Фундамент із каменю сягає понад шість метрів глибини
У нішу вклали кілька золотих монет та послання до нащадків.

У 20-х роках ХІХ століття було вирішено звести у Чернівцях гарну споруду для магістрату. Спочатку планували будівництво в зовсім іншому районі – над високим урвищем біля Прута. Та інженер Адольф Марін розумів: місто буде розвиватися в протилежному, південному напрямку. Він 18 років доводив свою правоту і добився свого. Рішення про будівництво ратуші прийняли в 1830 році.

Без урочистостей і бенкетів

Та лише 14 березня 1841 року Чернівецький магістрат придбав земельну ділянку, яка належала братам Петровичам, за вісім тисяч флоринів. 19 квітня 1843-го було закладено перший камінь у фундамент майбутньої будівлі. За давньою традицією, у спеціальну нішу вклали кілька золотих монет і пергамент із посланням до нащадків.



За чотири роки в центрі міста виросла ошатна споруда в стилі пізнього класицизму з високою 50-метровою баштою та внутрішнім двориком. Спочатку магістрат мав бути двоповерховим - рішення про третій поверх з'явилося вже під час будівництва. Офіційне прийняття будівлі ратуші, яке було призначене на 20 березня 1848 року, відбулося без урочистостей і бенкетів, оскільки напередодні в столиці імперії Відні почалася революція.



В австрійський період годинник на ратушній вежі був з курантами, які відбивали кожну годину. На фронтоні встановлювали величезні мармурові меморіальні дошки з нагоди 25-літнього, 40-літнього і 50-літнього ювілею цісарювання Франца-Йосифа І в 1873, 1888 і 1898 роках. Ці дошки були знищені румунською владою після 1918 року.

Ще одним атрибутом тогочасної ратуші був мідний двоголовий орел (символ Австро-Угорської імперії), який розміщувався на шпилі будівлі. Висота птаха сягала трьох метрів, а розмах крил – понад два метри. Її блиск на сонці можна було побачити далеко за межами міста.

Арештантські та кімната для допитів

У Чернівецькому обласному архіві зберігається документ 1848-го року, в якому міститься детальний опис усіх приміщень Чернівецької ратуші.
Перший поверх будівлі займали: міська реєстратура й каса, відділ поземельного кадастру, поліційний ревізор, головна вартівня (гауптвахта), арештантське приміщення і кухня, що обслуговувала арештантів та їхніх вартових.

На другому поверсі були зал засідань, кілька бюро для чиновників, кімната для допитів й арештантська для дворян.

На третьому поверсі розміщувались квартири міського адвоката та асесора, а також апартаменти бургомістра, що складались із шести кімнат і кухні, вікна яких виходили на площу Ринок.



Пізніше громада міста, прагнучи здешевити утримання міських чиновників, змусила магістрат здати приміщення першого поверху в оренду приватним особам під комерцію. Цілком практично використовувалась й ратушна вежа, де з балкона за містом спостерігав пожежник. У разі виникнення небезпеки вивішували червоний прапор, а вночі запалювали ліхтар з того боку, де була помічена пожежа.
Упродовж ХХ століття змінювалися герби на фасаді ратуші, на вежі майоріли прапори різних держав. Незмінною залишалася лише сама ратуша як символ здобутого містом права на самоврядування.


Цікаві факти

*Зводили ратушу в 1843-1847 роках. Будівля спирається на вимуруваний із каменю фундамент, який під вежею сягає понад шість метрів глибини, оскільки поверхня була нерівна і підступали ґрунтові води. Балкони підпирають чотири кам’яні та одна металева опори. Сходи виготовлені з кам’яних плит, а всі поручні – з дуба. *Споруда утворює правильний чотирикутник, що замкнув невеличкий двір, у якому знаходилась криниця.

*Під час Першої світової війни. коли місто захопили росіяни, вони наказали зняти австрійського орла з ратуші та хотіли відправити його як трофей до Росії, але не встигли.

*6 серпня 1917 року, коли місто перебувало під контролем австрійської влади, у ратуші приймали цісаря Карла І.

*Румунська влада встановила на шпилі ратуші флагшток із румунським триколором та змінила австрійський герб на румунський. На фронтоні було зроблено напис "Primăria" (мерія).

* На ратуші є два годинники – на вежі та фронтоні.. Один із них подарував місту Антон Кохановський під час свого повторного обрання бургомістром. Він замовив цей годинник, циферблат якого світився у ночі, в Празі.

*12 листопада 2004 року в Чернівцях зародилася нова традиція. Щодня о 12:00 на 50-метрову вежу ратуші піднімається по 126 сходинках трубач у буковинському народному вбранні та на всі чотири сторони світу виграє мелодію легендарної "Марічки".

Підготувала Надія БУДНА
Використано матеріали з книги "Czernowitz. Історичні вулиці, будинки та видатні особистості" (Ігор Мельник, Леся Щербанюк, Олег Любківський).


Поштівки з колекції Едварда Туркевича
Найстаріше фото ратуші 1870 року.

На шпилі ратуші видніється двоголовий австрійський орел.

6 серпня 1917 року, коли місто перебувало під контролем австрійської влади, у ратуші приймали цісаря Карла І.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram