RSS logo rss  |  Вхід: Вхід в Молодий Буковинець
Головна | Історія успіху | Історія успіху Допомога захисникам | Медична допомога для переселенців | Він+Вона | ПРО ЧЕРНІВЦІ | Афіша | Підпишись Приєднуйся до читачів Приєднуйся до читачів Приєднуйся до читачів
  Новини: Чернівців | України | Світу | » Політика | » Економіка | » Культура | » Спорт | » Здоров'я | » Кримінал | » Життя | » Фото | » Відео | » Новини читачів |



Тоді теж були сильні повені, град, спека.
Науковці з допомогою відповідних устаткувань проводили метеорологічні спостереження за погодою, а результати публікували щоденно у місцевій пресі.

Град побив усі шибки

Згідно з повідомленням керівника військової адміністрації Буковини барона Карла фон Енценберга, у 1782 році дощ падав безперервно з першого вересня до кінця листопада. Були знищені всі поля, розмиті дороги. Річка Прут знесла на правому березі частину міської території, отож дорога, що проходила біля мосту, почала зсуватися, а місцями була розмита на відстані 20 сажнів. У зв’язку з цим довелося переносити переправу в інше місце. Священник Кунц у хроніці римо-католицької церкви писав, що ця повінь сталася внаслідок злив у районі Руського Довгопілля на Черемоші. Вода заповнила всю долину річки Прут і в Чернівцях піднялася до рівня місцевості, де був розташований цегляний завод. До Садигури можна було дістатися лише на човні.



Дослідник Чернівців Раймунд Фрідріх Кайдль у своїй книзі "Історія Чернівців" згадує про жахливий град, який випав о третій годині дня 21 серпня 1839 року. Протягом шести хвилин було розбито тисячі віконних шибок. Лише в парохіальному будинку і католицькій церкві не стало 86 шибок. Місцями град лежав більше ніж три дні. Втрати обчислювалися в 3000 флоринів. Були побиті кури, гуси, качки, навіть вівці. Знищені фруктові дерева, а капуста і картопля вивернуті з грунту.



Сильний град випав також 6 серпня 1851 року. Він був величиною з волоський горіх. У садах і на городах повністю було знищено всі фрукти та овочі.

А літо 1848 року видалося надзвичайно спекотним. У Чернівцях неможливо було доторкнутися до стін будинків, що знаходилися на сонячному боці.

Наприкінці серпня 1889 року через сильні дощі вода у Пруті біля Чернівців піднялася до 5,5 метра. Це було на 1,2 метра вище найвищого рівня води, яка спостерігалася досі. Понад 50 людей довелося евакуювати з будинків, яким загрожувало затоплення, проте п’ять осель вода все-таки забрала. На щастя, людських жертв не було. Найбільших збитків зазнав лісопильний завод. Із міських околиць особливо постраждали Ленківці та Нова Жучка.



У Чернівцях у ХІХ столітті вулиці було підтоплено через відсутність водопроводу та каналізації. Топилися діти. Влітку 1893 року на вулиці Руській змило малюка, тіло якого знайшли аж у Мольниці. А біля готелю "Париж", який розташовувався навпроти сучасної Центральної площі, водою також змило хлопчика. Його вдалося врятувати. Водопровідну та каналізаційну системи у Чернівцях почали споруджувати аж влітку 1894 року.

Вода ледь не змила весілля

Небувала повінь трапилася у червні 1969 року. Чернівці та навколишні села, розташовані вздовж Пруту, стали зоною справжнього стихійного лиха. За течією пливли не лише вирвані з корінням могутні дерева, а й худоба.

Збереглися спогади Марії Пілат із села Лужани: "Коли почалося лихо і хлинув потік води, у мого брата було весілля. Гості почали шукати безпечного місця, вони брели по шию у воді! Вулиці Заводська та Центральна було залито водою, яка сягала вікон будинків. Моторошно було, бурхлива і раптова течія ледь не змила все весілля. Водою плили і люди, і тварини, і будинки. Людей рятували за допомогою вертольотів. У всіх була велика паніка!"



Шалена повінь забрала сотні життів, затопила тисячі помешкань буковинців. Люди, які рятувалися від стихії, залишилися голими і босими, з малими дітьми на руках. Їх поселяли, де могли. Найчастіше – у шкільних спортзалах. Сотні чернівецьких сімей шукали собі притулку на підлозі концертних залів Будинку офіцерів та Будинку текстильників. Людям допомагала служба Червоного Хреста. Патронажна служба збирала і приносила потерпілим одяг, продукти, надавала першу медичну допомогу.

Під час повені 1969 року найбільше затопило південну та північну частину Чернівців. У воді опинився залізничний вокзал. Всюди плавали валізи, сумки, пакети. У зоні затоплення також опинилися цілі господарства, промислові підприємства. Територією машзаводу плавали човнами. Рівень води в річці Прут піднявся на 6-7 метрів. Машзавод тоді дуже постраждав – матеріальні втрати були величезні. Затопило все обладнання і готову продукцію на складах. Після цього розпочали будувати дамбу.

Правобережну дамбу вздовж Пруту в Чернівцях збудовано 1970 року. Коштувала вона 1 мільйон 750 тисяч карбованців. Дамба тягнеться від залізничного мосту до вулиці Калинівської. Будували 9 років. Потім розпочали будувати дамбу на лівому березі Пруту. Вона мала тягнутися вниз за течією річки на 2004 метри. Однак не вистачило коштів, і проклали лише 600 метрів дамби.

Часто траплялися паводки у Садгірському районі. Повені спостерігалися тут у 1965, 1967, 1968, 1969, 1970, 1972, 1974, 1975, 1977, 1991 роках. Лише 1969 року збитки від паводка у Садгорі становили понад 3,2 мільйона радянських карбованців. Cадгірський район розташований на терасах, які спускаються в долину Пруту, що і є причиною частих паводків. Район також перетинають малі річки Мошків, Потіт, Шубранець, Задубрівка загальною довжиною 57 км, в яких під час надмірного випадання дощів підвищується рівень води.

Цікаві факти

Повідомляли про погоду вісьмома мовами


*Понад сто років тому в Чернівцях уже спостерігали за погодою і робили прогнози, а результати публікували щоденно у місцевій пресі. На метеостанції могли передбачити напрям та силу вітру, опади, туман і температуру повітря

* В Австро-Угорській імперії (до її складу входила і Буковина) всі поштамти у другій половині дня отримували прогноз погоди на дві наступні доби й були зобов’язані донести його до громадян монархії вісьмома мовами.

*У жовтні 1852 року в Чернівцях розпочали регулярні метеорологічні спостереження із використанням спеціального обладнання. Проводив їх учитель гімназії доктор Йозеф Колбе.

*19 січня 1870 року прийнято рішення про створення метеорологічної обсерваторії і розташування її у приміщенні православної вищої реальної школи. На її облаштування виділили 800 гульденів.

* У лютому 1909-го розпочали роботи по створенню університетської метеостанції. Всю інформацію відправляли до Центральної установи з метеорології і геодинаміки у Відні.

* За даними дослідниці Тетяни Сергєєвої, метеорологічні спостереження проводили тричі на день за температурою повітря, вологістю, атмосферним тиском, кількістю опадів, хмарністю, вітром, атмосферними явищами. Прогнози погоди публікували регулярно у міській газеті "Сzernowitzer Zeitung" від 16 січня 1907 року до вересня 1914-го. Для прикладу: "мінлива хмарність, відчутний помірний вітер, нестійке падіння температури", або ж "хороший прогноз, помірний вітер, вранці місцями туман" чи "серпанок, гроза, південно-західний помірний вітер".

*У Чернівцях також здійснювали спостереження за тривалістю сонячного сяйва. Зокрема започаткували це з використанням геліографа Кемпбелла-Стокса 1923 року інститутом космічної фізики ЧНУ імені румунського короля Фердинанда I.

*Про незвичайні природні явища у Чернівцях та на Буковині є згадки в автора молдавських літописів Іоана Когельнічану. Зокрема посуха 1748, 1749 років; сильні зливи у липні 1762 року; повені 1779 (через сильні безперервні дощі упродовж чотирьох місяців), 1782, 1783 років.

*Також у хроніках розповідають про сильні зливи і повінь 1837 року, бурю з градом 1839-го, посушливе літо 1848-го, жахливий град у серпні 1851-го.

* Протягом 1886-1887 років була створена гідрографічна служба на Буковині. 1914 року вона налічувала 59 станцій. Під час Першої світової війни багато з них були зруйновані та розграбовані.

* Метеостанція у Чернівцях запрацювала 1920 року. Регулярно випускали щотижневі та щомісячні агрометеорологічні бюлетені з інформацією про погоду, стан посівів, садів і тваринництва.

* 29 квітня 1944 року відкрили авіаційну метеорологічну станцію.
Підготувала Надія БУДНА
Фото з колекції Едварда Туркевича


Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
Редактор: Надія Будна
30-06-2022, 14:16
Коментарів 0 Переглядів 2 986

Теги -

Руслан Запаранюк розповів про найбільші проблеми в області, нову команду та як "пожинає плоди" діяльності Сергія Осачука та його команди..


Також сьогодні вирішили, що робити із пам’ятником у парку Шевченка.


У місті з 15 серпня зросте вартість проїзду у маршрутках
• Новини партнерів
ФОТОРЕПОРТАЖ Переглянути всі фоторепортажі


Якої перемоги ми очікуємо? Блог Ярослава Волощука
Всі ми щиро прагнемо перемоги, але якої саме – це далеко не риторичне запитання
«Не знаю, кому платити». Блог Надії Будної
Уже два місяці я не плачу за газ
ВІДЕО Переглянути все відео

Якщо ви помітили, що дитина по-особливому сприймає цей світ, має багату уяву й хороший смак, відчуття стилю, а також їй подобається малювати чи креслити, запишіть її у художню школу.

Підписавши декларацію з сімейним лікарем у "Центрі сімейної медицини "DANKO" ви отримаєте пакет безкоштовних послуг

Чому не можна легковажити їхнім носінням і як обрати справді хороші та стильні окуляри, нам розповіли в мережі оптик Cristals Optic, яка ще в травні відкрила свої двері для чернівчан.

Каміни та печі найперше вражають тим, що це справді економічно вигідний варіант опалення.

"ВСТ Автодрайв" – сучасна автошкола, яка вже не перший рік здійснює фахову підготовку водіїв усіх категорій та є однією із кращих у Чернівецькій області.

На що звертати увагу, обираючи вироби для дому та на які матеріали варто орієнтуватися, ми розпитали у магазині "Затишок вдома", що в ТЦ "Головний".
• Теги