Чернівецька еліта об’єднувалася у різні товариства
Це були стрілецькі, музичні, гімнастичні, благодійні, казино-товариства.
(Закінчення. Початок у попередніх номерах додатку "Місто")

Першим товариством, яке об’єднало заможних містян, було Чернівецьке приватне стрілецьке товариство, яке заснували у 1825 році. У Народному саду побудували спеціальний будинок із тиром. Щороку тут відбувалися змагання, де визначали "Короля стрільби". Першим це звання отримав Йоганн Конаровський, який виготовляв мисливські рушниці.

У казино була читальня

Для стрільців увели парадну уніформу. Вона складалася з військового кітеля темно-зеленого кольору з подвійним рядом позолочених ґудзиків, сірого плаща до колін, чорної шовкової краватки (банта), сірих галанців (штанів) із широкими зеленими вставками по боках. Стрільці також носили фетровий капелюх, який обмотували синьо-червоною мотузкою із двома невеликими золотистими китицями, прикрашали півнячим пір’ям. Обов’язковим атрибутом була шабля.



26 червня 1875 року відбулося освячення стяга стрілецького товариства. Його пошили зі світло-сірої шовкової тканини із синьо-червоною крайкою. На одному боці було зображення цісарського орла, на другому – ім’я покровителя товариства ерцгерцога Карла Людвіга. "Хрещеною мамою" прапора обрали ерцгерцогиню Марію Терезію.

Перше казино-товариство для еліти заснували у 1842 році. До нього увійшли найвищі чиновники та військовики. Довгими зимовими вечорами тут можна було почитати найкращі вітчизняні та закордонні газети.

Відкрили Народну кухню

Найжвавіше культурне життя вирувало навколо Музичного товариства, яке об’єднувало службовців, політиків, землевласників, професорів гімназії та університету. Члени товариства мали сплачувати щомісячний внесок – 50 крейцерів, а річний становив від шести флоринів.
У 1877 році звели будинок Музичного товариства за проєктом архітектора Еміля фон Регіуса. Концертний зал був завдовжки майже 23 метри і завширшки 17 метрів. Художнім оформленням займався віденський художник Карл Йобст. На дверях та вікнах висіли довгі завіси з дорогої шерстяної та шовкової тканин золотистого кольору. Білі ложі оздобили позолоченими вставками. Сходи були вкриті килимами, на постаментах розташовувалися погруддя цісаря та цісарівни. У концертному залі були бюсти Моцарта, Бетховена та інших відомих композиторів. Її освітлювали три люстри із сотнями свічок. У партері будівлі розташовувався ресторан.

При товаристві діяла музична школа, де хлопці та дівчата вчилися співати, грати на фортепіано, скрипці, віолончелі. Також вивчали історію музики та мистецтв, літературу, французьку й італійську мови. У 1874 році на посаду директора школи запросили відомого музиканта Адальберта Гржімалі. За добру працю його нагородили високою відзнакою – золотим хрестом із короною.

Вчителі, купці й адвокати заснували Загальне гімнастичне товариство, метою якого було "зміцнити тіло та відмолодити душу". Для гімнастичних занять дівчата і жінки одягали легкі сукні або спідницю-штани.

Аби допомогти бідним чернівчанам, студентам, дітям-сиротам, представники аристократії створювали благодійні товариства. Для збору коштів проводили бали, концерти, вистави, лотереї, ярмарки. Наприкінці 1882 року діяло 32 благодійних товариства: українські, румунські, польські, німецькі, єврейські. Власник музичної крамниці Емануель Розенцвайг на кошти заможних осіб відкрив першу в Чернівцях спілку Народної кухні на Резидентській вулиці (нині Університетська). За місяць тут приготували 3591 обід. Найчастіше сюди навідувалися малозабезпечені студенти університету.

Цікаві факти
*У 1870 році одяг для балу коштував до 20 флоринів. Готові бальні та вечірні туалети для дам продавала в Чернівцях Йоханна Шафнер на вулиці Панській (нині Кобилянської). Проте найзаможніші містяни бальний одяг шили у модисток.

*Буковинський поштовий клуб влаштував костюмований вечір "Петрівський ярмарок у старих Чернівцях, 1850 р.". Організаційний комітет радив дамам прийти у кринолінових сукнях, а чоловікам одягнути темний сюртук, кольоровий жилет, світлі штани та високий накрохмалений комір з гострими кінцями.

*Щоби надати ваги балові та привабити більше гостей, організатори часто додавали слово "елітний". Газетярі кепкували над тим, що відбувалися елітні бали кравців, кельнерів, юристів, прачок. Жартували, що відбудеться великий елітний банкет оселедців, на якому риби будуть у чорних фраках та білих краватках.

Підготувала Надія БУДНА
Використано матеріали з книги Катерини Валявської "У мереживі вальсу. Світське життя на Буковині (1848-1918)".

Фото з колекції Едварда Туркевича
У колишньому "Будинку полковника" розміщувалося офіцерське казино (нині ляльковий театр).
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram