- Ідея книги виникла ще десь у грудні, коли почав читати перші тексти, - говорить упорядник видання Василь КАРП’ЮК. - Мені хотілося, аби тексти не загубилися і склалися в цілісність, яку ми бачимо у книзі. Тексти охоплюють період від кінця листопада до кінця лютого. Зібрано більше десяти есеїв кожного з авторів, які по-різному реагують на події у країні того часу.
Під час презентації видання в Українському Народному домі Чернівців свої тексти зачитали письменники Іван Ципердюк і Тарас Прохасько.
- Ця книжка є таким собі певним ліричним щоденником, - говорить письменник Тарас ПРОХАСЬКО. - Це не є політологія, це не є аналітика, це не є, зрештою, суха фіксація похвилинних подій на різних поверхах та пластах. Але це є хроніка того, що відчували ми і, надіюся, це є співзвучним із тим, що відчувало багато інших людей у хвилини цього довгого революційного часу. Здавалося, що тоді у кожну хвилину з’являлися нові повороти. Була ірраціональність, невідомість того усього, неможливість охопити це розумом. А тому найправдивішою картиною, у такому випадку, є те, що ми відчували.
- Я хочу з переконанням сказати, що одним з найбільш яскравих явищ революційних подій було те, що наші люди повернулися до співпереживання, подібності емоцій, - зауважує Тарас Прохасько. - Якщо останні роки кожен сидів у своїх проблемах, то з революцією усе змінилося. Ментально це був час величезного емоційного єднання. Люди, які були у різних місцях, вони переживали подібні емоції. Це братерство емоцій є дуже великим - саме це ми називаємо поважними словами “консолідація”, “формування нації”. Довгий час тебе нічого не зворушувало, а потім переповнили емоції... Ти раптом плачеш, смієшся, боїшся, страждаєш... Той, хто стоїть біля тебе, він переживає те саме і ви розумієтеся з півпогляду... Саме тому завданням цієї книжки - це є спроба фотографування оцих звичайних побутових щоденних емоцій, які також пройшли свою еволюцію. Скільки різних відтінків почуттів було протягом цого часу! Треба пам’ятати те, якими ми були у ці дні. Ті почуття, які робили нас живими і близькими.
- Усі ці есесії писалися, як рефлексія на пережиті зимою події, - додає письменник Іван ЦИПЕРДЮК. - Вкінці видання є хронологія подій: можна відкрити текст і подивитися, що у цей час робилося у країні, на Майдані. Ніхто із нас тоді не знав, куди повернеться ситуація. Цього не знали і ми, автори. У книзі, здебільшого, є емоційні відгуки на те, що відбувалося щотижня. Нас часом питають, яке історичне значення видання? Його не треба перебільшувати. Це жива хроніка. Я думаю, що кожен із нас міг би сформувати свою хроніку відчуттів. Усі ці почуття, на превеликий жаль, забуваються. Ідуть нові події, стається щось нове. Але тут, у книзі, почуття збережені. Сподіваюся, що читаючи сторінки книги, читач відчуватиме велике зворушенні і тримтіння.
До речі, також в Українському Народному домі Чернівців презентували видання "Як будувати рідну хату" Андрея Шептицького та "Євромайдан. Лірична хроніка". Видання можна буде придбати у книгарнях Чернівців з наступного тижня.
