На нинішній Центральній площі було близько десятка різних пам’ятників
Вони змінювалися з приходом кожної влади: австрійської, румунської, радянської.
Перший у Чернівцях релігійний пам’ятник "Оплакування Христа", більше відомий як "Пієта", встановили на тодішній площі Ринок у 1827 році. Це було скульптурне зображення Божої Матері, яка тримала на руках розп’ятого Ісуса.
"Пам’ятник встановили на згадку про драматичну подію: 1816 року в місті спалахнула велика пожежа, яка забрала цілий квартал від вулиці Руської до нинішньої Шкільної. Через вітер та нестачу води вогонь не вдалося погасити, отож всі будинки згоріли, – розповіла Леся Щербанюк, одна з авторів книги "Czernowitz. Історичні вулиці, будинки та видатні особистості". – "Пієту" створив скульптор Непомола за кошти заможного чернівчанина Лазаря Михайловича. У релігійні свята тут проводили богослужіння. В 1874 році біля цього пам’ятника відзначали 100-ліття панування Австрії на Буковині. Подібну скульптуру Богородиці можна побачити на християнському цвинтарі в Садгорі". "Пієта" простояла в центрі 97 років. У 1923-му її перенесли біля костелу Серця Ісуса, а в 1950-му знищили.
Із приходом румунської влади на місці Богородиці встановили монумент "Unirii" ("Возз’єднання"), який простояв до 1940 року. Це скульптура румунського солдата в амуніції з прапором і гвинтівкою в руках. Дівчина у національному вбранні символізувала "визволену" Буковину. Біля підніжжя бик топтав двоголового австрійського орла. Пам’ятник відкрили 11 листопада 1924 року за участю членів королівської родини та румунських урядовців.
Як розповідали старожили й писав німецький історик Вагнер, якось студенти-українці вирішили пожартувати. Вони купили в селянина віз сіна і сказали: "Вуйку, це сіно треба скинути на площі перед биком, бо скотина хоче їсти". Чоловік слухняно виконав вказівку. Як добрий господар, ще й відро води поставив перед биком, щоби той мав чим запити. Жартівники втекли, а вуйка затримали жандарми. Вислухавши його розповідь, відпустила зі сміхом. Цю подію описав письменник Василь Кожелянко у романі "Срібний павук".
Коли 1940 року в місто вступила Червона армія, монумент розбили. Натомість на площі встановили на постаменті дерев’яну п’ятикутну зірку, пофарбовану в червоний колір, що освітлювалася зсередини електролампочками. Її знищили румуни, які повернулися у 1941-му. На цьому місці спершу встановили керамічну вазу, яку забрали з двору Резиденції митрополитів. Згодом тут з’явилося бронзове погруддя Адольфа Гітлера. Як писав Іван Снігур, колекціонер і дослідник Чернівців, його викрали разом із дошкою, до якого кріпився бюст.
Коли 1944 року до міста повернулися радянські війська, площу, яку назвали Червоною, розбили клумбу у вигляді п’ятикутної зірки, а згодом встановили дерев’яний 15-метровий обеліск з гербами радянських республік.
Сьомого листопада 1951 року на п’єдестал з червоного граніту піднявся пам’ятник Леніну. Його простягнута правиця, як жартували чернівчани, вказувала чи то на банк навпроти, чи то на громадські вбиральні, що на вулиці Руській. Скинули вождя пролетаріату 6 вересня 1991 року.
Цікаві факти
*За Австрії пам’ятники у місті виготовляли з дорогих матеріалів. Наприклад, скульптуру "Австрії" зробили з найдорожчого сніжно-білого карарського мармуру. Обеліск 41-го піхотного полку – з сірого дрібнозернистого богемського граніту, військову декорацію та орла на вершині монумента відлили із корундової бронзи.
*На нинішній Соборній площі до 1940 року були чотири пам’ятники австрійського та румунського періодів.
* Відкриття монумента "Австрії" відбулося 4 жовтня 1875 року. Його звели на спогад про 100-літній ювілей приєднання Буковини до Австрії.
*Пам’ятник дружині австрійського цісаря Єлизаветі, яку вбили, стояв у сквері навпроти Буковинської крайової управи. Його відкрили на початку жовтня 1911 року.
*Ще один пам’ятник Перемоги на Соборній площі з’явився за радянських часів. Розпочали його споруджувати 20 серпня 1945 року і завершили 2 липня 1946-го.
*Пам’ятник солдатам 41-го піхотного полку встановили на честь загиблих воїнів-буковинців. На вершині обеліска був орел з розкритими крилами та бойовим знаменом у пазурах. У нижній частині знаходилися схрещені прапори та гірлянди квітів. На цоколі вибито трьома мовами – німецькою, румунською та українською: "Полеглим на полю слави синам-борцям 41-го піхотного полку імени архікнязя Євгенія вдячна Буковина". На тильному боці озолоченими римськими цифрами викарбували роки: 1701 – 1901. Освячення пам’ятника відбулося 2 грудня 1902 року. Знесли його у вночі 12 грудня 1949 року.
Фото з колекції Едварда Туркевича
За австрійських часів на площі Ринок стояв пам’ятник "Пієта".
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
