Вуличні ліхтарі запалювали волоцюги

1896 року на центральних площах і вулицях з’явилося електричне освітлення
Першу електростанцію в Чернівцях збудували на нинішній вулиці Лесі Українки за понад 840 тисяч флоринів.

Перші відомості про освітлення міста з’явилися в міських рахунках 1783-1784 років, пише дослідник історії Чернівців Раймунд Фрідріх Кайндль. У них йдеться про платню наглядача за освітленням і витрати на придбання 40 лампових стекол, лею та бавовни для гнота.



Також заплатили теслі Майдлю за ремонт ліхтарів. Найдавніші ліхтарі були дерев’яними. В середину них вставляли скляні лампи з гнотом, наливали туди лей.

У пізніших рахунках вказано про придбані у гончарів глазуровані глиняні нічні лампи по чотири крони. Та освітлення було дуже поганим. Отож вийшло розпорядження поліції, щоби всі мешканці ходили вночі містом з ліхтарями.

22 грудня 1842 року окружний інженер Марін доповідав у ратуші, що освітлення міста, незважаючи на річні витрати у 800 флоринів, вкрай незадовільне. Інженер мотивував це тим, що за мізерну платню наймали запалювати ліхтарі волоцюг, яких доводилося часто міняти.
За лампівниками наглядав капрал Мольнар, який до півночі обходив міські вулиці. За це йому платили щомісяця по три крони. Поліція пильнувала за тим, чи всі ліхтарі горять та чи належно начищені.

Про освітлення вулиць ліхтарями згадують у книзі "Чернівці: 1408-1998" історики Олександр Масан та Ігор Чеховський. Зокрема про те, що вулицю Львівську (тепер Головна) впорядкували, а обабіч з’явилися ліхтарі, які щовечора запалював міський ліхтарник.

На початку 1860 років у Чернівцях було запроваджено "нафтове освітлення". Ліхтарі висіли на стовпах, подекуди їх кріпили на стіни до залізних кронштейнів. Планували запровадити також гасове освітлення. Однак справа далі переговорів не зайшла.

1896 року в Чернівцях на центральних площах і вулицях з’явилося електричне освітлення. Першу міську електростанцію збудували на нинішній вулиці Лесі Українки.

Тоді в місцевій газеті писали, що електричне освітлення Чернівців дістанеться швидше, ніж Львова. Однак Чернівцям не вдалося випередити місто Лева.

Третього березня 1895 року між фірмою "Шукерт і К˚" та чернівецьким магістратом було підписано угоду про будівництво електростанції.
12 лютого 1896-го відбулася перша спроба освітити міський театр, а офіційно 28 лютого електростанцію було прийнято в експлуатацію. За всі роботи магістрат заплатив фірмі понад 840 тисяч флоринів.

За електричне освітлення вулиць, державних і комунальних закладів платив магістрат.

Цікаві факти
Плата була високою

*1885-1886 років у нижній частині міста на паровому млині була обладнана невелика електростанція з паровою машиною потужністю 20 кінських сил.

*Під час прокладання у Чернівцях електромереж траплялися нещасні випадки. Так, 14 грудня 1895 року під час натягування мідного електропроводу зірвався з верхівки стовпа і покалічився електрослюсар із Нюрбернга Леопольд Гассель. А 12 лютого 1896 року під час випробування електромережі внаслідок короткого замикання обпалило обличчя монтеру Н. Вайру. 2 липня 1896-го зірвався з верхівки стовпа 18-річний монтер Рубін Рехтштоффен, який помер через день.

*Третього березня 1896 року електричне освітлення було підведено в приміщення ратуші. Газета "Буковина" тоді писала, що в Чернівці привезли 3360 лампочок, з яких 527 передали для освітлення театру, 512 – міста, 2315 – приватних будинків

*Електричне освітлення центральної площі Ринок і головних вулиць ввімкнули ввечері 27 лютого 1896 року.

* Плата за електроенергію в Чернівцях була досить високою – дев’ять гелерів за гектоват (рівняється 100 кіловатам). Для порівняння, у Відні тоді було шість гелерів, у Будапешті – чотири. Через високу ціну 1907 року в місті налічувалося тільки дві тисячі користувачів електроенергії.

*Планувалося будівництво гідроелектростанції на річці Черемош із передачею в Чернівці 50 мільйонів кіловатів електроенергії на рік. Однак цим планам перешкодила Перша світова війна.

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram