Століття тому листівки були популярним засобом листування
На них зображували відомі споруди, потяги, людей, краєвиди.
Наприкінці ХІХ – початку ХХ століття поштові листівки стали популярним засобом зв’язку на всій території Габсбурзької монархії.
У Чернівцях перші поштівки з’явилися в 1896 році. Одним із перших їх почав друкувати підприємець Шаллі. Великим розмаїттям сюжетів відзначалася серія поштівок чернівецького видавця Леона Кьоніга, яку він започаткував у 1898 році. Листівки випускали також Гросс, Горовіц, Ягер, Шренг, Зальтер, Шиллер, Кучабірський. Вони були досить високої якості, оздоблені орнаментом ліній і квіточок. На листівках був напис німецькою мовою Gruss aus Czernowitz.
За словами доктора історичних наук, професора ЧНУ Михайла Чучка, модними були поштові картки з колажами споруд, людей та краєвидів Чернівців і краю. На них часто зображували потяги, трамваї, автомобілі, залізничні вокзали, електростанції, заводи й фабрики, які демонстрували прогрес та розвиток економіки. Цікавими були поштівки з репродукціями картин і фотокопіями втрачених творів художників.
Серії поштівок на буковинську тематику з краєвидами, жанровими сценами і світлинами жителів були надруковані у видавництвах Швідерноха у Відні, Ледерера і Поппера в Празі, а також у Дрездені та Берліні. Вартувала ілюстрована поштова листівка у середньому три крони. Серед чернівчан та буковинців вона була досить популярним засобом листування. Її надсилати, аби привітати з подією або повідомити новини. До Праги, Зальцбурга, Варшави, Кракова поштівка доходила за три дні, до Парижа, Мадрида, Флоренції – за чотири.
Про найцікавіші листівки повідомляли в пресі. Зокрема в газеті "Буковина" від 26 лютого 1899 року писали: "Картки кореспонденційні з видом Народного дому продаються у міській друкарні за ціною 3 крн. за штуку. Там також можна набути листових паперів із видом Народного дому по 60 крн. за 50 штук. Кореспонденційні картки виготовлені з доброго гладкого паперу. Такими картками повинен послуговуватися кожен буковинський русин".
Гостюючи в Ольги Кобилянської у квітні 1898 року, Леся Українка придбала вітальну листівку в друкарні Леона Кьоніга. На ній поетеса так описала Чернівці: "Місто не дуже велике, багато менше, ніж Львів, і провінційніше, але симпатичне і чистеньке, ціле на горі, околиця дуже гарна…".Також збереглася листівка з фотографією Юрія Федьковича у мундирі лейтенанта-піхотинця. Письменник просить свого друга Костю Горбаля, щоби той вислав йому твори Тараса Шевченка.
У роки Першої світової війни цензура забороняла відправляти листи в запечатаних конвертах, тому листуватися можна було лише за допомогою поштових карток. Однак існувало обмеження щодо вибору сюжету, зокрема не можна було пересилати поштівки з панорамами міст, аби їх не використав ворог у своїх цілях. Про напружену ситуацію у місті свідчить текст однієї поштівки, відправленої з Чернівців до Ґраца 24 серпня 1914 року: "Ми переживаємо тут надкритичні дні. Декілька кілометрів від міста сьогодні відбувся великий бій. Ми чули гарматну канонаду. Росіяни, здається, були ущент розбиті".
Цікаво знати
Листівки були ароматизовані та звукові
*Ідея різдвяно-новорічної листівки належить лондонському архіваріусу Генрі Коулу. Він звернувся до художника-ілюстратора Джона Коллкотта Хорслі. На листівці зображена родина за святковим столом і напис: "Веселого Різдва і щасливого Нового року".
*На Буковині та в Чернівцях різдвяно-новорічні листівки з’явилися в 1870-х роках. Їх випускали мільйонними тиражами. На листівках найчастіше зображали немовля – Ісус Христос в яслах або інші релігійні сюжети. Пізніше з’являється Санта Клаус та композиції з квітів, гілок, ялинкові прикраси.
*Листівки були великі та зовсім маленькі, з тканини, дерев’яні, ароматизовані, звукові... Для їх зберігання випускали спеціальні альбоми, ними прикрашали інтер’єри будинків, щоденники й шкатулки.
*Є ціла колекція різдвяних листівок, які виготовили для Української повстанської армії. Їх друкували в підпіллі на друкарських машинках, прикрашаючи нескладними малюнками та узорами. Повстанці вітали своїх рідних, коханих або друзів по зброї.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
