У світському товаристві Чернівців високо цінували мистецтво
Відвідування театру, концертів було правилом "гарного тону".
(Продовження. Початок у попередніх числах додатка "Місто")
Починаючи з другої половини ХІХ століття, театральні постановки відбувалися в дерев’яному будинку домовласника Леона Бека. Облаштований тут зал уміщав 300 глядачів і мав 10 лож. Після того, як пожежа знищила цей будинок в червні 1854 року, театральні вистави проводили в залах готелів "Під чорним орлом" і "Молдавія".
Вищі чиновники сиділи в ложах
Про давні театральні часи в Чернівцях ходили легенди. Розповідали, що тоді, "коли знать була заможною та багатоземельною", знатні особи поводилися, як "справжні кавалери". Так, якось у 1866 році одна з акторок оперети Анна Вірра познайомилася в Чернівцях з одним таким "кавалером" і пізніше стала графинею Мір.
У 1878 році за проєктом архітектора Йозефа Грегора звели нову дерев’яну споруду театру. Оздоблював її художник Карл Йобст із Відня. Тут була сцена в стилі французького закритого театру. Зал вміщав 547 осіб. Місця в партері займали аристократи, вищі чиновники сиділи в ложах. Гімназисти ж стояли на "гальорці", яку називали "Олімпом".
У 1905 році містяни отримали новий театр, споруджений архітекторами Гельмером та Фельнером. "Віднині Чернівці мали сцену, триярусне підприємство, готове до послуг надзвичайно вибагливої публіки", – констатував письменник Георг Дроздовський.
У травні 1909 року чернівецька публіка побачила оперу Дж. Пуччіні "Мадам Баттерфляй" у постановці львівського товариства "Руська бесіда". Для вистави закупили справжні японські костюми, над оформленням працював декоратор Львівської опери Зигмунт Бальк. Перед глядачами постала картина, подібна до японського неба, та екзотичні краєвиди. Головну роль виконувала актриса Філомена Лопатинська, що була родом із Чернівців.
У кав’ярнях читали газети та журнали
У 1873 році газета Bukowiner Zeitung писала, що у крайовій столиці Чернівцях "модний світ", який можна було побачити під час променадів Панською вулицею (нині Кобилянської), останніми днями осені віддавав перевагу театру, концертам і переважно кав’ярням. Одне з найперших кафе Wien відкрив єврей Соломон Дюкштайн. Автор фейлетону жартував, що тут було дві кімнати: перша призначалася для "благородних гостей", інша – для "менш благородних". Чернівчани вважали найкращим ресторан у готелі "Під чорним орлом". Кав’ярням та ресторанам дозволяли працювати до півночі, а під час карнавалів – і пізніше.
У 1880-х роках з’являються кав’ярні з великими вікнами та багатим інтер’єром. Кафе "Європа" на вулиці Панській викупив у попереднього власника Сало Штерн. Воно стало місцем зустрічі світських людей вищого рангу: офіцерів, університетських професорів, чиновників, музикантів, журналістів, лікарів, адвокатів. Зараз у цьому приміщенні знаходиться ресторан "Панська гуральня".
Конкуренцію "Європі" складала розташована неподалік кав’ярня "Габсбург". Власники цього закладу Апісдорф та Вольманн обладнали її у 1909 році за останніми тенденціями моди. Для цього один із них упродовж року подорожував містами Європи.
У кав’ярні "Габсбург" були головний та ігровий зали, читальня. Стіни прикрашали дорогі скульптурні вироби, оздоблені позолотою. Основний зал мав великі колони з дзеркалами, його обставили дорогими меблями з червоного полірованого дерева, раритетними диванами та столиками з мармуровим покриттям. Тут було вісім люстр, кожна з яких мала 29 лампочок.
Особливу атмосферу створювали картини відомого художника Вахтеля та фрески професора Євгена Максимовича.
Кав’ярні приваблювали відвідувачів не лише своїм меню, а й великим вибором різних журналів та газет, які можна було читати безкоштовно. Зокрема, у рекламному оголошенні кафе "Кайзер" 1912 року зазначалося, що тут було 160 щоденних газет.
Цікаві факти
*У Чернівцях були популярні музичні концерти, до участі в яких долучалися і представники еліти. Це хорова музика, гра на фортепіано, опери, оперети та інше. В 1859-му 17 співаків (службовці та торговці) організували Чернівецьке співоче товариство під керівництвом учителя музики Франца Калозека. Концерти відбувалися у залах готелів "Молдавія" та "Під чорним орлом".
*Виставками займався відомий художник Микола Івасюк. У Чернівцях він відкрив власне ательє на вулиці Новий Світ (нині Шевченка). На виставці у Промисловому музеї була представлена його картина "Богдан Хмельницький під Зборовом".
(Продовження у наступному номері додатка "Місто")
Підготувала Надія БУДНА
Використано матеріали з книги Катерини Валявської "У мереживі вальсу. Світське життя на Буковині (1848-1918).
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
Фото з колекції Едварда Туркевича
Кавярня "Габсбург" вражала своїм багатим оздобленням.
Кафе "Європа" було місцем зустрічі світських людей вищого рангу.
