. Так, нинішня Соборна площа колись називалася Дров’яною, бо тут продавали дрова.

Пізніше, коли звели в’язницю, її перейменували на Кримінальну. З 1875 року вона стала називатися Аустріяпляц. Тут продавали побутові речі та одяг, можна було випити недорогої кави у селянській кав’ярні.

*Торгували дровами й на тому місці, де зараз знаходиться "будинок із левами". Навіть коли звели Палац юстиції, ринок продовжував існувати.
* Площа Театральна називалася Зерновою, оскільки тут продавали зерно. Коли почали торгувати рибою, назву змінили на Фішпляц (Рибна площа). На ринку можна було придбати свіжу рибу: річкову, озерну та привізну морську. Як розповідали очевидці, площу щоранку мили мильним розчином, щоби позбутися запаху риби.

*Площа Філармонії спершу називалася Мучною, бо тут були мучні склади. Коли їх перенесли в інше місце, вона 1880 року отримала нову назву площа Рудольфа. Тут торгували ремісницьким крамом і дровами.

*Під час Першої світової війни базарна торгівля в Чернівцях переживала не найкращі часи. Періодично діяв лише ринок на Аустріяпляц (нині – Соборна площа).

*Із переходом Чернівців у 1918 році під владу Румунського королівства старі міські ринки продовжували залишатися осередками жвавої торгівлі. Проте з часом деякі з них зникли. Зокрема, припинилася торгівля на площі Об’єднання (нині Центральна площа). У квітні-травні 1937 року було заборонено торгувати на майдані Александрі (нині Театральна площа).

Протягом усього румунського періоду ринок залишався лише на площі Грігоре Гіка Воде (нині Соборна).

Підготувала Надія БУДНА
Використано матеріали з книги "СZERNOWITZ: історичні вулиці, будинки та видатні особистості" (Леся Щербанюк, Ігор Мельник, Олег Любківський).
Фото з колекції Едварда Туркевича Колись на Театральній площі був ринок.
На площі Філармонії торгували ремісницьким крамом і дровами.

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram